Англія — Аргентина: історія протистоянь

Англія — Аргентина: історія протистояньFootball.ua за підтримки betking згадує попередні матчі команд напередодні їхньої битви в 1/2 фіналу чемпіонату світу-2026.

Чемпіонат світу-2026 виходить на фінішну пряму, і вже у півфіналі на вболівальників очікує справжній футбольний блокбастер. За путівку до фіналу мундіалю зійдуться дві топові футбольні держави — збірні Англії та Аргентини.

Для англійців це шанс зробити ще один крок до омріяного другого титулу чемпіонів світу та підтвердити свій статус однієї з найсильніших команд сучасності. Водночас чинні чемпіони світу прагнутимуть захистити своє звання, вдруге поспіль вийти до фіналу світової першості та продовжити боротьбу за черговий історичний тріумф.

Разом із нашим партнером betking розповідаємо про історію взаємин цих національних команд, яка налічує 15 офіційних та товариських поєдинків.

ЧС-1962: тріумф "трьох левів" та болючий удар для "обраних"

Перший офіційний матч між збірними Англії та Аргентини відбувся на чемпіонаті світу-1962 у Чилі у рамках групового етапу і він завершився впевненою перемогою англійців з рахунком 3:1.

Англія з перших хвилин діяла агресивно, багато атакувала через фланги і вже на 17 хвилині відкрила рахунок: Рон Флауерс впевнено реалізував пенальті. Незадовго до перерви перевагу англійців збільшив Боббі Чарльтон, який влучним дальнім ударом у нижній кут не залишив шансів голкіперу збірної Аргентини.

У другому таймі аргентинці спробували змінити хід зустрічі, проте англійська оборона практично не дозволяла створювати небезпеку біля своїх воріт. Навпаки, Англія скористалася черговою помилкою суперника: на 67 хвилині Джеймс Грівз опинився першим на добиванні у штрафному майданчику і зробив рахунок розгромним — 3:0. Лише наприкінці зустрічі Аргентина змогла провести результативну атаку, яку завершив Хосе Санфіліппо.

Перемога зіграла важливу роль у виході Англії до чвертьфіналу турніру, де англійці поступилися Бразилії (1:3), а для Аргентини поразка виявилася дуже болючим ударом: команда, яку вважали одним із фаворитів, так і не змогла показати свій футбол і завершила виступ на ЧС, посівши лише третє місце у групі після Угорщини та Англії.

Англія – Аргентина 3:1
Голи: Флауерс, 17 (пен), Чарльтон, 42, Грівз, 67 – Санфіліппо, 81.

Англія: Спрінгетт, Норман, Мур, Вілсон, Армфілд, Флауерс, Чарльтон, Дуглас, Хейнс, Пікок, Грівз.

Аргентина: Рома, Паес, Кап, Саккі, Наварро, Марзоліні, Раттін, Белен, Соса, Олен’як, Санфіліппо.

ЧС-1966: Англія на шляху до історичного титулу – чергове розчарування Аргентини

23 липня 1966 року на стадіоні Вемблі в Лондоні відбувся один із найвідоміших та найсуперечливіших матчів в історії чемпіонатів світу. У чвертьфіналі господарі турніру, збірна Англії, зустрічалися з Аргентиною та здобули мінімальну перемогу з рахунком 1:0.

Зустріч із самого початку проходила у вкрай жорсткій боротьбі: обидві команди діяли безкомпромісно і не поступалися у єдиноборствах. Англійці більше володіли ініціативою, проте аргентинці впевнено справлялися з тиском, а голкіпер Антоніо Рома кілька разів рятував свою команду після ударів Чарльтона та Роджера Ханта.

Головною подією першого тайму стало вилучення капітана збірної Аргентини Антоніо Раттіна на 35 хвилині. Німецький арбітр Рудольф Крайтляйн вилучив хавбека, показавши другу жовту картку за постійні суперечки та неналежну поведінку. Раттін довго відмовлявся залишати поле, що призвело до тривалої зупинки гри і стало одним з найбільш обговорюваних моментів мундіалю.

Залишившись вдесятьох, Аргентина зосередилася на обороні і довгий час успішно стримувала атаки господарів поля. Англійці поступово посилювали тиск, а вирішальний момент настав на 78 хвилині, коли Мартін Пітерс виконав точну подачу з лівого флангу, а Джефф Херст виграв боротьбу у штрафному і головою відправив м'яч у сітку воріт. Аргентинці робили спроби організувати фінальний штурм, проте оборона англійців діяла безпомилково і не дозволила супернику зрівняти рахунок.

Після фінального свистка матч викликав величезний резонанс за межами поля. В Аргентині вилучення Раттіна вважали несправедливим, а саме суддівство — упередженим. Головний тренер Англії Альф Рамсей також опинився в центрі уваги — він заборонив своїм гравцям обмінюватися футболками з аргентинцями, що було традицією у ті часи, назвавши суперників "тваринами" через надмірно грубу гру. Це протистояння стало відправною точкою багаторічного принципового суперництва між збірними, яке згодом подарувало фанатам ще чимало легендарних матчів. Для англійців ця перемога стала черговим кроком на шляху до першого і поки що єдиного титулу чемпіонів світу.

Англія – Аргентина 1:0
Гол: Херст, 78.

Англія: Бенкс – Вілсон, Д. Чарльтон, Мур, Коен – Пітерс, Стайлз, Болл – Б. Чарльтон – Херст, Хант.

Аргентина: Рома – Марзоліні, Альбрехт, Перфумо, Феррейро – Раттін, Гонсалес – Мас, Онега, Соларі – Артіме.

Попередження: Соларі, Раттін, Артіме, Мас.

Вилучення: Раттін, 35 (друга жовта).

ЧС-1986: "Рука Бога" та реванш Аргентини на мексиканських полях

22 червня 1986 року на стадіоні Ацтека в Мехіко відбувся один із найлегендарніших матчів в історії. У чвертьфіналі чемпіонату світу Аргентина обіграла Англію з рахунком 2:1, а головним героєм зустрічі став Дієго Марадона.

Перший тайм пройшов в обережній боротьбі: англійці намагалися стримати аргентинського капітана щільною опікою, а "обрані" більше контролювали м'яч. Обидві команди діяли дисципліновано, тож до перерви глядачі так і не побачили забитих м'ячів.

Відразу після початку другого тайму сталася подія, яка назавжди увійшла до історії футболу. На 51 хвилині Марадона у штрафному майданчику випередив голкіпера Пітера Шилтона і рукою переправив м'яч у ворота. Туніський арбітр Алі Бін Нассер цього не помітив і зарахував взяття воріт. Пізніше сам Марадона назве цей епізод "Рукою Бога".

Всього через чотири хвилини аргентинець створив справжній шедевр: отримавши м'яч на своїй половині поля, він пробіг майже 60 метрів, обігравши п'ятьох опонентів і воротаря, після чого відправив м'яч у порожні ворота. Цей гол був визнаний найкращим в історії чемпіонатів світу і став символом індивідуальної майстерності великого аргентинця.

Незважаючи на перевагу аргентинців, англійці не збиралися здаватися і на 81 хвилині Джон Барнс виконав чудову подачу з лівого флангу, а Гарі Лінекер головою скоротив відставання до мінімуму. На останніх хвилинах Англія організувала справжній штурм воріт Нері Пумпідо, проте аргентинці витримали і зберегли переможний рахунок на табло.

Легендарна перемога вивела команду Карлоса Білардо до півфіналу, а через два тижні Аргентина здобула трофей. Чвертьфінал ЧС-1986 став не просто одним з найвеличніших матчів мундіалів, а справжньою легендою, яка об'єднала драму, скандал і геніальність Марадони.

Аргентина – Англія 2:1
Голи: Марадона, 51, 55 – Лінекер, 81.

Аргентина: Пумпідо – Руджері, Браун, Кучуффо – Олартікоечеа, Енріке, Батіста, Джусті – Бурручага (Тапіа, 75), Марадона, Вальдано.

Англія: Шилтон – Сенсом, Бутчер, Фенвік, Стівенс – Рід (Уоддл, 64), Ходдл – Ходж, Стівен (Барнс, 74) – Лінекер, Бірдслі.

Попередження: Батіста – Фенвік.

ЧС-1998: неймовірний гол Оуена, Сімеоне навів критику на Бекхема та серія пенальті

30 червня 1998 року на стадіоні Жоффруа Гішар у Сент-Етьєні відбувся один із найдраматичніших матчів чемпіонату світу у Франції. Зустріч Аргентини та Англії в 1/8 фіналу турніру стала новою главою легендарного протистояння, яке розпочалося ще в 1966 році і отримало особливий статус після чвертьфіналу ЧС-1986. Команди знову подарували глядачам неймовірне видовище, завершивши основний та додатковий час внічию з рахунком 2:2, а переможець визначився лише у серії пенальті.

Вже на шостій хвилині Габріель Батістута впевнено виконав одинадцятиметровий після порушення Девіда Сімена проти Дієго Сімеоне. Проте англійці відповіли тією самою монетою: Алан Ширер реалізував пенальті, призначений за фол на Майклі Оуені. На 16 хвилині ще 18-річний Оуен забив один із найкрасивіших голів турніру, зробивши стрімкий ривок зі своєї половини поля, обігравши кількох захисників та потужно пробивши у дальній кут воріт. Але перед самою перервою аргентинці зуміли зрівняти рахунок завдяки чудово розіграному штрафному: Хуан Себастьян Верон несподівано покотив м'яч на Хав'єра Дзанетті, який точно пробив по воротах.

У другому таймі напруга лише зросла. На 47 хвилині Англія залишилася вдесятьох після вилучення Девіда Бекхема. Півзахисник, лежачи на газоні після зіткнення із Сімеоне, вдарив суперника ногою, а той ефектно та картинно впав, що переконало датського арбітра Кіма Мілтона Нільсена показати червону картку. Незважаючи на це, англійці не закрилися в обороні та продовжували небезпечно контратакувати. Обидві команди мали реальні шанси вирвати перемогу, але забити переможний м'яч не вдалося.

Додатковий час пройшов у напруженій боротьбі, але рахунок не змінився. Доля путівки до чвертьфіналу вирішилася у серії пенальті, де перемогу відсвяткувала Аргентина з рахунком 4:3. Команда Даніеля Пассарелли вийшла до чвертьфіналу, де поступилася Нідерландам (1:2).

Аргентина – Англія 2:2 (пен 4:3)
Голи: Батістута, 6 (пен), Дзанетті, 45 – Ширер, 10 (пен), Оуен, 16.

Аргентина: Роа – Айяла, Чамот, Вівас – Сімеоне (Берті, 91), Ортега, Алмейда, Верон, Дзанетті – Батістута (Креспо, 68), Лопес (Галлардо, 68).

Англія: Сімен – Кемпбелл, Адамс, Невілл – Ле Со (Саутгейт, 71), Інс, Бекхем, Скоулз (Мерсон, 78), Андертон (Бетті, 97) – Ширер, Оуен.

Попередження: Верон, Сімеоне, Алмейда, Роа – Сімен, Інс.

Вилучення: Бекхем, 47.

ЧС-2002: помста імені Бекхема залишила Аргентину за бортом плейоф

7 червня 2002 року на стадіоні Саппоро Доум у Японії відбувся один із найочікуваніших матчів групового етапу ЧС. Аргентина та Англія знову зустрілися на мундіалі через чотири роки. Для обох команд ця гра мала величезне значення у боротьбі за вихід з групи, де також виступали Швеція та Нігерія.

Зустріч вийшла напруженою, з великою кількістю єдиноборств та тактичної боротьби. Аргентинці частіше володіли м'ячем, проте англійці діяли дуже організовано в обороні та намагалися використати контратаки. Ключовий епізод стався на 44 хвилині, коли Маурісіо Почеттіно порушив правила проти Оуена і арбітр без вагань вказав на одинадцять метрів, а капітан Девід Бекхем холоднокровно реалізував пенальті. Після цього команда Марсело Б'єлси повністю заволоділа ініціативою та кинула всі сили на порятунок, проте Англія під керівництвом Свена-Йорана Ерікссона демонструвала зразкову гру у захисті. Фінальний свисток зафіксував перемогу Англії з рахунком 1:0.

Для Бекхема цей матч також мав особливе значення: саме він став автором переможного гола через чотири роки після дурного вилучення у грі проти Аргентини у Франції, за яке тривалий час зазнавав жорсткої критики. У підсумку Англія вийшла з групи з другого місця після Швеції, а потім дійшла до чвертьфіналу, де поступилася Бразилії (1:2). Аргентина у свою чергу не змогла обіграти Нігерію у третьому турі та вилетіла з турніру, посівши третє місце у групі.

Аргентина – Англія 0:1
Гол: Бекхем, 44 (пен).

Аргентина: Кавальєро – Самуель, Почеттіно, Пласенте – Сорін, Сімеоне, Верон (Аймар, 46), Дзанетті – Гонсалес (Лопес, 64), Ортега, Батістута (Креспо, 64).

Англія: Сімен – Коул, Кемпбелл, Фердінанд, Міллз – Батт, Скоулз – Харгрівз (Сінклр, 19), Бекхем – Хескі (Шерінгем, 54), Оуен (Брідж, 80).

Попередження: Батістута – Коул, Хескі.

Десять товариських матчів – практично рівна дуель

9 травня 1951 року на легендарному Вемблі відбувся перший в історії товариський матч між збірними Англії та Аргентини. Поєдинок викликав величезний інтерес, адже англійці приймали одну із найсильніших збірних на той час. Господарі поля розпочали матч дуже активно та швидко заволоділи ініціативою, використовуючи високий темп та перевагу на флангах, однак саме аргентинці вийшли вперед – після подачі з лівого флангу голом відзначився Маріо Бойє на 18 хвилині. Після перерви Англія додала в атаці та зуміла не лише зрівняти рахунок, а й вирвати перемогу. На 80 хвилині Стен Мортенсен зрівняв цифри на табло, а через сім хвилин Джекі Мілберн вивів "трьох левів" вперед.

14 травня 1953 року в Буенос-Айресі Аргентина та Англія знову зустрілися у спарингу і цього разу “обрані” виявилися сильнішими, здобувши перемогу з рахунком 3:1. Цей матч вважається неофіційним, тому що у ньому англійці виставили резервний склад, назвавши його збірною Футбольної асоціації (The FA XI). Рахунок у матчі було відкрито на 15 хвилині, коли голом відзначився англієць Томмі Тейлор. Потім на 31 хвилині з найгострішого кута ворота вразив Ернесто Грільйо, а наприкінці другого тайму він оформив дубль. Крапку в матчі на 86 хвилині поставив Родольфо Мічелі.

17 травня 1953 року Аргентина та Англія зустрілися знову, завершивши зустріч без забитих м'ячів – 0:0. Матч був зупинений після 23 хвилин гри через сильний дощ. Також на цій грі було встановлено рекорд відвідуваності футбольних матчів в Аргентині на той момент – 91 тисяча глядачів.

24 травня 1964 року в Ріо-де-Жанейро Аргентина здобула мінімальну перемогу над Англією (1:0). Поєдинок пройшов у завзятій та напруженій боротьбі, де господарі частіше контролювали м'яч та поступово нарощували тиск, а англійці традиційно робили ставку на надійну оборону та швидкі контратаки. Долю зустрічі вирішив єдиний гол у другому таймі, коли на 58 хвилині перемогу аргентинцям забезпечив удар Альфредо Рохаса.

22 травня 1974 року на Вемблі збірні Англії та Аргентини зіграли видовищний товариський матч, що завершився з рахунком 2:2. Зустріч проходила у високому темпі, а команди по черзі володіли ініціативою, демонструючи атакуючий футбол. Англійці відкрили рахунок на 45 хвилині зусиллями Міка Ченнона, а через дев'ять хвилин перевагу "трьох левів" подвоїв Франк Вортінгтон. Проте оформлений дубль у виконанні Маріо Кемпеса допоміг "обраним" зрівняти цифри на табло.

18 травня 1977 року на стадіоні Монументаль збірні завершили матч внічию – 1:1. На гол Стюарта Пірсона у виконанні англійців на третій хвилині, аргентинці відповіли влучним ударом Даніеля Бертоні на 15 хвилині зі штрафного. Також у матчі було два вилучення — на 83 хвилині Бертоні та Тревор Черрі були покарані червоними картками за бійку на полі.

13 травня 1980 року на Вемблі збірна Англії здобула перемогу над Аргентиною (3:1), продемонструвавши яскравий атакуючий футбол. Англійці з перших хвилин заволоділи ініціативою, активно використовуючи швидкість флангових гравців. Наприкінці першого тайму Англія вийшла вперед після голу Девіда Джонсона, який на старті другого тайму оформив дубль. На 78 хвилині Англія остаточно закріпила свою перевагу голом у виконанні Кевіна Кігана, на що Аргентина відповіла реалізованим пенальті від Даніеля Пассарелли на 88 хвилині. Це було перше протистояння Англії проти Марадони.

25 травня 1991 року команди провели товариський матч на Вемблі у рамках турніру Кубок виклику, в якому зіграли збірні Англії, Аргентини та СРСР. Матч пройшов переважно під контролем англійців, які вели з рахунком 2:0 завдяки голам Гарі Лінекера та Девіда Платта, але потім аргентинці зуміли звести гру до нічиєї (2:2). Обидва голи (їх авторами стали Клаудіо Гарсія та Даріо Франко) аргентинці забили ударами головою. Незважаючи на те, що матч завершився внічию, в Аргентині святкували цей результат, особливо у світлі того факту, що "обрані" забили обидва голи після розіграшу кутових, які традиційно вважалися сильною стороною "трьох левів".

23 лютого 2000 року у Лондоні збірні Англії та Аргентини зіграли внічию 0:0. Незважаючи на відсутність забитих м'ячів, зустріч вийшла багатою на небезпечні моменти. Англійці за підтримки домашніх трибун частіше використовували швидкі атаки та намагалися навантажувати фланги, тоді як аргентинці традиційно робили ставку на контроль м'яча та комбінаційну гру. Обидві команди неодноразово загрожували воротам суперника, проте впевнена гра голкіперів та надійні дії захисників не дозволили відкрити рахунок.

12 листопада 2005 року збірні провели захоплючий матч на нейтральному полі у Женеві, який завершився з рахунком 2:2. Рахунок у грі на 35 хвилині відкрив Ернан Креспо, а Вейн Руні зрівняв цифри на табло через чотири хвилини. У другому таймі Вальтер Самуель вивів аргентинців вперед, але дубль Оуена наприкінці матчу приніс перемогу збірній Англії.

Усі матчі між збірними Англії та Аргентини

9 травня 1951 року – Англія 2:1 Аргентина (товариський матч)
14 травня 1953 року – Аргентина 3:1 Англія (товариський матч)
17 травня 1953 року – Аргентина 0:0 Англія (товариський матч)
2 червня 1962 року – Англія 3:1 Аргентина (ЧС-1962, груповий етап)
6 червня 1964 року – Аргентина 1:0 Англія (товариський матч)
23 липня 1966 року – Англія 1:0 Аргентина (ЧС-1966, 1/4 фіналу)
22 травня 1974 року – Англія 2:2 Аргентина (товариський матч)
12 червня 1977 року – Аргентина 1:1 Англія (товариський матч)
13 травня 1980 року – Англія 3:1 Аргентина (товариський матч)
22 червня 1986 року – Аргентина 2:1 Англія (ЧС-1986, 1/4 фіналу)
25 травня 1991 року – Англія 2:2 Аргентина (товариський матч)
30 червня 1998 року – Аргентина 2:2 (пен 4:3) (ЧС-1998, 1/8 фіналу)
23 лютого 2000 року – Англія 0:0 Аргентина (товариський матч)
7 червня 2002 року – Аргентина 0:1 Англія (ЧС-2002, груповий етап)
12 листопада 2005 року – Англія 3:2 Аргентина (товариський матч)

Погляд у майбутнє

Новий розділ одного з найпринциповіших протистоянь світу буде написано у півфіналі ЧС-2026, де збірні Англії та Аргентини зійдуться у боротьбі за путівку до фіналу. Історія зустрічей цих команд сповнена драматичних моментів, легендарних матчів та історичних подій, які назавжди залишилися в пам'яті вболівальників.

Англія прагне вперше з 1966 року дістатися до другого титулу, тоді як Аргентина має шанс вийти до фіналу вдруге поспіль і продовжити захист звання чинного чемпіона. Англійці традиційно роблять ставку на дисципліну, швидкі атаки та потужний підбір виконавців, тоді як аргентинці вирізняються технічною майстерністю та контролем м’яча. З огляду на статус цього протистояння, вболівальників очікує справжня битва, де кожен епізод може стати вирішальним. Переможець не лише здобуде путівку до фіналу ЧС-2026, а й поповнить історію цього великого суперництва ще одним незабутнім поєдинком.

Довідка про betking

betking — ліцензований букмекер, що входить до King Group та здійснює діяльність відповідно до законодавства України. betking пропонує широкий спектр послуг у сфері спортивного беттингу та онлайн-розваг, зосереджуючись на інноваційності, прозорості та принципах відповідальної гри.

betking активно сприяє розвитку спорту в Україні: підтримує професійні команди, реалізує партнерські проєкти та впроваджує ініціативи, орієнтовані на вболівальників і спортивну спільноту.

ТОВ «Слотс Ю.Ей»: Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 25.03.2026 (Рішення ДАУ ПлейСіті № 82-Р від 25.03.2026) та 15.09.2023 (Рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023), а також букмекерської діяльності в мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення КРАІЛ №559 від 21.11.2024) видані строком на 5 років.

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ