«Не хочемо бути гарматним м'ясом»: молоді німці відмовляються від служби

Майже 6 тисяч молодих чоловіків у Німеччині цього року подали заяви провідмову від проходження військової служби з міркувань совісті або релігійних переконань. Це ускладнює плани Берліна щодо створення найсильнішої звичайної армії в Європі для стримування російської загрози, пише The Guardian.

Як повідомив у вівторок уряд Німеччини, за перше півріччя 2026 року таких заяв надійшло більше, ніж за весь минулий рік.

За даними Федерального відомства у справах сім'ї та громадянського суспільства, яке розглядає подібні звернення, станом на 30 червня було отримано 5862 заяви. Цю інформацію підтвердив представник відомства після публікації медіагрупи RND.

Для порівняння, за весь 2025 рік було подано 3879 заяв, а у 2024 році — 2249.

Раніше Федеральне відомство повідомляло, що станом на кінець травня цього року було задоволено 2667 заяв. Торік схвалили 2830 таких звернень.

Конституція Німеччини гарантує право на відмову від військової служби з міркувань совісті.

У ній зазначено: «Ніхто не може бути примушений всупереч своїй совісті проходити військову службу, пов'язану із застосуванням зброї».

Подання таких заяв має превентивний характер, адже нині в Німеччині немає обов'язкового військового призову.

Натомість цього року уряд, прагнучи відновити чисельність ослаблених Збройних сил, запровадив нову систему, за якою всі чоловіки після досягнення 18 роківзобов'язані заповнювати анкету про готовність до служби та проходити медичний огляд.

Жінок також закликають вступати до війська добровільно, однак участь у процедурі відбору для них не є обов'язковою.

Реформу ініціював популярний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус із Соціал-демократичної партії.

Водночас консервативний блок ХДС/ХСС, який входить до правлячої коаліції, попередив, що якщо Пісторіусу не вдасться до 2035 року збільшити чисельність добровольців до 260 тисяч військовослужбовців, у країні можуть повернути обов'язковий призов, скасований у 2011 році.

Для цього, однак, знадобиться ухвалення окремого закону.

У 2011 році, коли призов ще діяв, заяви про відмову від служби подали 4348 осіб.

Аналітики вважають, що різке зростання кількості таких звернень цього року пов'язане із запровадженням так званої системи «полегшеного призову» (conscription lite), яка почала діяти 1 січня, а також із побоюваннями молоді щодо можливої участі німецьких військових у потенційних конфліктах — зокрема в районі Ормузької протоки або в майбутній миротворчій місії в повоєнній Україні.

Після завершення холодної війни Німеччина, як і багато інших західних держав, суттєво скоротила свої збройні сили.

Нині Бундесвер налічує близько 186 тисяч військовослужбовців, при цьому армія відчуває серйозний дефіцит особового складу та озброєння, який Берлін намагається швидко усунути.

Зростання геополітичної нестабільності, російська агресія проти України та тиск із боку президента США Дональда Трампа спонукають Німеччину відмовлятися від післявоєнного пацифізму на користь значного зміцнення обороноздатності.

Канцлер Фрідріх Мерц, який очолив уряд минулого року, пообіцяв перетворити Бундесвер на «найсильнішу звичайну армію Європи».

Щоб отримати статус особи, яка відмовляється від військової служби з міркувань совісті, заявники мають подати до Бундесверу короткий лист із поясненням своєї позиції, автобіографію та письмове обґрунтування причин відмови від служби зі зброєю.

Попри значну увагу ЗМІ до зростання кількості таких заяв, у Німеччині також збільшується число людей, які, навпаки, відмовляються від раніше отриманого статусу відмовника.

Газета Neue Osnabrücker Zeitung повідомила у квітні, що лише за перший квартал 2026 року 233 особи добровільно відкликали свій статус. Для порівняння, за весь 2025 рік це зробила 781 людина.

Особи, які отримали право не проходити військову службу зі зброєю, у разі надзвичайної ситуації можуть бути залучені до виконання цивільних обов'язків.

Соціологічні опитування свідчать, що більшість німців підтримує переозброєння країни та збільшення чисельності армії.

Водночас цього року тисячі молодих людей по всій Німеччині виходили на акції протесту та організовували «шкільні страйки», заявляючи, що уряд намагається перетворити їх на «гарматне м'ясо».

Генерал-лейтенант Геральд Функе, голова командування підтримки збройних сил Німеччини заяляв, що вже за два-три роки Росія розпочне повномасштабну війну проти НАТО.