Війни XXI століття: битву виграє той, чий алгоритм розумніший

Неможливо сперечатися з тим, що технологічний розвиток є одним із ключових чинників як позитивного розвитку нашої цивілізації, так і засобів її знищення. Винахід колеса започаткував еволюцію транспорту, сільського господарства, будівництва та промисловості, уможливив ефективну торгівлю та подолання великих відстаней. Проте з не меншою ефективністю колесо почали застосовувати для військових протреб.

1274 року до нашої ери у битві біля Кадеша основною зброєю як хеттів, так і єгиптян були колісниці. Битва не визначила переможця, проте стратегічної переваги в ній все ж таки досягли хетти, які застосували технологічну новацію — їхні колісниці були важчими й потужнішими, тому що колеса кріпилися в центрі повозки, що забезпечувало ідеальний баланс для екіпажу з трьох людей. Тоді як у єгипетських колісниць колеса розташовувалися ближче до задньої частини й до екіпажу входило дві людини. Це конструктивне рішення стало чи не першим достовірним доказом ефективного застосування інновацій у військовій справі. Архімед із його винаходами для оборони Сіракуз стався лише за тисячу років. Важливо також, що непоступливість та інноваційність хеттів (а колісниці були не єдиним їхнім винаходом) мала наслідком укладання першого в історії людства мирного договору між ними та Єгиптом. Цікавий досвід примусу до миру.

Сьогодні, як вважають дослідники інноваційних циклів, ми живемо в часи шостої хвилі, що розгортається з експоненційною швидкістю. Порівняно з попередніми періодами, кожен із яких потребував декількох десятиліть для досягнення накопичувального ефекту, технології ШІ стискають час, відкривають небачені можливості, але й наближають майбутнє, коли наслідки їхнього впровадження досягнуть поля бою. Тим часом штучний інтелект, який сьогодні опинився в центрі дискусій стосовно технологічного майбутнього людства, цього року святкує 70-ту річницю від моменту свого офіційного народження, а технології на його основі давно — значно довше, ніж у цивільному секторі, — використовуються для потреб війни. Те, що є відмінним зараз — це масштаб обчислень і обробки даних, який надає сучасна елементна база. Питання в тому, яке майбутнє очікує людство, якщо розвиток ШІ вийде з-під контролю. Саме на усуненні будь-якого контролю й нічим не обмеженому впровадженні агентів наполягають апостоли секти ШІ, «інтелектуали» на кшталт Тіля, Маска й Альтмана.

З декількох оприлюднених інтерв’ю одного з основнихляльководів світової закуліси Пітера Тіля нам дозволили дізнатися, про що саме говорять у режимі тотальної тиші протягом уже двадцяти років обрані невідомо ким представники світової політичної і технологічної еліти. Сам Тіль, вочевидь, має серйозні проблеми з формулюванням думок, тому набір тез, якими він оперує, належить, найімовірніше, тим, із ким він веде свій Dialog. У американському варіанті англійської саме такий варіант написання цього слова застосовують на позначення інтерфейсів взаємодії людини з машиною. Людина, яка аргументує «візіонерські» погляди термінологією про «Христа й антихриста», навряд чи несвідомо використала саме це слово для назви своєї утаємниченої платформи.

Так от, на думку Тіля, світ перебуває у стані тривалої стагнації, класичні наукові підходи не дають нових проривів, зокрема щодо лікування раку, хвороби Альцгеймера й деменції, людство більше не мріє про вічне життя, не літає на Місяць і навіть не досягає прогресу в підвищенні стандартів свого існування. Той факт, що всі ці твердження просто не відповідають дійсності, його, як видно, не турбує. Саме тому, за його словами, було важливо влаштовувати розмови між представниками різних сфер діяльності, включно з чинними й колишніми політиками, вченими та підприємцями і просто видатними особистостями, щоб побачити, де ще є незалучені резерви подолання цієї уявної стагнації. Резерв, який знайшли вони з Ілоном Маском, — це привести до влади Трампа й Венса, які мали намір тотально змінити світ. Світ змінено, але немає впевненості, що політичні інвестори з Dialog задоволені результатом.

Аргументуючи проблеми з «уповільненням розвитку людства», сам Тіль інвестує у Palantir, Anduril, криптовалюти й десятки стартапів, які мають потенціал стати в майбутньому монополістами у певних галузях. Але одна його інвестиція стоїть осторонь. Фонд Пітера Тіля Founders Fund інвестував близько 220 млн дол. у новозеландський стартап Halter, який виробляє цифрові нашийники для корів. Після цього раунду фінансування компанію оцінили приблизно у 2 млрд дол. Пристрій дає змогу віддалено керувати тисячами корів — тварини реагують на звукові та вібруючі сигнали, самостійно переміщуючись, наприклад, до доїльних апаратів без допомоги пастухів чи собак. Система створює так звані віртуальні паркани — стадо утримується в установлених межах без реальних огорож. Нашийники збирають дані про стан тварин у реальному часі: відстежують травлення, цикли розмноження та загальний стан здоров’я. Маємо надію, що в майбутньому хоча б ті, на кого надінуть ці нашийники, матимуть непогане травлення й цикли розмноження, вочевидь, на відміну від усіх інших.

Немає нічого нового в тому, щоб інтелектуали з різних, часом нескінченно далеких галузей у спокійній атмосфері обговорювали стратегічні виклики, які або вже завдають, або мають потенціал завдати шкоди суспільному благу. Так само не варто переоцінювати, як це роблять конспірологи, різні формати такого діалогу, зокрема закриті для публіки. Але все ж таки постає питання: в чому полягають справжні наміри інвесторів у майбутнє — у лікуванні Альцгеймера чи обговоренні таких тем, як Navigating WWIII та Battlefield Technologies, які включені у порядок денний чергового зібрання Dialog на запрошення Тіля, що відбудеться у серпні в Ірландії?

Цілком очевидно, що серед тих, кого Тіль запрошує до діалогу, немає ні китайців, ні українців. Тим часом Народно-визвольна армія Китаю готується до масштабної модернізації своїх безпілотних сил і систем управління на полі бою з урахуванням досвіду російсько-української війни. Передбачається масштабна перебудова сил безпілотних літальних апаратів із безпосереднім урахуванням уроків, винесених із полів битв в Україні. Перемога належатиме «тій стороні, яка має кращий алгоритм», зазначає група дослідників у статті, опублікованій у китайському журналі Tactical Missile Technology. На їхню думку, для сучасної війни необхідні прості, дешеві та масові безпілотники-«рої» для проведення атак насичення, а також менша кількість високотехнологічних, малопомітних і високоавтономних безпілотників типу «мисливець-убивця» для ураження найважливіших цілей.

Водночас найнагальнішим завданням вони вважають створення системи, яку неможливо легко обезголовити, знищивши її центр управління.

Передові бойові підрозділи мають використовувати «подібні до біологічних» алгоритми, що дадуть змогу безпілотникам самоорганізовуватися та виконувати поставлені завдання навіть у разі знищення центрального командування. У статті зазначено, що на піку війни в Україні безпілотники перестають бути лише літаючими камерами. Вони перетворюються на центральний вузол, який об’єднує артилерію, наземних роботів, бойові кораблі й навіть супутники в єдиний автоматизований «ланцюг ураження». Безпілотники також стають головним інструментом ведення радіоелектронної боротьби, виконуючи широкий спектр завдань — від постановки перешкод і спотворення сигналів до введення в оману ворожих радарів. Втратити контроль над електромагнітним спектром означає програти війну.

Однак найтривожнішим прогнозом статті є твердження, що майбутні війни визначатимуться не тим, чия платформа швидша або менш помітна, а тим, чий «кооперативний алгоритм» виявиться здатним перехитрити «контралгоритм» противника. Китайські дослідники прогнозують появу повністю автономних «інтелектуальних бойових кластерів», які зможуть самостійно виявляти обстановку, ухвалювати рішення й адаптуватися без участі людини. На їхню думку, вирішальне протистояння майбутнього відбуватиметься між двома великими стійкими системами. Це буде боротьба за живучість мереж, швидкість об’єднання та обробки даних і, найголовніше, за досконалість «кооперативного алгоритму», який поєднує всі елементи в єдине ціле. Чи не про те саме турбується Тіль?

Сьогодні досвід України є справді передовим і затребуваним як серед наших друзів, так і ворогів. Проте варто чітко усвідомлювати, що без постійного прогресу в ключових елементах сучасної війни — і це не про «Петріоти» — лідерство можна втратити, а з ним — і можливість захищатися в умовах очевидної асиметрії з потенційним ворогом.

Це означає, що ситуаційні інвестиції й «гарячі» гроші, які спрямовуються у сферу постійної модернізації непілотованих летальних апаратів, мають перетворитися на політику та інституції, які цією сферою опікуватимуться. Так само з обережністю варто підходити до розкриття ноу-хау, навіть коли йдеться про найближчих партнерів. Звісно, ті, хто ухвалює рішення, як на Заході, так і на Сході, готуються до нових конфліктів, якщо не до повномасштабної війни. Інноваційність хеттів дала їм змогу вистояти проти значно сильнішого Єгипту і встановити мир. Ми маємо подбати про себе й наші інновації, інакше за нас це зробить Пітер Тіль.