Дипфейки та клонування голосу через ШІ стануть шахрайством: до 8 років в'язниці

Шахраї дедалі частіше використовують штучний інтелект для обману українців. Підроблені голоси родичів, згенеровані відеозвернення та фейкові повідомлення вже стали буденністю. Тепер у парламенті вирішили дати цьому юридичну оцінку.

У Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону №15379 «Про внесення змін до статті 190 Кримінального кодексу України щодо криміналізації протиправних (шахрайських) діянь, вчинених із використанням інформаційно-комунікаційних систем або систем штучного інтелекту». Про це повідомляє Судово-юридична газета.

Ініціатори законопроєкту наголошують: чинна редакція статті 190 Кримінального кодексу вже не враховує специфіку злочинів у цифровому середовищі. Застарілий термін «електронно-обчислювальна техніка», що сформувався ще наприкінці ХХ століття, пропонують замінити на «інформаційно-комунікаційні системи» та «системи штучного інтелекту». Під останніми розумітимуть технології заміни чи модифікації обличчя, голосу або текстових даних — тобто дипфейки.

Цифри красномовні. За даними Національного банку України, 83% усіх шахрайських операцій із платіжними картками відбуваються саме через інтернет із застосуванням соціальної інженерії. 23% українців уже особисто стикалися з кібератаками або шахрайськими схемами, посиленими штучним інтелектом, а 35% дорослого населення отримували згенерований ШІ фейковий контент.

У 2025 році загальна сума збитків від шахрайства з платіжними картками зросла на 24% — до 1,4 мільярда гривень. Середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% — із 4247 до 5536 гривень. В Офісі Генерального прокурора зафіксували 48 871 кримінальне провадження за статтею 190 — це більш ніж удвічі перевищує рівень до повномасштабного вторгнення.

Що змінить новий закон

Ключова зміна: шахрайство з використанням ШІ стане окремою кваліфікуючою ознакою злочину. Санкція статті залишається незмінною — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Однак саме визнання дипфейків і синтезованого голосу способом шахрайства має спростити досудове розслідування та формування судової практики.

Законопроєкт також створює правові підстави для залучення експертів із кібербезпеки до верифікації ШІ-генерацій під час розслідування. Після ухвалення закону Кабінет Міністрів упродовж місяця має привести нормативну базу у відповідність.

Найпоширеніші ШІ-схеми обману

Сьогодні аферисти активно використовують три основні напрямки. Перший — клонування голосу: шахраї телефонують жертві голосом її родича чи знайомого й просять терміново переказати гроші. Для створення такого аудіо достатньо кількасекундного зразка голосу з соцмереж.

Другий — дипфейки із зображенням відомих осіб: політиків, військових чи зірок, які нібито рекламують інвестиційні платформи або закликають узяти участь у «вигідних проєктах». Третій — фейкові повідомлення від імені банків, держустанов або служб безпеки, згенеровані ШІ під конкретну жертву.

Як не стати жертвою ШІ-шахраїв

Кіберполіція дає кілька базових рекомендацій. Якщо вам телефонує «родич» із незвичним проханням про гроші — покладіть слухавку й зателефонуйте цій людині за звичайним номером. Не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень, навіть якщо вони виглядають як офіційні розсилки банку. Встановіть із близькими кодове слово, яке використовуватимете в екстрених ситуаціях.

Фахівці також радять обмежити кількість особистих аудіо- та відеозаписів у відкритому доступі в соцмережах — саме звідти шахраї беруть матеріал для дипфейків. У разі підозри на шахрайство негайно звертайтеся до кіберполіції за номером 0-800-505-170 або через форму на сайті cyberpolice.gov.ua.

Більше деталей читай у матеріалі: фейкові виплати за відключення світла: шахраї виманюють PIN-код і CVV карток.