"Конфлікт написали заздалегідь": чи став Федоров проєктом Банкової, а Сирський — розмінною монетою

Вже колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що причиною його конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським стали різні погляди на управління армією та ведення війни. За його словами, військове керівництво блокувало запропоновані Міноборони зміни, а згодом Сирський нібито поставив ультиматум.

Про це Федоров розповів 16 липня під час брифінгу для журналістів, який відбувся на тлі протестів проти його звільнення з посади міністра оборони.

За словами Федорова, президент України Володимир Зеленський раніше повідомив йому, що не планує змінювати головнокомандувача ЗСУ. Ексміністр стверджує, що погодився з цим рішенням і намагався налагодити співпрацю із Сирським.

Однак згодом, як заявив Федоров, ініціативи Міністерства оборони почали блокувати. Він також звинуватив головнокомандувача в небажанні відкрито обговорювати проблеми та пошуку причин конфлікту в нібито інформаційних кампаніях проти нього.

"Він готовий особисто ходити на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось у медіа замовив якусь кампанію, а не що проблема в діях, які відбуваються", — сказав Федоров.

Ексміністр зазначив, що був готовий продовжувати спільну роботу, попри розбіжності, однак ситуація змінилася після ультиматуму з боку Сирського. У чому саме полягали висунуті умови, він не уточнив.

Заява Федорова викликала хвилю обурення серед українців у соціальних мережах. У коментарях почали вимагати пояснень від військового та політичного керівництва, а дехто прямо закликав звільнити головнокомандувача ЗСУ.

Стара радянська армія проти сучасної: у чому головний конфлікт у ЗСУ

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що відставка Олександра Сирського не призведе до обвалу фронту, а навпаки — може покращити ситуацію в армії. За його словами, нині у ЗСУ фактично співіснують дві системи: стара радянська модель управління та сучасна армія, командири якої намагаються впроваджувати натовські методики й технологічні рішення.

"Фронт тримається не на генералах. Фронт тримається на командирах рот і батальйонів. Оце ключові посади: якщо їх не буде вистачати, тоді будуть проблеми", — каже Фокусу Жданов.

Експерт нагадав, що після звільнення Валерія Залужного разом із ним пішли близько 25 генералів, однак фронт не обвалився. На його думку, головний конфлікт полягає не в конкретних прізвищах, а у виборі між застарілою системою управління та сучасною армією, орієнтованою на інновації.

Жданов також припустив, що кадрові рішення навколо Федорова можуть послабити розвиток дронових технологій і далекобійних ударів. На його думку, усунення міністра, який здобув популярність завдяки реальним змінам, стало серйозною помилкою політичного керівництва.

"Фактично на сьогодні президент вистрілив собі в ногу", — вважає експерт.

Втім, військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов пропонує подивитися на конфлікт Федорова із Сирським не як на звичайне протистояння реформатора зі старою військовою системою. На його думку, це протистояння могло бути штучно створене, поступово підготовлене в інформаційному просторі, а тепер використане для значно ширшої політичної гри.

Експерт наголошує: у цій історії важливо не лише те, чому Федорова звільнили, а й те, чому його конфлікт із головнокомандувачем раптом став настільки публічним, викликав протести й перетворив Сирського на головного винуватця кадрового рішення президента.

"Умовна опозиція" Банкової: чи готують Федорова до виборів

За версією Снєгирьова, відставка Федорова може бути частиною підготовки нового політичного проєкту, який позиціонуватиметься як опозиційний до Офісу президента, але насправді залишатиметься пов'язаним із Банковою.

Він звертає увагу, що суспільству активно пропонують пояснення, нібито причиною звільнення стали особисті ревнощі Володимира Зеленського через зростання популярності міністра. Однак, за словами експерта, раніше подібні публічні припущення про мотиви президента швидко припинялися, а не ставали центральною темою дискусій у медіа та соціальних мережах.

Саме тому Снєгирьов припускає, що тезу про конфлікт Зеленського з популярним міністром могли свідомо запустити в суспільство. Її завданням, на його думку, є мобілізація протестного електорату навколо Федорова та створення для нього образу незалежного реформатора, якого система усунула через його принциповість.

"Якщо хтось запалює зірки, значить, це комусь потрібно. За п'ять років війни ми звикли, що подібні сентенції досить жорстко караються з боку Офісу президента, а не стають предметом публічного обговорення. Тому можемо припускати, що ця теза була вкинута навмисно — для мобілізації протестного електорату", — каже Фокусу експерт.

На переконання Снєгирьова, Федоров як потенційний політичний проєкт може працювати насамперед на електоральному полі колишнього головнокомандувача Валерія Залужного.

Федорова, за цією версією, можуть представити як молодого реформатора, який залишився в Україні, розвивав дрони, намагався ламати корупційні схеми в Міністерстві оборони та відкрито виступив проти застарілих підходів у війську. Водночас Залужного його опоненти можуть намагатися зображати як людину, яка перебуває у Великій Британії й дистанціювалася від внутрішніх українських процесів.

"Його створюють як медійну торпеду, щоб знизити рейтинги Залужного. Риторика може будуватися на тому, що Федоров залишився в країні, продемонстрував громадянську сміливість і ламав корупційні схеми. А Залужний — в Англії. Ось на чому можуть грати", — пояснює Снєгирьов.

Окремо експерт ставить під сумнів антикорупційний образ Федорова. За його словами, після приходу нового керівника Міністерства оборони одним із перших кроків мав стати внутрішній аудит діяльності попередників і перевірка простроченої дебіторської заборгованості за оборонними контрактами.

Він стверджує, що за часів попередніх очільників відомства накопичилися мільярдні борги за контрактами, за якими держава перерахувала кошти, але не отримала вчасно ані озброєння, ані повернення грошей. Зокрема, Снєгирьов згадує періоди керівництва Рустема Умєрова та інших попередніх посадовців, наголошуючи, що новий міністр мав перевірити, куди пішли кошти та які компанії не виконали своїх зобов'язань.

"Коли приходить новий міністр оборони, що він робить? Проводить внутрішній аудит. Де гроші? Пів року було більш ніж достатньо, щоб хоча б ініціювати повернення цих коштів", — зазначив експерт.

За його словами, суспільство так і не побачило помітних результатів повернення грошей, боєприпасів чи іншої продукції від компаній-посередників, яким кошти були сплачені за попереднього керівництва Міноборони. Тому Снєгирьов вважає, що Федоров не може позиціонувати себе як борець із корупційними схемами, не пояснивши, що було зроблено для перевірки старих контрактів і відшкодування збитків державі.

На думку експерта, саме ці питання мають бути частиною оцінки діяльності міністра нарівні з розвитком дронів та іншими технологічними проєктами. Інакше, вважає він, навколо Федорова створюється вибірковий образ реформатора, в якому демонструються лише успіхи, але не порушується питання відповідальності за проблеми, успадковані від попередніх керівників відомства.

Експерт пов'язує різку появу теми відставки Федорова і з нещодавнім приїздом Залужного до Києва. Під час зустрічей із Зеленським, Давидом Арахамією, Русланом Стефанчуком та іншими представниками влади могла обговорюватися можлива участь колишнього головнокомандувача в майбутніх президентських виборах.

Снєгирьов припускає, що Залужний не відмовився від можливості балотуватися, і саме після цього Банкова могла активізувати пошук політичного проєкту, здатного працювати з тією самою аудиторією.

При цьому експерт визнає, що проведення виборів під час війни залишається дискусійним питанням. Однак він вважає, що США та європейські партнери можуть наполягати на їх проведенні у разі початку реального мирного процесу. На його думку, питання легітимності української влади, на що тисне РФ, може постати під час підписання майбутніх домовленостей, тому політичні сили вже зараз можуть готуватися до можливого виборчого сценарію.

Снєгирьов також звертає увагу на суперечність: раніше Залужному нібито закидали, що його участь у виборах здатна поляризувати країну, тоді як скандал навколо Федорова вже зараз розділив суспільство на прихильників колишнього міністра та противників Сирського.

"Залужному закидали як пересторогу участі у виборах, що суспільство може бути поляризоване. А тут ще до виборів суспільство штучно поляризують і фактично створюють політичний проєкт, показуючи таку собі фронду з боку Федорова", — зазначає експерт.

За його словами, раніше Банкова могла намагатися створити альтернативний виборчий проєкт навколо одного з регіональних керівників — Терехова, однак образ "міцного господарника" не зміг набрати необхідної популярності. Натомість Федоров уже має впізнаваність, підтримку частини активного суспільства й репутацію технологічного реформатора.

Тому, вважає Снєгирьов, навколо нього можуть зібрати протестний електорат, який голосуватиме не стільки за конкретну політичну програму, скільки проти чинної системи. За схожою логікою, нагадує експерт, у 2019 році частина виборців підтримувала Зеленського передусім як альтернативу Порошенку.

Саме тому Федоров може бути вигідним як технічний політичний проєкт, що відтягуватиме голоси у Залужного і, не виключено, згодом безпосередньо атакуватиме його репутацію.

"Мова йде про створення нового політичного проєкту Банкової під назвою "умовна опозиція". Федоров може топтатися на електоральному полі Залужного і не виключено, що згодом почне працювати безпосередньо проти нього", — підсумовує Снєгирьов.

Конфлікт із Сирським як технологія: кого ще прибирають із політичного поля

На думку Снєгирьова, Федорова могли призначити міністром оборони вже з розрахунком на майбутній конфлікт із Сирським. Такий сценарій, вважає він, дозволяв поступово дискредитувати головнокомандувача та послабити ще одну потенційно впливову військову фігуру.

Експерт нагадує, що каденція Федорова почалася на тлі публічного скандалу між Сирським і Сергієм Стерненком. Тоді посередником у конфлікті виступив Офіс президента, а згодом Стерненко став радником міністра оборони.

За версією Снєгирьова, відтоді почала формуватися інформаційна база для майбутнього протистояння: критика головнокомандувача звучала вже не лише з боку окремого активіста, а й від людини, пов'язаної з керівництвом Міністерства оборони.

"Із самого початку створювалося підґрунтя для конфлікту між міністром оборони й головнокомандувачем ЗСУ. Стерненко став радником міністра й фактично продовжив інформаційні атаки на Сирського вже з цієї позиції", — стверджує експерт.

Водночас він наголошує, що Міністерство оборони та військове командування мають різні повноваження. Міністр відповідає насамперед за забезпечення війська, закупівлі, бюджет та оборонну політику, тоді як бойове планування належить до компетенції головнокомандувача і Генерального штабу.

Тому заяви Федорова про власну участь у плануванні бойових операцій Снєгирьов вважає некоректними. На його думку, публічне змішування функцій міністра і головнокомандувача лише допомагає представити конфлікт як боротьбу двох військових стратегій, хоча юридично їхні ролі суттєво відрізняються.

Експерт також вважає показовою швидку появу протестів на підтримку Федорова. Він порівнює це із відставкою Залужного, після якої, попри значний рейтинг колишнього головнокомандувача, масових акцій на його підтримку не відбулося.

На думку Снєгирьова, якщо нинішні виступи не блокуються і натомість стають центральною медійною подією, це може свідчити, що суспільне збурення комусь вигідне. Воно закріплює образ Федорова як несправедливо усунутого реформатора, а Сирського — як представника старої системи, який нібито домігся відставки популярного міністра.

Втім, Снєгирьов переконаний, що потенційними цілями ширшої політичної операції можуть бути не лише Сирський та Залужний. Він згадує і колишнього очільника ГУР Кирила Буданова, по репутації якого, на його думку, намагалися вдарити через справу про замах на бізнесмена в Монако та затримання людей, пов'язаних із силовими структурами.

За словами експерта, в інформаційному просторі цю історію намагались подавати як провал ГУР і самого Буданова, хоча той уже не очолював розвідку та не міг відповідати за планування відповідної операції. Снєгирьов розглядає це як спробу нейтралізувати ще одну популярну військово-політичну фігуру.

Окремим ударом по політичних конкурентах він називає й екстрадицію в Україну колишнього народного депутата Руслана Демчака, якого пов'язують із політичним оточенням Порошенка. На думку експерта, одночасність цих подій може свідчити про роботу одразу на кількох напрямках: проти Залужного, Порошенка, Буданова та Сирського.

"Вони б'ють одночасно по декількох напрямках. Час відставки був обраний не випадково — після розмови із Залужним. Сам характер відставки передбачає дискредитацію Сирського і спробу використати ситуацію для розкручування нового політичного проєкту", — вважає Снєгирьов.

Показовою експерт називає і позицію самого Федорова після звільнення. Колишній міністр не оголосив про остаточний розрив із Зеленським, а заявив, що президент ще може переглянути своє рішення і що публічна незгода між ними не є особистим конфліктом.

На думку Снєгирьова, така поведінка не схожа на вихід у справжню опозицію. Навпаки, вона дозволяє Федорову критикувати окремі кадрові рішення, зберігаючи при цьому можливість домовлятися із президентом і не перетворюючи Зеленського на головного опонента.

Водночас у підвішеному стані залишається Сирський. Суспільство вимагає його звільнення, а президент, який раніше говорив, що в разі нерозв'язного конфлікту міг би звільнити обох, тепер змушений реагувати на публічний тиск.

Таким чином, за версією Снєгирьова, конфлікт виконує одразу кілька завдань: дискредитує головнокомандувача, створює політичний бренд Федорова, мобілізує протестний електорат і послаблює потенційних конкурентів Банкової напередодні можливого виборчого циклу.

Тим часом, керівник Офісу президента Кирило Буданов звернувся до українців із закликом не втрачати єдності. Він наголосив, що громадяни мають право ставити владі незручні запитання, однак внутрішні суперечки не повинні послаблювати країну під час війни.

Також Володимир Зеленський заявив, що Михайло Федоров залишиться в його команді, попри те, що не очолить Міністерство оборони. За словами президента, у якому саме статусі працюватиме Федоров надалі, стане відомо пізніше.