Довічне за відмову виконувати наказ. Польща готується до війни

Польща готується до можливої великої війни й розглядає посилення покарань для військових за відмову виконати бойовий наказ – аж до довічного ув'язнення. Автори вважають, що чинне законодавство, створене для мирного часу, не здатне забезпечити дисципліну на полі бою, тому пропонують найсуворіші покарання.

Водночас юристи та військові попереджають, що однакове покарання за будь-яку непокору небезпечне і може бути непропорційним наслідкам дій. Військові кажуть, що на полі бою солдатів мотивує не так страх тюрми, як професійне командування, довіра до офіцерів і якісна підготовка, пише Rzeczpospolita. LIGA.net переповідає коротко.

Довічне за невиконання наказу

Польща переглядає військове законодавство, виходячи з того, що правила, створені для мирного часу, можуть виявитися недостатніми у разі великої війни.

"Положення кримінального кодексу, призначені для підтримки дисципліни солдатів у мирний час, не дають достатніх рішень під час війни", – заявив прокурор Даріуш Корнелюк у листі міністру юстиції минулої осені.

У тому ж листі він додав, що є "нагальна потреба законодавчих змін… для заповнення виявленої прогалини".

Міністерство юстиції доручило комісії з кодифікації кримінального права підготувати рішення. Комісія вирішила, що чинні норми, створені для мирного часу, а кримінальне право для воєнного часу має бути визначене окремим законом, якого досі немає.

Наразі невиконання наказу карається позбавленням волі на строк до трьох років. Солдат, який діє з іншими солдатами або чия непокора призводить до значної шкоди, може сісти на п’ять років.

Командир підрозділу вирішує, чи порушувати справу за відмову від виконання наказу.

Ці правила, на думку комісії, потребують змін: "Без сумніву, значення дисципліни (і покарання) незмірно зростає у бойових ситуаціях. На думку комісії, це виправдовує посилення кримінальної відповідальності для солдат за непокору".

Комісія пропонує підвищити покарання за невиконання наказу під час бою від п'яти до 30 років позбавлення волі, а відмова від виконання наказу в бойових умовах має каратися довічним ув'язненням.

Це, на думку комісії, підтверджується історичними паралелями. У кримінальному кодексі польської армії 1944 року і кримінальному кодексі 1969 року за невиконання бойового наказу карали смертною карою.

Хоча остаточних рішень ще немає, Міноборони наголошує на необхідності адаптувати положення про військову дисципліну до сучасних умов нацбезпеки.

Чому однакове покарання викликає сумніви

Необхідність обговорення теми покарань за невиконання наказів під час війни визнав голова Вищої ради адвокатів, адвокат Пшемислав Росаті, який захищав солдатів у кримінальних справах.

Він каже, що в бойових ситуаціях невиконання наказу може призвести до гірших наслідків, ніж у мирний час.

"Виникає фундаментальне запитання щодо пропорційності запропонованого покарання. Не кожне невиконання наказу в бойовій ситуації має однакові наслідки. Кримінальне право має диференціювати відповідальність – встановлення єдиного покарання за просте невиконання наказу в бойовій ситуації може викликати серйозні сумніви", – каже Росаті.

На його думку, раціональніше створити багаторівневу модель кримінальної відповідальності.

Суворіша відповідальність має застосовуватися за невиконання наказу в бою, а найсуворіша кара має бути для випадків, коли дії солдата призводять до особливо тяжких наслідків – смерті, тяжких ушкоджень кількох осіб, зриву військової операції чи загрози держбезпеці. Суворість покарань має бути пропорційною", – каже Росаті.

За його словами, одне лише радикальне збільшення покарань не гарантує покращення військової дисципліни: "Неминучість покарання не менш важлива".

Щобільше, на поведінку солдатів у бойових ситуаціях впливають передусім якість командування, навчання, моральний дух, довіра до старших за званням та інших солдатів, організаційна ефективність і переконання, що накази є законними та служать оперативним цілям.

Кримінальне право – один з інструментів військової дисципліни, але воно не може замінити ефективну систему командування, навчання і дисциплінарної відповідальності, додає він.

Навіть довічне не страшніше за смерть

Колишній командир полку "Грім" генерал Роман Полько вважає пропозиції щодо посилення покарання зайвими й такими, що суттєво не покращать дисципліну під час війни.

Я командував солдатами в боях і вважаю, що їх не особливо хвилює покарання за непокору. Не важливо, чи передбачає це покарання 5, 50 чи 100 років тюрми, коли люди у бою думають, як врятувати власне життя чи життя товаришів", – каже генерал.

Він додає, що зміна кримінальних норм – предмет для обговорення: "Однак ніщо не замінить гарного керівництва та розміщення солдатів на відповідних посадах. Мудрий командир знає підлеглих і знає, коли і кого відкликати. Замість того, щоб збільшувати покарання, маємо формувати культуру відповідальності у солдата".