Як херсонське село на 340 жителів створило школу карате, що підкорює Європу

Попри бездоріжжя, обстріли і життя за кілька десятків кілометрів від фронту, у маленькому селі на Херсонщині виховують юних каратистів, які вже є переможцями та призерами турнірів різного рівня. І навіть виступали на чемпіонаті світу. Про те, як у селі, де живе лише 340 людей, вдалося створити спортивну школу, що виховує чемпіонів, читайте у матеріалі Коротко про.

Від ідеї - до спортивної зали

Село Михайлів, Херсонщина. Проте маленький населений пункт, який ледь можна відшукати на географічній карті України, знають навіть за кордоном. А все тому, що у цьому селі вже два роки працює школа карате «Катана» (зараз вже спортивний клуб), вихованці якої є призерами чемпіонату України, чемпіонату Європи в Польщі, а також учасники чемпіонаті світу в Угорщині.

При цьому у селі Михайлів проживає лише до 340 людей. Дітей віком до 18 років тут - 75. Здавалося б, не те місце, де народжуються великі спортивні історії.

Усе почалося після повномасштабного вторгнення. Тренер із карате Леонід Чернявський пережив окупацію Херсона, а згодом переїхав із дружиною на власну дачу до села Веселе, що неподалік від Михайлова. До війни він тренував дітей у Херсоні. Має звання Шихана, чорний пояс і п'ятий Дан та є віцепрезидентом Всеукраїнської організації «Кіокушин Будо карате».

Сидіти на місці склавши руки Леонід Семенович не звик. Трохи подумав, зважив усі «за» і «проти» і вирішив тренувати місцевих дітлахів.

- Зібрався з думками і пішов до старости села Михайлів Олени Пономаренко з пропозицією створити школу карате, - розповідає Коротко про тренер Леонід Чернявський. – Війна дуже важко пройшлася по дітях. А до цього був карантин, вони майже втратили живе спілкування. Олена Іванівна одразу підтримала мою ідею. Сказала, що допоможе всім, що у її силах.

Діяти почали відразу. Місце для занять облаштували у приміщенні дитячого садка при місцевій школі. Будівля школи велика: колись тут навчалися діти з першого по дев'ятий клас. Після реорганізації залишилася лише початкова школа, яку відвідують 16 учнів, тож вільного місця вистачало. Зробили невеликий ремонт, але на спортивний інвентар грошей уже не залишилося.

- Карате починається з татамі, і саме його у нас не було, - розповідає Коротко про староста села Михайлів Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області Олена Пономаренко. - Але допомогли гранти, на які я постійно пишу (До речі, на розвиток села жінка пише до 25 заявок на місяць! Каже, одна-дві «вистрілюють»). Ми отримали 150 тисяч гривень і за 63 тисячі купили вживане татамі. Потім були й інші гранти, допомога нашої Великоолександрівської селищної військової адміністрації, спонсорів з України та із-за кордону, наприклад з Великої Британії, допомога наших медіа.

І 21 лютого 2024 року школа карате «Катана» офіційно відкрила свої двері. Сьогодні каратисти спортивного клубу «Катана» тренуються вже у сільському клубі, де для них облаштували спортивний зал, роздягальні та санвузли. Тут займаються діти від 4 до 17 років із п’яти сіл не тільки Херсонської, а й Миколаївської областей. Тренування проходять тричі на тиждень, а батьки сплачують лише добровільний внесок - хто скільки може.

«Перший подвиг зранку - заправити ліжко»

У селі кажуть: після відкриття секції діти стали зовсім іншими. Значно менше сидять в телефонах, більше спілкуються одне з одним, фізично зміцніли. А ще – отримали не тільки тренера, а друга і наставника.

- Ми говоримо про дисципліну, повагу, поведінку в колективі, - розповідає Леонід Семенович. - Вчу їх навіть заправляти ліжко. Кажу: перший подвиг зранку - це заправлене ліжко,

Колишній офіцер спецпідрозділу «Сокіл» не приховує, що дисципліна для нього важлива.

- Ніяких цигарок, лайки, булінгу, - говорить. - У нас із цим дуже строго. Карате - це не тільки удари. Це характер. Ми навіть вчимося правильно програвати. Спочатку після поразок плакали. Потім навчилися сприймати їх і працювати далі.

Коли клуб тільки відкрився, тренер, як сам каже, необережно пообіцяв і дітям, і дорослим через два роки бути на чемпіонаті світу. А потім схопився за голову: навіщо це сказав?

- Але слово треба було тримати. – сміється Шихан. - І через два роки ми справді виступили на чемпіонаті світу в Угорщині.

За цей час школа карате вже досягла вагомих результатів. Команда спортивного клубу «Катана» неодноразово посідала призові місця на змаганнях різного рівня: від всеукраїнських - в Одесі, Києві та Полтаві - до міжнародних турнірів у Польщі та Угорщині, а дві вихованки - Адель та Крістіна - стали кандидатками у майстри спорту.

На тренування через болото

Втім, труднощів у клубу «Катана» вистачає. Наприклад, дороги, а точніше - їхня відсутність. Після дощу місцева ґрунтівка перетворюється на суцільне болото. Тоді тренер Леонід Чернявський взуває гумові чоботи і пішки долає п'ять кілометрів з рідного села Веселе до Михайлова.

- Якщо тренування закінчується о восьмій вечора, повертаюся в темряві, - розповідає. – Тут вовки, лисиці, тому беру ліхтарик, іноді навіть рушницю. Але я не можу сказати дітям: «Сьогодні дощ, тренування не буде». Вони ж чекають.

Виїхати у дощ на змагання – це завдання із зірочкою не лише для юних каратистів, а й для їхніх батьків. Орендований автобус зазвичай чекає на спортсменів там, де вже є асфальт. А до нього маленьких спортсменів разом із батьками по 20–30 кілометрів бездоріжжя везуть... тракторами.

Але, попри всі труднощі, у селі Михайлів не збираються зупинятися. Староста продовжує писати грантові заявки, тренер - виховувати дітей, а самі каратисти вже мріють про нові чемпіонати.

- Коли ми приїжджаємо на змагання, людям важко повірити, що тренуємося в маленькому селі, - говорить тренер Леонід Чернявський. - Але ми доводимо, що головне - не розмір населеного пункту, а люди, які хочуть працювати,

І, мабуть, саме це найкраще пояснює, чому серед степів Херсонщини, де лунають вибухи, виросла школа, яка вчить дітей не лише бити точно, а й ніколи не здаватися.