Нова стратегія Росії: як "Шахеди" проривають оборону України

Раніше російська армія покладалася на масовані запуски "Герань-2" (іранський Shahed-136), щоб перевантажити українські системи ППО. Проте, як зазначив радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, завдяки вдосконаленню ППО до 92–96% бензинових "Шахедів" успішно знищувалися, що знизило ефективність таких атак.

Ця зміна змусила російське командування переглянути свій підхід. Замість перевантаження, акцент було зроблено на спеціалізовані завдання для різних модифікацій дронів.

Базова модель "Герань-2" тепер переважно використовується для щоденних атак поблизу лінії фронту. Окупанти можуть запускати до 200 таких дронів на добу. Вони діють у складі скоординованих груп, використовуючи mesh-мережі для обміну даними між собою, що підвищує їхню стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та зменшує залежність від супутникової навігації.

Водночас, реактивні модифікації "Герань-3" і "Герань-4", що розвивають швидкість від 300 до 550 км/год, використовуються для ударів по важливих об'єктах у глибокому тилу України. Перед такими атаками окупанти проводять багаторівневу розвідку для уточнення розташування цілей та вибору маршрутів, які мінімізують ризик перехоплення.

Російські війська також почали застосовувати ці реактивні дрони у складі комбінованих атак разом із крилатими та балістичними ракетами, зокрема, під час ударів по суднах в Одесі, авіаційних та навчальних об'єктах у Миколаївській області, а також по об'єктах нафтової інфраструктури на Запоріжжі.

Крім того, Росія переорієнтовує свої виробничі потужності на збільшення випуску моделі "Герань-4", скорочуючи виробництво інших модифікацій. Це свідчить про суттєву зміну концепції застосування ударних безпілотників у війні проти України.

Ця еволюція тактики відображає постійну технологічну гонку між засобами нападу та оборони. Українські сили ППО продовжують адаптуватися, розробляючи нові засоби виявлення та реактивні перехоплювачі для протидії новим викликам.

Нові модифікації дронів "Герань" оснащені сучасними сенсорами, такими як оптичні та інфрачервоні системи, що дозволяють їм виявляти дрони-перехоплювачі, позиції ППО та самостійно знаходити й супроводжувати цілі, підвищуючи їхню ефективність навіть в умовах роботи РЕБ. Окремі модифікації навіть знаходяться під управлінням оператора протягом частини польоту, що дозволяє їм змінювати маршрут, маневрувати та обходити щільні райони ППО.

Як повідомляє Forbes, "окрема модифікація "Гераней" тепер перебуває під управлінням оператора протягом частини польоту. На відміну від попередніх моделей, що летіли за заздалегідь запрограмованим маршрутом, нові безпілотники можуть змінювати маршрут, виконувати маневри ухилення, реагувати на загрозу перехоплення, обходити райони із щільною ППО."

Авіаексперт Костянтин Криволап зазначив, що "реактивні безпілотники можуть розвивати швидкість до 450 – 550 кілометрів на годину, через що українські дрони-перехоплювачі не завжди встигають їх наздогнати".

Протистояння в небі продовжує вимагати від України постійної адаптації та вдосконалення систем протиповітряної оборони. Ця динамічна ситуація ще раз підкреслює критичну важливість інноваційних рішень у сучасній війні. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа: Більше оперативних новин у Telegram Апострофа