"Псували кадр": під час вшанування Волинської трагедії поляки приховали українські могили

На сторінці у Facebook історичного проєкту "Україна Інкогніта" повідомили, що під час урочистостей у Радружі на Підкарпатті організатори накрили військовими маскувальними сітками частину старого українського кладовища. За словами авторів допису, під ними опинилися хрести на могилах українців, серед яких були й пам'ятники з тризубами.

Як зазначають дослідники, 11 липня президент Польщі Кароль Навроцький прибув до Радружа, щоб узяти участь у заходах до роковин так званої "кривавої неділі", яку в Польщі вважають кульмінацією Волинської трагедії. Для проведення церемонії обрали територію біля греко-католицької церкви святої Параскеви XVII століття — пам'ятки української сакральної архітектури, що розташована посеред історичного українського цвинтаря.

Автори публікації нагадують, що до Другої світової війни Радруж був майже повністю українським селом. Із понад 2,5 тисячі мешканців близько 2,4 тисячі становили українці. Після війни, внаслідок депортацій та етнічних чисток, українське населення звідти було виселене.

За твердженням "України Інкогніти", під час офіційної церемонії не згадували історію української громади села, хоча трибуну для виступу президента встановили безпосередньо на території старого кладовища.

Окрему увагу автори звернули на фотографії із заходу. Вони помітили, що частину об'єктів на задньому плані закрили камуфляжними сітками. Після завершення урочистостей місце відвідав польський фотограф Томаш Бартецький, який зафіксував, що під ними знаходилися українські надгробки та хрести.

"Виникає логічне питання: щоб що? Для чого затягувати християнські хрести камуфляжем на офіційному заході? Просто тому, що ці могили — українські? І вони "псували" кадр чи не вкладалися в ідеологічний наратив?", — йдеться в публікації.

Водночас, як повідомляє Польське радіо, під час свого виступу Кароль Навроцький заявив, що злочини ОУН і УПА мають отримати однозначну оцінку. Також він висловився за обмеження пропагування бандерівської ідеології та сказав, що Польща не хоче бачити червоно-чорний прапор у своєму публічному просторі.

На ситуацію також відреагував історик і військовослужбовець Тарас Радь. На своїй сторінці у Facebook він назвав цей випадок показовим прикладом сучасного стану українсько-польського історичного діалогу.

"Ось так насправді виглядає ваше українсько-польське примирення в реальності", — пише він.

За словами Радя, під маскувальними сітками опинилися повалені й занедбані українські надгробки, серед яких були й хрести із зображенням тризуба. На його думку, їх приховали, щоб вони не потрапили в об'єктиви камер під час офіційних заходів за участю польського президента.

Історик також висловив переконання, що справжнє примирення між Україною та Польщею можливе лише тоді, коли обидві сторони однаково визнаватимуть історичні трагедії та вшановуватимуть пам'ять усіх жертв. На його думку, вибірковий підхід до історичної пам'яті не може стати основою для повноцінного порозуміння між двома народами.

"Примирення, яке ґрунтується на несправедливості не має шансу на успіх!", — додав він.

Нагадаємо, раніше керівник канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького Збігнєв Богуцький назвав західні області України "Східною Малопольщею" та виступив проти героїзації Степана Бандери й УПА. Його заяви викликали широкий резонанс.

Згодом Богуцького внесли до бази "Миротворець", де його звинуватили, зокрема, у посяганні на суверенітет України та розпалюванні ворожнечі між поляками й українцями.