Небувале підвищення: Київське метро дорожче за Відень, що тепер?

Ще вчора мешканці столиці сплачували 8 гривень за поїздку, а сьогодні ця сума зросла майже вчетверо — до 30 гривень. Таке різке подорожчання, що становить 275%, миттєво зробило київський метрополітен одним із найдорожчих у Європі. Показник місячного проїзного, який тепер коштує 3656 гривень, вивів Київ на восьме місце серед міст із найвищими тарифами на проїзд, обігнавши такі столиці, як Копенгаген, Гельсінкі та Відень.

Однак Дмитро Лубінець наголошує, що порівнювати лише номінальну вартість квитків недостатньо. Важливо враховувати рівень зарплат, соціальні гарантії та купівельну спроможність населення, які в європейських містах значно вищі. У Києві ж, за його словами, це означає, що типовий українець буде змушений віддавати значну частину свого доходу лише на те, щоб дістатися на роботу, до школи чи лікарні.

Це підвищення торкнеться не лише пасажирів метро. Омбудсман прогнозує ефект доміно: зростуть ціни на маршрутки, автобуси та таксі. Це, своєю чергою, призведе до подорожчання доставки товарів, а бізнес буде змушений перекладати нові витрати на споживачів. За словами Лубінця, це призведе до нового витка інфляції, зростання цін на продукти та майже всі повсякденні послуги, за що зрештою заплатить кожен киянин.

Для сімей, де двоє чи троє людей щоденно користуються громадським транспортом, це означатиме десятки тисяч гривень додаткових витрат на рік. Ці кошти могли б піти на інші потреби, такі як дитячі гуртки, відпочинок чи якісне харчування, але тепер їх доведеться витрачати на проїзд. Це створює величезне фінансове навантаження на сім'ї в непростий час.

У КМДА пояснюють підвищення тарифів зростанням витрат на електроенергію, паливо, оплату праці та утримання транспортної інфраструктури. Однак, наразі не оголошено жодних компенсаторних механізмів для малозабезпечених верств населення, що посилює занепокоєння омбудсмана та громадськості. Це робить підвищення тарифів суттєвим ударом по соціальному добробуту міста.

Міська влада Києва повинна надати прозорі пояснення щодо причин такого рішення та відповісти, що отримають пасажири після зростання тарифів. Омбудсман вважає, що без покращення якості послуг або зростання доходів населення, це не транспортна реформа, а перекладання фінансового тягаря на киян в умовах війни, інфляції та постійного подорожчання.

Подорожчання проїзду в Києві сталося після того, як востаннє вартість проїзду в метро зростала у липні 2018 року, з 5 до 8 гривень. Порівняно з цим, нинішнє зростання є значно більшим, викликаючи гостру дискусію щодо економічної обґрунтованості та соціальної відповідальності.

На тлі цієї ситуації показовим є приклад Харкова, який з початку повномасштабного вторгнення зберігає безкоштовний громадський транспорт для своїх мешканців, попри щоденні обстріли. Це рішення підкреслює дихотомію в підходах українських міст до соціальної політики під час війни, де Київ обрав інший шлях.

«Ще вчора метро коштувало 8 гривень, сьогодні — 30. Зростання — у 3,75 раза або на 275%. Тільки яке обґрунтування цьому зростанню? Належного — нуль», — зазначив Дмитро Лубінець на своїй офіційній сторінці.

«30 гривень за поїздку — це ще одна стаття витрат, яка щомісяця забиратиме тисячі гривень лише в однієї працюючої людини. Для сімʼї, де громадським транспортом користуються двоє чи троє людей, це вже десятки тисяч гривень додаткових витрат на рік», — підкреслив омбудсман.

Незважаючи на складні часи, мешканці Києва опинилися перед вибором: адаптуватися до значних фінансових змін або шукати альтернативні способи пересування. Це рішення міської влади не лише переформатовує бюджет кожної родини, але й викликає серйозні питання щодо соціальної справедливості та пріоритетів під час війни.