Оля Полякова розкритикувала правила "Євробачення" та згадала Джамалу

На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, куди Оля Полякова прибула після загадкового листа-запрошення, співачка не стримувала емоцій. Вона пояснила, що метою її виступу є перегляд несправедливих правил національного відбору на "Євробачення", які, на її думку, дискримінують артистів.

Серцем конфлікту стало торішнє відсторонення Полякової від участі через норму, що забороняє виконавцям, які гастролювали в Росії після 15 березня 2014 року, брати участь у відборі. Співачка заявила, що це правило було запроваджене у 2019 році, вже після її виступів у РФ у 2015 році, і тому його застосування до неї є неправомірним та порушує її права.

Під час свого виступу артистка різко поставила під сумнів рівномірне застосування цих вимог до всіх учасників. Вона згадала переможницю "Євробачення-2016", Джамалу, заявивши, що та також виступала в Росії у 2014-2015 роках, але це не завадило їй представляти Україну. Полякова також згадала Костянтина Меладзе, який у 2016-2017 роках був музичним продюсером нацвідбору, попри його продовження роботи в РФ.

Оля Полякова наголосила, що нинішні правила відбору є недосконалими, адже вони ставлять у гірше становище тих, хто постійно працював в Україні. Вона відмовилася називати імена інших популярних українських виконавців, які не можуть брати участь у відборі через ці правила, пояснюючи це тим, що "інші трохи налякані".

Співачка закликала дати оцінку ситуації з точки зору Конституції України та знайти мирне рішення поза судовим процесом. Вона підкреслила свою прихильність Україні, згадавши, що 12 років є українською артисткою, створює робочі місця, сплачує податки, а у 2022 році перейшла на українську мову. Для неї це питання вже не про участь у нацвідборі, а про ставлення до українців, яких, на її думку, не мають дискримінувати.

Після цих заяв "Суспільне Мовлення" відмовилося переглядати вимоги, посилаючись на свою відповідальність перед суспільством. Продюсер співачки Михайло Ясинський розкритикував це рішення та звернувся до Європейської мовної спілки. Однак Голова профільного підкомітету Верховної Ради Олександр Санченко не бачить підстав для перегляду чинних правил, тоді як музична продюсерка нацвідбору-2026 Джамала зазначила, що правила можна переглянути.

Конфлікт щодо правил національного відбору на "Євробачення" триває вже деякий час. Оля Полякова ще 16 жовтня минулого року заявила про свій намір взяти участь у нацвідборі на "Євробачення-2026" та закликала "Суспільне" змінити правила конкурсу. Її основна вимога полягала у перегляді пункту про заборону участі артистам, які після 2014 року виступали в Росії чи окупованому Криму, а після 2022 року – у Білорусі. Саме через цю норму її участь у конкурсі була неможливою.

У відкритих джерелах згадується участь Полякової як ведучої музичної премії RU.TV у Москві у 2015 році, хоча сама співачка стверджує, що швидко розірвала контракт через незгоду з організаторами. Ця ситуація також піднімає питання про неоднозначні позиції деяких представників шоу-бізнесу, які працювали з РФ, але продовжували впливати на українську культурну сцену.

"Мені відмовили в участі у "Євробаченні" з посиланням на правило 2019 року, встановлене заднім числом. Це правило забороняє участь артистам, які виступали в РФ після 15 березня 2014 року. Я вважаю цю відмову порушенням моїх прав. Цей пункт з’явився заднім числом і застосовувався вибірково", – заявила Оля Полякова, виступаючи на засіданні ТСК, фрагмент якого вона опублікувала у своєму Instagram.

"2016 року переможниця нацвідбору також виступала у Росії в 2014-2015 роках і це не завадило їй представляти Україну на "Євробаченні". Це Джамала. 2017 року був продюсер Костянтин Меладзе, який дотепер працює в РФ, але це не завадило йому бути членом журі. Вважаю це некоректно та дискримінаційно", – наголосила співачка на YouTube-каналі Олексія Гончаренка.

Попри відсутність компромісу між співачкою та організаторами нацвідбору, ця дискусія підкреслює важливість встановлення чітких та справедливих критеріїв для участі у міжнародних конкурсах, які б враховували не лише минулі дії, а й подальший внесок артистів у розвиток української культури. Майбутнє цих правил залишається невизначеним, але суспільний резонанс свідчить про необхідність діалогу.