Польоти на Місяць можуть стерти мільярди років історії Сонячної системи

Вихлопні гази космічних кораблів здатні поширюватися поверхнею Місяця з несподівано високою швидкістю. Це створює загрозу забруднення древніх місячних пластів, які потенційно містять ключові підказки щодо виникнення життя на нашій планеті. Так, польоти на Місяць можуть назавжди стерти підказки щодо виникнення життя на Землі.

Про це пише Science Daily.

Чому польоти на Місяць можуть нашкодити науці, а не розвинути її

Наукова спільнота готується до нової ери освоєння супутника Землі, однак свіже дослідження свідчить: кожна висадка може залишати після себе значно більше, ніж просто сліди від підошов астронавтів.

Фахівці з’ясували, що метан, який виділяється під час згоряння палива космічних апаратів, розповсюджується поверхнею супутника практично миттєво. Це загрожує забрудненням регіонів, де мільярди років зберігалися хімічні сполуки ранньої Сонячної системи.

За розрахунками вчених, навіть після посадки поблизу Південного полюса Місяця молекули метану можуть «перестрибнути» до Північного полюса менше ніж за два місячні дні. Оскільки до місячної програми активно долучаються нові держави, приватні компанії та неурядові організації, розуміння наслідків — необхідне.

«Ми намагаємося захистити науку та наші інвестиції в космос», — каже офіцер із захисту планети Європейського космічного агентства (ESA) та старший автор досліджень Сільвіо Сінібальді.

Він додає, що Місяць дає унікальну можливість вивчити найраніші етапи історії Сонячної системи, проте існує парадокс, за яким людська діяльність на Місяці може цьому перешкоджати.

Що можна дослідити на Місяці

Поблизу місячних полюсів розташовані кратери, куди ніколи не потрапляє сонячне світло. У цих надхолодних зонах є лід, в якому могли зберегтися речовини, занесені кометами та астероїдами мільярди років тому.

Учені припускають, що ці відкладення можуть містити «пребіотичні органічні молекули» — хімічні елементи, з яких згодом сформувалися перші будівельні блоки життя, зокрема ДНК.

Якщо дослідникам вдасться вивчити ці молекули у їхньому первозданному стані, це дасть змогу зрозуміти механізм зародження життя на Землі.

«Ми знаємо, що в Сонячній системі, наприклад, в астероїдах, є органічні молекули. Але те, як вони почали виконувати певні функції, такі як у біологічній матерії, — це прогалина, яку нам потрібно заповнити», — додає науковець.

На Землі постійні геологічні та атмосферні процеси практично знищили всі прадавні докази. Натомість окремі ділянки Місяця залишалися незмінними протягом мільярдів років, що робить їх ідеальним архівом. Затінені холодні пастки є найціннішими для науковців.

Ризики від поширення метану на Місяці

Аби оцінити масштаби проблеми, Сінібальді та провідна авторка дослідження Франсішка Пайва розробили детальну симуляцію на прикладі майбутньої місії ESA Argonaut. Науковці змоделювали поширення метану — основного органічного продукту згоряння палива апарата Argonaut — після його посадки поблизу Південного полюса.

Моделювання показало, що метан досягає Північного полюса менше ніж за два місячні дні. Протягом семи місячних днів понад половина випущеного метану осідає в холодних полярних пастках: 42% накопичується на Південному полюсі, а 12% — на Північному.

Така швидкість пояснюється практично повною відсутністю атмосфери на Місяці. Без опору повітря молекули метану рухаються балістичними траєкторіями під впливом гравітації, здійснюючи стрибки.

За словами науковців, це означає відсутність абсолютно безпечних місць для висадки на Місяці — забруднення буде всюди.

Науковці пропонують робити майбутні висадки у холодніших регіонах Місяця, аби сповільнити забруднення та «стирання даних» про минуле Землі. Науковці підкреслюють, що створені симуляції необхідно підтвердити реальними вимірюваннями безпосередньо під час наступних місячних місій.

Коли на Місяць полетить наступна місія астронавтів

Початково планувалося, що висадку здійснить компанія SpaceX за допомогою посадкової системи Starship, а згодом до місій залучать і модуль Blue Moon від Blue Origin.

Це вже далеко не перша затримка проєкту: дати висадки постійно зсувалися з 2024 на 2025, 2026, а згодом і на 2027 рік. Оцінки Управління підзвітності уряду ще раніше вказували на ймовірне перенесення місії на 2028 рік, проте чергові затримки Artemis III ставлять під сумнів реалістичність навіть цього терміну.

План — заморозити мільйони людей: у Bild назвали справжню причину запеклих балістичних ударів по Києву Догляд за полуницею після плодоношення / © www.freepik.com/free-photo Українська балістична ракета FP-7 (ілюстративне фото) / © Fire Point "Динамо" — "Університатя" / © ФК Динамо Київ