Тимчасовий захист продовжили до 2028 року: до яких суворих обмежень готуватися українцям у Європі

Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для українців до 2028 року, однак правила перебування в Європі стають значно суворішими: від нових заявників тепер вимагатимуть виконання військового обов’язку, а Польща та Німеччина вже суттєво урізають соціальну допомогу та посилюють вимоги.

Подробиці — читайте у матеріаліТСН.ua.

ЄС продовжив захист для українців до 2028 року, але є нюанс

Європейський Союз подовжив дію механізму тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2028 року. Водночас за новими правилами, цей статус буде надаватися лише тим українцям, які виконали свої військові обов’язки перед державою, повідомляють на сайті Ради Європейського Союзу.

«Ми залишаємося непохитними у підтримці України в боротьбі проти незаконної агресивної війни Росії. Сьогодні ми ухвалили рішення продовжити ще на один рік, до березня 2028 року, статус захисту, наданий людям, які рятуються від війни», — заявив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О’Каллахан.

Представник ЄС О’Каллахан заявив, що Євросоюз прагне підтримувати обороноздатність України, тому правила надання тимчасового захисту змінюються. Надалі цей статус надаватимуть лише новим заявникам, які виконають свої військові обов’язки в Україні та підтвердять це відповідними паперовими чи електронними документами.

Нововведення не торкнеться понад чотирьох мільйонів українців, які вже отримали захист у ЄС — для них статус раніше продовжили до 4 березня 2027 року.

Що потрібно знати українцям про нові правила тимчасового захисту

Нові правила передбачають, що отримати тимчасовий захист зможуть лише ті українці, які виконують свій військовий обов’язок, пише OBOZ.UA.

Під час реєстрації статусу необхідно буде надати офіційні докази законного перетину кордону. Підтвердженням цього може слугувати:

• закордонний паспорт із відміткою української прикордонної служби;

• або ж паперовий чи цифровий документ, зокрема з додатку «Резерв+», який засвідчує право на відстрочку чи звільнення від військової служби.

Водночас заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Душчик пояснив, що нові обмеження стосуватимуться не тих українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС, а лише тих, хто звертатиметься по нього після набуття чинності новими правилами. За його словами, вимога поширюватиметься як на чоловіків, так і на жінок.

Хоча директиву планують ухвалити вже в липні, фактично вона почне діяти лише з березня 2027 року — після завершення чинного періоду тимчасового захисту для українців.

Які нововведення запроваджують для українських біженців у Польщі

Польща суттєво посилює правила для іноземців та українських біженців, що торкнеться як умов перебування в країні, так і можливості отримання громадянства. Зокрема, уряд готує масштабні зміни до закону про громадянство, які збільшать термін обов’язкового проживання в Польщі до восьми років. Претендентам також доведеться складати іспит на знання польської мови, історії та конституційного ладу й підписувати «заяву про лояльність», яка дозволить позбавляти паспорта осіб, що діють проти національної безпеки країни.

Паралельно в Польщі вже почали діяти нові правила проживання для українських біженців. Зокрема, більшість переселенців змушені самостійно оплачувати оренду житла або переїжджати до приватного сектору.

Таке рішення неабияк впливає на літніх людей, людей з інвалідністю та багатодітні родини, які не мають достатньо коштів або стикаються з відмовами польських орендодавців.

Окрім того, для збереження тимчасового захисту певним категоріям українців необхідно до 31 серпня 2026 року оновити свої дані в реєстрі PESEL UKR. Це стосується тих, хто раніше оформлював статус без закордонного паспорта, згодом змінив особисті дані чи отримав новий документ, а також батьків, які зробили паспорти дітям уже після реєстрації.

Якщо не оновити інформацію вчасно, то від 1 вересня 2026 року статус тимчасового захисту та право на перебування в країні анулюють.

У Німеччині змінили правила надання соцдопомоги

Німеччина розпочала масштабну реформу системи соціальної допомоги, поступово замінюючи виплати «Бюргергельд» (Bürgergeld) на нову базову допомогу Grundsicherungsgeld. Головний принцип нової системи — «підтримувати, але й вимагати».

Відтепер центри зайнятості (Jobcenter) орієнтуватимуть працездатних отримувачів на максимально швидке працевлаштування, а не на тривале вивчення мови чи нострифікацію дипломів. Зокрема, самотні громадяни зобов’язані працювати повний день, а батькам пропонуватимуть роботу вже після того, як дитині виповниться 14 місяців, замість колишніх трьох років.

Реформа також скасовує річний пільговий період для збереження заощаджень та обмежує покриття витрат на оренду житла. Разом із цим суттєво посилюються санкції за відмову від вакансій чи інтеграційних курсів: у таких випадках виплати можуть скоротити на 30% на три місяці.

За повторні пропуски візитів до Jobcenter передбачено аналогічне урізання допомоги, а за три невиправдані неявки поспіль нарахування можуть скасувати повністю. При цьому одержувачі виплат тепер зобов’язані погоджуватися на будь-яку роботу, яку вони здатні виконувати фізично та ментально, навіть якщо вона не відповідає їхній кваліфікації.

Українці за кордоном — останні новини

Уряд Британії ініціював законопроєкт, який зобов’яже працевлаштованих біженців компенсувати державі витрати на їхнє перебування, повертаючи до 10 тисяч фунтів. При цьому українці, які прибули за спецпрограмами, не підпадають під ці вимоги, оскільки мають інший юридичний статус, ніж класичні шукачі притулку.

У Німеччині діє низка суворих правил, про які знають далеко не всі іноземці та навіть місцеві жителі. За порушення цих норм можна отримати чималі штрафи.