Путін не хоче закінчення війни: Європа має припинити озиратися на Трампа, збільшивши тиск на Росію

Росія не погодиться на припинення вогню по лінії фронту. Про це заявив глава МЗС РФ Сергій Лавров, додавши, що Москва продовжить досягати цілей, поставлених Путіним ще в червні 2024 року. ТСН.ua вже писав, що йдеться про вимоги, озвучені очільником Кремля на розширеній колегії російського МЗС напередодні саміту миру у Швейцарії два роки тому.

Це, нагадаємо, не лише вихід Сил оборони України з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які Путін незаконно записав до російської конституції, а й міжнародне визнання окупованих українських територій частиною РФ, відмова України від вступу до НАТО, закріплення за Україною нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу, обмеження чисельності ЗСУ тощо.

Під час зустрічі з Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі Дональд Трамп повторив, що Путін хоче закінчити війну й укласти угоду. А президент Фінляндії Александр Стубб, який ще кілька місяців тому закликав починати переговори з Росією, вважає, що тиск на Путіна треба продовжувати, а потім сісти за стіл переговорів. Водночас, як пише Reuters, посилаючись на джерела близькі до Кремля, Путін не просто відкидає заклики до мирних переговорів, а й готується до ескалації війни в найближчі місяці.

Тож на чому ґрунтується оптимізм Трампа, та чи збираються європейці говорити з Путіним? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Переговори з Путіним: США змінили позицію

Напередодні саміту НАТО в Анкарі Трамп вчергове поговорив із Путіним по телефону. Як повідомив тоді помічник очільника Кремля Ушаков, президент США заявив про готовність сприяти пошуку мирних рішень для завершення війни. Для цього спецпредставники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер продовжуватимуть спроби врегулювання. Їх вже давно чекають із першим візитом до Києва. У Кремлі кажуть, що вони мають також приїхати й до Москви. Але все це затягується вже кілька місяців поспіль.

Того ж дня Дональд Трамп телефоном поговорив і з Володимиром Зеленським, після чого заявив, що «ми набагато ближче до врегулювання, ніж люди усвідомлюють». Вже на саміті НАТО в Анкарі під час зустрічі з українським президентом Трамп висловив упевненість, що Путін хоче укласти угоду, анонсувавши ще одну розмову з очільником Кремля. Втім, вона досі не відбулася. В Москві це пояснили зайнятістю президента США після всіх заходів у Туреччині. Водночас, прессекретар очільника Кремля Дмитро Пєсков заявив:

«Ми бачимо певні помилки адміністрації Білого дому, що шляхом ескалації, військового тиску можна сприяти переходу до мирного врегулювання. Подальша ескалація, можливо, подовжить спеціальну військову операцію в певній мірі — ми не можемо точно сказати, в якій саме, — але призведе до того, що нам доведеться створювати більшу зону безпеки, більшу буферну зону».

У Кремлі останнім часом постійно апелюють до «духу Анкориджа» — якихось домовленостей Трампа та Путіна під час їхнього саміту на Алясці в серпні 2025 року. У червні між держсекретарем Марко Рубіо та главою МЗС РФ Сергієм Лавровим навіть сталася заочна перепалка. Москва прямо звинуватила Вашингтон фактично у зриві домовленостей, досягнутих на Алясці, вимагаючи прояснити ситуацію щодо ролі США у врегулюванні війни.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що йдеться ймовірно про усну згоду Трампа або його делегації на вихід Сил оборони України з Донбасу для початку переговорів про припинення вогню. На це неодноразово прямо вказували західні експерти. Президент Зеленський також заявляв, що американська сторона пов’язувала надання Києву гарантій безпеки в обмін на вихід української армії з Донбасу. Щоправда, яким чином в адміністрації Трампа хотіли цього досягти, якщо Путін не поступається своїми вимогами від червня 2024 року — а це, зокрема, вихід української армії з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей — не відомо.

Проте за рік після саміту Трампа та Путіна на Алясці в серпні 2025 року сталися дві ключові події.

По-перше, США почали чергову війну проти Ірану, яку не можуть ні виграти, ні завершити. Це суттєво похитнуло позиції адміністрації Трампа як всередині самих Сполучених Штатів, так і на міжнародній арені, зокрема змінивши тон спілкування Вашингтона з європейськими союзниками на більш приязний.

По-друге, Сили оборони України змогли перехопити ініціативу на полі бою, а українські далекобійні санкції продовжують працювати по російським об’єктам нафтопереробки. Кремль досі не може подолати гостру паливну кризу, яка почалася наприкінці травня з тимчасово окупованого Криму, поширившись на всю Росію.

Як зазначає президент Ради з міжнародних відносин (CFR) Майкл Фроман, Київ в багатьох відношеннях став головним переможцем в Анкарі. Окрім оголошення про надання ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів до систем ППО Patriot, Україна більше ніж Гренландія, Венесуела чи Іран була центральною темою саміту. Ще минулого року, за його словами, Трамп розстеляв червону доріжку для Путіна на Алясці, а вже сьогодні розсипається в компліментах на адресу Зеленського.

«Трамп любить переможців. Минулого року, здавалося, він думав, що це неминуче буде Путін. За останній рік Україна виконала видатну роботу. Тепер українців сприймають не лише як тих, хто тримається, а й перемагає», — вважає Майкл Фроман.

Європа в очікуванні: чи захоче Трамп ризикувати

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Путін зупинить війну та почне переговори, якщо відчує, що російська громадськість налаштована проти війни.

«І саме це ми зараз і бачимо. Тож моє послання — продовжувати тиск, а потім сісти за стіл переговорів. Я все ще вважаю, що найкращим рішенням є припинення вогню», — заявив президент Фінляндії.

Ця формула приведення Росії за стіл переговорів добре відома. Проте її реалізація залежить не лише від героїзму Сил оборони України. В умовах, коли вже понад рік адміністрація США більше не надає військову та фінансову допомогу Україні — це роблять європейські союзники, Канада та інші — Європа має нарешті припинити постійно озиратися на США й почати реально підвищувати ціну продовження війни для Путіна, який досі вважає, що час на його боці.

Reuters, посилаючись на людину, яка знайома з обговореннями в Кремлі, повідомив, що Путін наразі намагається досягти своєї ключової проміжної мети — захоплення Донбасу. Також нещодавно очільник Кремля дорікнув групі радників, які пропонували компроміс на основі припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. Як бачимо, Путін, готуючись до мобілізації після виборів до Держдуми наприкінці вересня, продовжує ігнорувати глибокі економічні проблеми, дефіцит пального по всій Росії, та величезні військові втрати. Як зазначає американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), від лютого 2022 року російські військові втрати склали 1,4 млн, загиблими — до 450 тис.

Дійсно, єдиний західний лідер, з яким готовий говорити Путін, — це президент США. Проте невідомо, чи захоче Трамп інвестувати залишки свого політичного рейтингу, який суттєво похитнула чергова війна проти Ірану, у спроби продовження врегулювання війни Росії проти України напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді. Адже соцопитування свідчать, що республіканці втрачають більшість в Палаті представників.

Європа ж тим часом навіть не визначилася з кандидатурою переговорника з Росією, попри численні розмови про це. Ба більше, у неділю, 12 липня, посли країн-членів ЄС не домовилися про 21-й пакет санкцій проти Росії, який необхідно затвердити до 15 липня. Зокрема немає єдності щодо заборони на в’їзд до ЄС росіян, які брали участь у війні проти України. Також стало відомо, що патріарха РПЦ Кирила та засновника «Лукойла» Алєкперова виключили з 21-го пакету санкцій.

Штрудель із лаваша з вишнею та сиром / © Credits Як освіжити москітні сітки / © Credits На місці пожежі / © Associated Press Яке свято 14 липня 2026 року / © ТСН