Замовлення з Китаю більше не будуть дешевими: як ЄС змінює правила і що чекає на Україну

Щодня до Європейського Союзу прибувають мільйони недорогих товарів, замовлених на китайських маркетплейсах. За даними Єврокомісії, лише у 2024 році до країн ЄС імпортували 4,6 мільярда посилок електронної комерції вартістю до 150 євро, причому 91% таких відправлень надійшли саме з Китаю.

У Євросоюзі наголошують, що дешевий імпорт створює недобросовісну конкуренцію для європейського бізнесу, а також збільшує ризик потрапляння на ринок небезпечних або неякісних товарів. Саме тому з 1 липня в ЄС запрацював новий збір на дешеві міжнародні відправлення. В Україні планують запровадити схожу модель оподаткування міжнародних посилок уже з 2027 року.

24 Канал дізнавався, скільки товарів отримують європейці з Китаю, яке нововведення придумав Євросоюз для розв'язання проблеми та чи піде таким шляхом Україна.

Чому ЄС вводить новий збір на дешеві посилки з Китаю

З 1 липня 2026 року в Європейському Союзі почав діяти новий митний збір у розмірі 3 євро на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, які надходять із третіх країн. Він застосовується до кожної категорії товарів у відправленні, а не до всієї посилки загалом.

Діятиме така зміна як тимчасовий механізм до запуску нової митної системи ЄС, яка запланована на 2028 рік, заявляють на офіційній сторінці Ради Євросоюзу.

Річ у тім, що з 2028 року ЄС перейде до нової моделі, за якої митні платежі нараховуватимуться на всю вартість товару, починаючи з 1 євро.

• Загалом, статистика показує, що в ЄС відбувається стрімке зростання кількості дешевих відправлень з Китаю: якщо у 2022 році до ЄС надійшло близько 1,4 мільярда посилок, то вже у 2025 році їх кількість перевищила 5,8 мільярда.
• У Reuters додають, що понад 90% цих відправлень надходить саме з китайських платформ, зокрема Temu, Shein та AliExpress, що створює значне навантаження на митні служби держав-членів.
• До того ж проблема не лише у великих обсягах імпорту, а й у тому, що значна частина цих товарів не відповідає європейським вимогам щодо безпеки, якості та захисту прав споживачів.

Водночас як пояснила 24 Каналу директорка департаменту міжнародних операцій Укрпошти Юлія Павленко, дискусія щодо оподаткування міжнародних посилок триває вже багато років і стосується не лише Європи.

Саме тому різні моделі контролю чи оподаткування міжнародних відправлень поступово запроваджують у всьому світі.

• Наприклад, у Сполучених Штатах до минулого літа був встановлений дуже високий ліміт – 800 доларів. Тобто американці могли купувати товари на таку суму без мита.
• В Австралії – 1 000 австралійських доларів. Це приблизно 750 доларів США за сьогоднішнім курсом.
• А от в Японії або ж Ізраїлі – 75 доларів, на які люди можуть купувати товари без оподаткування.

Водночас Європейський Союз завжди стояв дещо осторонь у цій ситуації, адже це велика митна територія, де є 27 країн.

На цій території проживає приблизно 430 мільйонів людей. Тобто тут уже існує досить великий обсяг власного виробництва, і люди можуть забезпечувати себе товарами, які виробляються всередині ЄС. Втім, з часом правила почали змінюватися. І понад 10 років у них вже сплачується ПДВ на комерційні посилки,
– додає Юлія Павленко.

Таким чином, якщо ПДВ із покупок великих міжнародних платформ, як Temu, AliExpress чи Etsy, уже давно збирають самостійно, то тепер додатково вводиться ще й фіксоване мито.

За таких обставин ЄС прагне вирівняти умови конкуренції між місцевими виробниками та продавцями з третіх країн, які завдяки дешевшому виробництву дедалі активніше завойовують європейський ринок.

У Європейській Бізнес Асоціації зазначають у коментарі 24 Каналу, що рішення ЄС варто розглядати й в ширшому контексті змін світової торгівлі, адже в умовах зростання геополітичних ризиків та трансформації глобальних ланцюгів постачання країни дедалі більше прагнуть підтримувати власне виробництво.

Як це може вплинути на покупців

Цілком логічно, що новий збір насамперед може позначитися на кінцевій вартості покупок із китайських маркетплейсів, однак його вплив залежатиме від того, хто візьме ці додаткові витрати на себе.

Як пояснює Юлія Павленко, ЄС відмовився від варіанта, коли кожен покупець мав би окремо сплачувати збір після прибуття посилки.

Що сказали у ЄС? Якщо ми всі посилки почнемо оподатковувати самостійно на своїй території, у нас просто не вистачить митників. Це буде дуже довгий процес розмитнення і дуже великі операційні процеси,
– додає пані Юлія.

Враховуючи всі ці обставини, Євросоюз придумав окрему модель і рекомендував усім країнам: якщо ви – національна пошта або приватний оператор – і хочете перевозити комерційні посилки з проданими товарами до Євросоюзу, то збирайте це мито на своїй території.

Наприкінці місяця консолідована сума за кількість посилок перераховується відповідному органу. І найважливіше, що це не впливає на швидкість розмитнення. А у випадку з Україною саме Укрпошта виступатиме гарантом у такій ситуації.

• Наразі і розмитнення, і сортування – це вже фактично спарені процеси. Коли відбувається відправлення посилок, то ще в Україні національний оператор надсилає відповідні реєстри, наприклад, в США, тим самим повідомляє про кількість посилок, їхню вартість, мито тощо.
• А коли вони прибувають на територію США, їх перевіряють вже лише на безпековому контролі. І якщо питань немає, а мито вже сплачене, то виходить ситуація, коли посилки безперебійно рухаються до свого споживача. Фактично створюється так званий зелений коридор.

Водночас, за словами Павленко, є країни Європи, які поки що технологічно не готові перейти на таку систему. Їх 11, а серед них Польща, Хорватія, Угорщина, Латвія, Литва, Словаччина, Ірландія.

Але у такому разі покупець товару може сплачувати не лише сам збір, а й додаткову плату за його адміністрування, яка в окремих країнах суттєво перевищує фіксовані 3 євро.

Якщо ми збираємо мито на території України й консолідовано перераховуємо його наприкінці місяця, тоді сервісний платіж дуже маленький. Наприклад, 1 євро. Але якщо ми цього не зробили, а посилка вже приїхала, і пошта Нідерландів має сама виставити це мито, тоді вона візьме з людини вже 10 євро,
– резюмує пані Юлія.

До речі, цікавий факт. Станом на 1 липня, коли запрацював новий збір ЄС, лише 4 країни продовжили відправляти комерційні посилки без зупинок і проблем. Це Велика Британія, Китай, Швейцарія та Україна.

Наскільки Україна залежить від товарів із Китаю

Попри те, що нові правила стосуються Європейського Союзу, вони можуть мати непрямий вплив і на український ринок. Як зазначає Павленко, приблизно чверть міжнародного трафіку українських експортерів припадає саме на країни Європейського Союзу.

Саме тому для українських продавців, які реалізують товари через Amazon, Etsy чи інші міжнародні платформи, критично важливо, щоб нова система не призводила до затримок на митниці.

У ЄБА вважають, що попри те, що різких наслідків для українського ринку онлайн-покупок очікувати не варто, ці нові правила можуть поступово вплинути на логістичні ланцюги, підходи до ціноутворення та конкурентне середовище для компаній, які працюють із товарами китайського походження.

Водночас такі зміни можуть створити й нові можливості для українських виробників. Зокрема, вони можуть стати одним із чинників, що стимулюватиме повернення частини виробництва до Європи або його перенесення до сусідніх країн, серед яких і Україна,
– кажуть там.

Крім того, Україна має потенціал стати важливою ланкою європейських ланцюгів створення доданої вартості. Але для цього бізнесу вже зараз варто адаптуватися до цифрових митних процедур, екологічних вимог та інших стандартів ЄС.

Нагадуємо, що китайські маркетплейси формують значну частину міжнародних онлайн-покупок України. Зокрема, про високу залежність України від китайських товарів свідчить рейтинг Visual Capitalist, за яким понад 20% усього товарного імпорту України припадає саме на Китай. Цей показник лідерує серед країн Європи, якщо не врахувати Росії, де частка китайського імпорту становить майже 25%.

Зауважте! За даними Державної митної служби, з січня по квітень 2026 року Україна імпортувала товарів на суму 32,2 мільярда доларів. А до країн, з яких найбільше було імпортовано товарів, входять: Китай – 8,7 мільярда доларів, Польща – 3,1 мільярда доларів, Туреччина – 2,2 мільярда доларів.

А за словами Юлії Павленко, сьогодні близько 75% міжнародних поштових відправлень, які надходять в Україну, припадає саме на азійський напрямок. Це вчергове підтверджує високу залежність українських споживачів від таких товарів.

До речі, на сьогодні в Україні всі посилки, які коштують до 150 євро, досі потрапляють під безмитний ліміт в Україні. Тобто це нуль ПДВ та нуль мита.

Але якщо український уряд ухвалить зміни, схожі на європейські, то, найімовірніше, запрацюють вони вже у 2027 році.

У ЄБА додають, що підготовка до таких змін є закономірною з огляду на євроінтеграційний курс України. В асоціації нагадують, що скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок є одним із кроків із гармонізації українського податкового та митного законодавства з правилами ЄС.

Як відомо, Комітет Верховної Ради з питань фінансів вже рекомендував ухвалити законопроєкт щодо скасування пільг на безмитне ввезення міжнародних відправлень, однак остаточне рішення має прийняти парламент.

На прикладі Temu, процес після скасування пільг відбуватиметься так:

• Менеджери платформи зацікавлені в тому, щоб посилки в Україну рухалися максимально швидко, не затримувалися і щоб клієнти швидко їх отримували, бо це збільшує кількість замовлень.
• Якщо товар продано в Україну на 10 доларів, то платформа одразу братиме ще й 20% ПДВ. Тобто покупець платитиме не 10 доларів, а 12 доларів.
• Після цього Temu самостійно розділить кошти, де 2 долари залишатиме окремо як податкові надходження для України.
• Наприкінці місяця маркетплейс збиратиме 20% ПДВ від задекларованої вартості всіх товарів та перераховуватиме її Укрпошті, яка є логістичним партнером. Своєю чергою, наприклад, Укрпошта переводитиме кошти в гривні та перераховуватиме їх до державного бюджету.

Для невеликих інтернет-магазинів ПДВ нараховуватиме Укрпошта

Водночас окремий механізм передбачається для невеликих інтернет-магазинів. Якщо великі міжнародні маркетплейси зможуть самостійно стягувати податок із покупця ще під час оформлення замовлення, то для малих продавців цю функцію виконуватиме Укрпошта.

Як пояснюється, для невеликих онлайн-магазинів, які відправляють до України лише десятки або сотні товарів на місяць, укладання договору із поштовим оператором є економічно недоцільною. У таких випадках Укрпошта виступатиме декларантом.

• Якщо міжнародне поштове відправлення надходить без позначки про вже сплачений ПДВ, оператор автоматично нараховує 20% податку та передає відповідні дані до митниці в електронному вигляді.
• Митниця має до 4 годин на перевірку інформації. Якщо зауважень немає, посилка автоматично проходить митне оформлення і одразу потрапляє на сортувальну лінію.

В Укрпошті зазначають, що процес митного оформлення вже інтегрований із системою сортування. Завдяки цьому працівники фактично беруть кожну посилку до рук лише один раз – під час розвантаження контейнера.

Після сканування штрихкоду система автоматично визначає маршрут відправлення. І приблизно 97% міжнародних посилок проходять митне оформлення та сортування вже під час першого контакту.

Після проходження митниці одержувач отримуватиме SMS-повідомлення або сповіщення в застосунку із сумою ПДВ, яку необхідно сплатити. Це можна буде зробити онлайн ще до прибуття посилки у відділення або під час отримання.

Директорка департаменту міжнародних операцій Укрпошти наголосила, що заохочуватимуть клієнтів оплачувати податок заздалегідь, адже це дозволить швидше отримувати відправлення, зокрема через поштомати, мережу яких компанія активно розширює.