Качка йде, "Качка-Кос" лишається. Чому міняють віцепрем'єра з питань ЄС та що це означає

Анонсуючи відставку прем’єрки Юлії Свириденко президент заявив, що зміна уряду викликана потребою підлаштуватися під "оновлену політичну стратегію." У чому конкретно полягає це "оновлення", Володимир Зеленський уточнювати не став.

Але вже відомо, що у новому уряді замінять євроінтеграційний блок.

Віцепрем'єр Тарас Качка, відповідальний за зближення України із ЄС та НАТО, втратить посаду.

За основним сценарієм, замість нього цю посаду обійме нинішній посол України при ЄС Всеволод Ченцов.

Натомість Тарас Качка у цьому разі може переїхати до Брюсселя.

У цій статті ми пояснюємо, навіщо знадобилася така рокіровка.

Частина причин пов’язані з так званим "планом Качки-Кос" – списком пріоритетних реформ, який Україна погодила ще торік, але виконання якого не стало історією успіху.

Та дарма дехто у Києві сподівається, що відставка Качки обнулить "його" план.

Це в Україні вживають термін "план Качки-Кос", а у Брюсселі цей документ має зовсім іншу назву.

Для ЄС він геть не пов'язаний із прізвищем віцепрем’єра.

Немає жодних підстав розраховувати, що його вага хоч якось зменшиться з урядовою ротацією.

А спроби відмовитися від зобов'язань попереднього уряду загрожуватимуть катастрофою довіри та наслідками для подальшого руху до ЄС.

Є підстави вважати, що Київ свідомий цього і на подібні дії не піде.

І хоча точкові зміни прочитання деяких пунктів "плану Качки-Кос" все ж є можливими – та ключові вимоги з боку ЄС не зникнуть попри перезавантаження уряду.

Тож парламенту та Банковій після стадій "заперечення" та "торгу" доведеться повернутися до виконання пріоритетних вимог ЄС.

Звісно, якщо європейська інтеграція лишатиметься пріоритетом.

Та відбір на посаду віцепрем'єра обізнаного в питаннях ЄС фахового дипломата – дає сподівання, що так і буде.

Понад те, не виключено, що Ченцов знайде підхід до депутатів ВР, від яких залежить темп проведення європейських реформ.

"Європейські зміни" у новому уряді.

Нинішнє перезавантаження уряду України обіцяє стати дійсно комплексним.

Зокрема, має змінитися кількість міністрів та міністерств.

Деякі з цих змін можуть бути помічними на шляху України до ЄС.

Наприклад розділення мегаміністерства економіки є точно правильним кроком – по суті, йдеться про виправлення помилки минулого року, коли через брак кандидатур на посади міністрів Банкова наказала штучно об'єднати три дуже різних міністерства – Мінекономіки, Мінагро та Міндовкілля, кожне з яких має виконувати величезну кількість зобов’язань дорогою до членства.

Їхнє роз’єднання не гарантує успіху переговорів з ЄС за цими напрямками, але принаймні не зашкодить цьому.

Утім, це все дрібниці у порівнянні з головною європейською зміною.

Йдеться про очікувану відставку Тараса Качки, віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – умовно кажучи, "головного по Європі" у складі чинного уряду.

Роль Качки є особливо значною з огляду на те, що прем'єрці Юлії Свириденко європейські питання були відверто не цікаві.

Вона не долучалася навіть до ключових подій, лишаючи все за профільним заступником.

Саме Качка у грудні 2025 відкрив переговори про вступ за форматом frontloading (хоча, за інформацією ЄП, європейці чекали приїзду Свириденко на цю визначну подію).

Саме він очолив українську делегацію на історичній міжурядовій конференції у червні, де нам відкрили перший кластер (для порівняння, Молдову на їхній IGC того ж дня представляв прем'єр; від Чорногорії, яка паралельно теж проводила конференцію – до Люксембурга також прилетів голова уряду).

Також саме Качка всі ці місяці був доповідачем уряду з ключових євроінтеграційних проєктів у Верховній Раді.

І, зрештою, саме прізвище Тараса Качки почали асоціювати із так званим планом Качки-Кос, який оприлюднили торік у грудні він та єврокомісарка Марта Кос, відповідальна за розширення.

Тепер у президента є бажання змінити "головного по Європі" в уряді.

Як стверджують численні джерела ЄП, за чинними планами цю посаду має обійняти Всеволод Ченцов, нинішній постійний представник України при Євросоюзі.

І якщо не брати до уваги звільнення Качки як таке (а це – крок, щодо якого часом лунає і критика, і нерозуміння), то вибір Ченцова – це однозначно правильний вибір з боку керівництва країни.

Далі – про мотиви обох можливих рішень – і про відставку, і про призначення.

Тарас Качка: "покарання" за гумор і кластери.

Спершу про обставину, яка у політичному сенсі могла би бути достатньою для відставки: рік тому Качка обійняв посаду віцепрем'єра як людина з команди Юлії Свириденко та за її особистою квотою.

Коли у липні 2025 Свириденко йшла на посаду прем'єра, вона висунула умови про свою команду в уряді.

У тому числі йшлося про віцепрем’єра з євроінтеграції: майбутня прем'єрка воліла бачити на цій посаді свого заступника у міністерстві економіки, Тараса Качку.

В офісі президента категоричних заперечень щодо цього не мали, хоч початково президент рекомендував іншого кандидата.

До того ж цей вибір мав однозначну підтримку фахової спільноти: в Україні небагато фахівців з європейських питань з таким досвідом, як у Качки.

Зараз Свириденко йде – причому, як стверджують, йде не без проблем, відмовляючись від пропозиції президента.

Але буде помилкою вважати, що тепер з уряду прибирають "її людей".

Достатньо згадати, що інший член команди прем’єрки Олексій Соболєв лишається в уряді на посаді міністра економіки.

Утім, до Тараса Качки у Банкової можуть бути претензії.

Вони стосуються неуспіху у відкритті всіх кластерів на переговорах про вступ України до ЄС.

Чи коректно говорити про його особисту провину в тому, що 4 кластери досі не відкриті? І чи міг би хтось інший на його місці переконати Мадяра зняти вето? Не факт.

Але саме так працює політична відповідальність.

Тарас Качка був відповідальним і за угорський трек, і за вступні переговори, і неодноразово давав обіцянку домогтися відкриття усіх кластерів до кінця літа.

Цього, на жаль, не сталося і, як пояснювала ЄП, до кінця літа шансів на прорив фактично немає.

Та головні запитання до Качки пов'язані з парламентом, а не з Банковою.

Зараз віцепрем'єр за кожної нагоди намагається підкреслити свою лояльність та повагу до депутатів, навіть зізнається їм у любові на публічних заходах (ні, це не жарт, саме так дослівно це і звучить) та демонструє інші знаки поваги.

Але на початку його терміну роботи як віцепрем'єра цього бракувало.

І досі у розмові з ЄП депутати часом згадують різкість та безкомпромісність Качки у спілкуванні з ними.

Так склалося, що для частини народних обранців це є важливим.

Ще один дотичний момент: може звучати дивно, але проти Тараса Качки грає його почуття гумору.

Віцепрем'єр має давню звичку обігрувати у жарт складні теми, у тому числі у спілкуванні з народними депутатами та у відповіді на їхні запитання щодо вимог ЄС, але це "заходить" не усім.

Натомість європейському віцепрем'єру в депутатському корпусі закидають те, що він, мовляв, на власний розсуд та без консультацій із парламентом бере зобов'язання перед Євросоюзом, які потім доводиться виконувати депутатам (навіть коли йдеться про вимоги, яких дійсно не уникнути під час вступу до ЄС).

Також багато хто у Верховній Раді не поділяє оптимізму Качки щодо строків та й можливості проведення низки реформ, які Україна мусить схвалити дорогою до вступу в ЄС.

Центральну роль у цих претензіях має так званий "план Качки-Кос".

10 пунктів, від яких не втекти.

Цікава деталь: як розповідають європейські співрозмовники ЄП, "план Качки-Кос" спершу не мав шансу на таку назву.

Цей документ розробляли із розрахунку на те, що з українського боку його засвідчить прем'єрка Юлія Свириденко, яка мала поїхати до Львова у грудні, під час засідання там Ради ЄС.

З боку Єврокомісії там була Марта Кос, комісарка з питань розширення.

Саме так представлений у Львові документ отримав неофіційну назву "план Качки-Кос" (ось його офіційний текст).

Між тим, у Брюсселі цю неформальну назву майже ніхто не вживає.

Цей документ – не про прізвища і не про особисті зобов'язання Кос або Качки.

Його знають за описовою назвою "план пріоритетних реформ з 10 пунктів".

Виконання цього плану, утім, виявився дуже складним для України.

Як розповідала "Європейська правда", розрахований на один рік перелік реформ досі виконаний лише на 15%.

При цьому депутати часом відверто кажуть, що окремі його пункти точно не будуть виконані, бо не наберуть голосів у парламенті.

Мовляв, Тарас Качка мав спершу проконсультуватися із депутатами – і отримав би відповідь, що голосів на окремі ініціативи (як-то перегляд так званих "правок Лозового") точно не буде.

Хоча ця думка не домінує, у парламенті є ті, хто розраховує – з відставкою Тараса Качки з посади віцепрем'єра план втратить актуальність, або принаймні буде суттєво змінений.

Та ці очікування не мають жодного підґрунтя.

Для Євросоюзу "план Качки-Кос" – це зобов'язання України як держави, а не конкретного політика.

А тяглість урядових зобов'язань – це найтвердіша основа відносин ЄС із будь-яким партнером, а тим більше із кандидатом на вступ.

Тож якби Київ спробував би відмовитися від цих зобов'язань – мовляв, віцепрем'єр же змінився – це би стало підривом довіри до будь-яких майбутніх обіцянок українського уряду.

Бо ж завтра уряд знову зміниться.

А гарантії української держави мають зберігатися і виконуватися.

Усвідомлення цього у парламенті ще попереду.

Лишається сподіватися, що у разі ротації в запланованому вигляді – тобто після призначення віцепрем'єром нинішнього посла України при ЄС Всеволода Ченцова – той зможе пояснити депутатам, де є межі гнучкості Євросоюзу, а де – зобов'язання, від яких не відмовитися.

Хто такий Ченцов та яку посаду готують для Качки.

На відміну від Тараса Качки Всеволод Ченцов поки що не був політиком.

Він – кар'єрний дипломат.

Не надто публічний, але знайомий буквально усім, хто дотичний до європейських питань.

Перетиналися з ним і депутати (як мінімум – ті, хто їздив з візитами до Брюсселя).

Ставлення президента Зеленського до Ченцова також є позитивним.

Понад те, за інформацією ЄП кандидатуру Ченцова розглядали на посаду віцепрем'єра з євроінтеграції ще торік.

Президент Зеленський особисто проводив з ним співбесіду, і лише через вимогу Свириденко призначили не його.

Якщо Тарас Качка є, поза сумнівом, найбільш фаховим політиком у питаннях євроінтеграції з чинної владної команди, то Всеволод Ченцов – коли йдеться про європейські справи – так само поза сумнівом є найбільш авторитетним чинним дипломатом з системи МЗС.

Правник за освітою та кар'єрний дипломат, який пройшов усі ланки дипкар'єри від атташе та третього секретаря до посла, Ченцов з 2007 року спеціалізується саме на відносинах з Євросоюзом.

З 2007 по 2011 роки він був заступником посла України при ЄС (якраз тоді тривали переговори з підготовки Угоди про асоціацію, які вів, зокрема, Тарас Качка).

Потім до 2017 року очолював департамент Європейського союзу в МЗС (охопивши період складних європейських реформ на шляху до безвізу, фронтменом яких виступала заступниця міністра Лана Зеркаль).

З 2017 він став послом України у Нідерландах, а у 2021-му – постпредом України при ЄС.

При цьому його призначення у Брюссель ще тоді було довгоочікуваним для фахової спільноти.

Словом, твердження про його авторитет у європейських питаннях має всі підстави.

Чи буде посол Ченцов ефективним на політичній посаді? Чи знайде важелі та пояснення для просування європейських реформ у разі, якщо дійсно стане віцепрем’єром з євроінтеграції? Чи не стане перепоною суто дипломатичний, а не політичний бекграунд? Відповідь на ці запитання дасть лише час.

Утім, перезавантаження посади, а також аргументи вже третього поспіль віцепрем’єра про те, що для вступу в ЄС Україна має виконувати зобов'язання – можуть вплинути на когось із чинних депутатів.

Переконати, що вступні вимоги ЄС не "придумані Качкою", що це неуникно, якщо йдеться про мету України досягти членства в Євросоюзі.

А куди піде працювати Тарас Качка?.

За чинними планами він має обійняти місце Ченцова, тобто стати послом у ЄС.

І цей варіант – дійсно добрий для держави.

Така ротація дозволить зберегти знання та ідеї чинного віцепрем’єра у критично важливий період відносин між Україною та ЄС, коли європейські партнери шукають нові підходи до зближення з Україною та генерують ідеї щодо "гібридних форматів" її членства.

А також покаже ЄС, що Україна обирає на посаду у Брюсселі політичного важковаговика.

Понад те, можна підійти до питання креативно і знайти для Качки особливу роль у команді переговірників щодо вступу України в ЄС (можливо навіть зберегти посаду головного переговірника).

Звісно, всі ці міркування мають сенс лише у разі, якщо Банкова не перегляне свої плани і наміри.

Завжди є шанс, що Зеленський відкоригує своє бачення і навіть відмовиться від цієї частини урядової ротації.

Зрештою, співбесід з обома героями цього кадрового пазла поки, за даними Євро.

Правди, також не було.

Утім, обидва вони у середу прибувають до України на візит президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Тож найближчі дні принесуть ясність у тому, як саме буде сформований євроінтеграційний блок уряду.

Але нинішні плани дають підстави розраховувати, що європейський вектор, як і раніше, залишиться пріоритетним для України.

Автор: Сергій Сидоренко,.

редактор "Європейської правди".