Сенатор Ліндсі Грем — останній із «Трьох аміго»

Україна втратила одного зі своїх найпослідовніших прихильників у Конгресі США, активного, а найголовніше — ефективного партнера в протидії російській агресії. Не дивно, що саме російські яструби зараз не приховують радісних емоцій, навіть на тлі смерті одного з найвідоміших американських політиків сучасності.

Зважаючи на довгу та яскраву політичну кар’єру, Ліндсі Грема можна охарактеризувати за допомогою різних визначень: «яструб» американської зовнішньої політики; один із найбільших друзів України у Вашингтоні; головний санкційний архітектор Конгресу; гросмейстер політичного компромісу…

Але одне з визначень точно передає його історичну роль та символізує міст між епохами — «останній із «Трьох аміго». Як відомо, багато років у Сенаті існував неформальний союз трьох близьких друзів і політичних важковаговиків — Джона МакКейна, Джозефа Лібермана та Ліндсі Грема. Вони разом їздили в гарячі точки та формували оборонну політику США. Вони були прибічниками жорсткої лінії у зовнішній політиці та одними з перших на Капітолійських пагорбах зрозуміли сутність і наміри російського режиму й послідовно підтримували Україну в боротьбі проти тих, кого обґрунтовано називали супротивниками США. Після смерті Джона МакКейна (2018) та Джозефа Лібермана (2024) Ліндсі Грем залишався останнім носієм цієї унікальної політичної спадщини. Як «останній із могікан» традиційної зовнішньої політики США він використовував свій авторитет, аби переконувати нове покоління республіканців не кидати союзників, зокрема Україну.

Ліндсі Грем уперше відвідав Україну ще 19 серпня 2008 року у складі делегації Комітету Сенату США з питань збройних сил. Делегація провела зустрічі з керівництвом держави для обговорення наслідків російського вторгнення в Грузію.

Він був одним із головних ініціаторів та співавторів історичного закону «Про протидію супротивникам Америки через санкції» (CAATSA). 2017 року сенатор Грем разом із сенатором МакКейном та групою демократів і республіканців розробив цей міжпартійний законопроєкт.

Cенатор Грем брав безпосередню участь у просуванні та доопрацюванні ініціатив під назвою Ukraine Support Act іще 2014 року. Сучасний масштабний комплексний закон із такою самою назвою (червень 2026 року), який ухвалила через процедуру петиції Палата представників Конгресу США, спрямований на відновлення програми ленд-лізу для України, виділення 8 млрд дол. США на закупівлю зброї та введення нищівних тарифів на російські товари. Для набрання ним чинності потрібне ще рішення Сенату та підпис президента США.

Оскільки цей документ зустрів супротив із боку Білого дому, саме Ліндсі Грем узяв на себе роль головного переговорника в Сенаті. Буквально за кілька днів до раптової смерті, під час візиту до Києва 10 липня 2026 року, сенатор Грем офіційно оголосив, що досягнув компромісу з Білим домом щодо санкційної частини законопроєкту. Він інтегрував у пакет жорсткі вторинні санкції проти країн, які купують російську нафту в обхід обмежень. Цей крок відкрив документу прямий шлях до остаточного ухвалення.

Без активності Ліндсі Грема та його вміння комунікувати з нинішньою командою президента Дональда Трампа та шукати компроміси в Конгресі такі плани відтепер буде складніше реалізувати.

Звісно, на Капітолійських пагорбах залишається чимало прибічників України й тих, хто активно просуває закони на протидію російським агресорам. Це і Браян Фіцпатрік — співголова українського кокусу в Конгресі, який став головним публічним обличчям і лобістом законопроєкту з боку республіканців у Палаті представників, і Грегорі Мікс, і Річард Блументаль, завдяки яким ці законодавчі ініціативи отримали необхідний двопартійний статус.

Важливою є і роль соратників Ліндсі Грема — республіканців Роджера Вікера, який офіційно став співавтором фінального узгодженого компромісу щодо жорстких санкцій проти покупців російської нафти, та Майкла МакКола, який спільно з Ліндсі Гремом чинив постійний тиск на адміністрацію Білого дому, щоб переконати Дональда Трампа не блокувати військову допомогу Україні та погодитися на передачу ліцензій на виробництво систем Patriot.

Але навряд чи хтось із них має той унікальний прямий доступ до Дональда Трампа, який був у Ліндсі Грема. Це давало йому змогу вирішувати питання підтримки України безпосередньо з Білим домом, що виходило далеко за межі стандартних можливостей парламентського українського кокусу.

Комунікація між Гремом і Трампом увійде в історію США як один із найнеординарніших політичних та особистих союзів у Вашингтоні. Попри те, що 2016 року сенатор Грем називав президента Трампа «ксенофобом» і «фанатиком», згодом він трансформувався в так званого шептуна Трампа (Trump-whisperer) — людину, яка має унікальний підхід до президента США, вміє на нього впливати, заспокоювати або перекладати його хаотичні думки зрозумілою для істеблішменту мовою.

Головним інструментом став гольф, завдяки якому Грем зблизився з Трампом і завоював його довіру. Сенатор регулярно використовував гумор та самоіронію, щоб утримувати прихильність лідера. Він публічно жартував, що Трамп на полі «розбив його, як барабан». У березні 2025 року, дякуючи президенту за підтримку на праймеріз, Грем написав у соцмережах: «Він чудовий партнер із гольфу, якого я досі жодного разу не зміг перемогти». Трамп у відповідь іронізував, що Грем «був не найкращим ударником по м’ячу, не Тайгер Вудс, але всі просто обожнювали грати з ним».

Трамп називав Грема «справжнім трудоголіком» (a total workaholic politician). Сенатор міг телефонувати президенту десятки разів на день, доки не досягав свого.

Ефективності підтримки України сприяла й велика активність і сміливість Ліндсі Грема. Разом із Джоном МакКейном та Емі Клобучар сенатор приїздив безпосередньо на лінію фронту. Вперше це відбулося 31 грудня 2016 року. Цей візит став історичним і мав надзвичайно сильний символічний посил. Сенатори прибули на передовий командний пункт у районі селища Широкине, де тримали оборону українські морські піхотинці.

Саме під час цього візиту Грем виголосив свою знамениту промову перед українськими військовими, заявивши: «Я захоплююся тим, що ви воюєте за свою Батьківщину. Ваша боротьба — це наша боротьба». Він запевнив захисників, що американський Конгрес зробить усе для надання Україні летальної зброї. Своєї обіцянки сенатор дотримався.

Вийшовши поступово з тіні сенатора МакКейна, мабуть, найжорсткішого та найпрозорливішого критика Кремля в американській політиці, який бачив в очах Владіміра Путіна лише три літери — К, Д, Б, а в РФ — «бензоколонку під керівництвом мафії, яка володіє ядерною зброєю», Грем фактично перейняв гостру риторику щодо російського режиму та його очільника і також запам’ятався яскравими оцінками.

«Стосовно Путіна: ми повинні пам’ятати, що це людина, яка сприяла тому, що режим Асада скидав бочкові бомби з гелікоптерів на мирних жителів і навмисно завдавав ударів по лікарнях у Сирії. Така сама варварська поведінка спостерігається і в Україні. До російського народу: Путін веде вас у прірву. Десятки тисяч російських солдатів убиті й поранені. Економіка, менша за італійську, і попереду — ще більший тиск. Росія ізольована як ніколи. Це не робить Росію великою. Це перетворює її на державу-парію. Ви — російський народ і військові — здатні на більше», — виклав він свою оцінку в соцмережі X 27 травня 2025 року.

«Він не зупиниться, доки хтось його не зупинить», — застерігав Ліндсі Грем «голубів миру». Сенатор неодноразово закликав надати Україні ракети «Томагавк» і зазначав, що необхідні дальні удари по російській інфраструктурі, залученій до виробництва озброєнь та формування бюджету війни. Був упевнений, що саме це може змінити баланс сил і дати Україні шанс вистояти й не допустити перемоги РФ.

Були заяви і ще гостріші. Все це зазвичай спричиняло в Кремлі істерики, які навіть не пробували приховати і як тільки не називали сенатора: «американський яструб», «скажений русофоб», «екстреміст і терорист» — це те, що ще можна цитувати в пристойних виданнях… Не дивно, що російський режим оцінив роль і вплив сенатора та офіційно вніс Ліндсі Грема до держреєстру терористів та екстремістів, а МВС РФ оголосило його у кримінальний розшук.

Сам Ліндсі Грем ставився до таких назв і кримінальних справ із притаманним йому гумором. Коли Москва оголосила його в розшук, він публічно заявив, що носитиме цей орден як знак пошани за свій внесок у захист свободи.

За день до смерті сенатор Грем провів у Києві фінальну пресконференцію, де окреслив стратегію тиску на російського лідера: «Ви не збираєтеся виграти цю війну виключно на полі бою. Але Україна чинить величезний тиск на Росію. Моя надія — завершити цю війну дипломатією. І що більше важелів впливу ми маємо на Путіна, то краще». «Новий закон про нищівні санкції має змусити Путіна сісти за стіл переговорів на українських умовах. Путін має заплатити».

Ліндсі Грем був двічі удостоєний високих державних нагород України за багаторічну та непохитну підтримку нашої держави. Він отримав Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня від президента України Петра Порошенка та Орден князя Ярослава Мудрого I ступеня від президента України Володимира Зеленського.

У видатного американського сенатора Ліндсі Грема було й залишилося багато ворогів у РФ, Ірані, КНДР та інших країнах, які становлять небезпеку для США, України й усього світу. Але ще більше — друзів, як в Україні, так і в Грузії, Ізраїлі, країнах Європи й Азії.

Повною мірою особистий внесок сенатора Ліндсі Грема у боротьбу проти супротивників США, агресорів, які хочуть зруйнувати світ, і у розбудову стратегічного партнерства України та США ще має бути належним чином оцінений та увіковічнений по обидва боки Атлантичного океану.