Гагаузія не стане Придністров'ям: чому Кишинів вірить у демократію?

Напруга навколо Гагаузії досягла точки кипіння, коли місцеві депутати висунули вимогу надати російській мові статус мови міжнаціонального спілкування. Цей крок викликав обговорення та посилив занепокоєння щодо подальшої долі автономії. Влада Кишинева визнає наявність внутрішніх проблем.

Президентка Молдови Мая Санду, спілкуючись із журналістами на полях саміту «Європейську правду» «Південно-Східна Європа — Україна», чітко зазначила, що не бачить ризиків перетворення Гагаузії на «друге Придністров’я». Вона підкреслила, що, попри постійні спроби Росії впливати на ситуацію та використовувати регіон як інструмент тиску, Молдова не поділяє побоювань щодо повторення придністровського сценарію.

Криза, що триває понад рік, пов’язана із затягуванням місцевих виборів. Термін повноважень чинного складу Народної асамблеї завершився ще у листопаді 2025 року, але розбіжності між місцевим та загальнонаціональним виборчим законодавством заблокували їхнє проведення. За словами Санду, цей процес блокується окремими місцевими політиками, що діють під російським впливом.

Ситуація отримала додатковий резонанс 9 липня, коли Конституційний суд Молдови ухвалив рішення, згідно з яким Народні збори Гагаузії не мають конституційних повноважень формувати місцевий виборний орган, а також затверджувати керівників територіальних підрозділів поліції, Служби інформації та безпеки та Управління юстиції автономії.

Незважаючи на всі труднощі, президентка Санду переконана, що місцевим мешканцям вдасться обрати керівництво регіону за міжнародними демократичними стандартами. Це дозволить врегулювати ситуацію та провести вільні та чесні вибори, що відповідатимуть найкращим міжнародним практикам.

Напруга між Кишиневом та керівництвом Гагаузії загострилась після публічних заяв очільників автономії проти центральної влади. 23 грудня 2024 року проросійська глава Гагаузії Євгенія Гуцул заявила про невизнання легітимності президентки Маї Санду, звинувативши центральну владу у фальсифікації виборів.

Конституційний суд Молдови 9 липня оголосив, що Народні збори автономного регіону Гагаузія не мають конституційних повноважень для формування місцевого виборного органу, а також затвердження керівників територіальних підрозділів поліції, Служби інформації та безпеки й Управління юстиції Гагаузії.

Напередодні цих подій Санду, спікер парламенту Ігор Гросу та прем’єр-міністр Дорін Речан зустрілися з представниками гагаузької громади, однак Гуцул назвала учасників переговорів «прозахідними симулянтами».

«Наразі немає ризиків, що вона перетвориться на «друге Придністров'я»», — заявила президентка Мая Санду.

Молдова продовжує відстоювати свої демократичні принципи, розраховуючи на те, що внутрішні політичні процеси в Гагаузії завершаться вільним волевиявленням. Цей шлях, попри зовнішні впливи, має стати запорукою стабільності та розвитку регіону.