"Не вегетаріанська мобілізація": на що розраховує Зеленський, ведучи Клименка в Міноборони

В Україні розпочалися масштабні кадрові перестановки в Кабінеті Міністрів. Одним із непростих рішень президента Володимира Зеленського стала заміна міністра оборони Михайла Федорова. За словами глави держави, Федоров не зміг налагодити роботу мобілізаційної системи, а його постійний конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським почав заважати управлінню обороною країни.

Найімовірнішим кандидатом на посаду нового міністра оборони наразі називають очільника МВС Ігоря Клименка. Президент розраховує, що він зможе посилити мобілізацію та навести лад у взаємодії між ТЦК, військовим командуванням і правоохоронними органами.

Своє рішення Зеленський також пояснив тим, що у вересні російський диктатор Путін може оголосити загальну мобілізацію у РФ, після чого, за словами президента, "усім буде не до жартів і цифрових реформ". Тому до цього часу в Україні, на його думку, необхідно впорядкувати мобілізаційні процеси.

Фокус розбирався, чи справді призначення Клименка здатне змінити мобілізаційні підходи в Україні, які повноваження він може отримати та як на практиці виглядатиме посилення мобілізації.

Чи зможе Клименко змінити мобілізацію в Україні

Військовослужбовець ЗСУ та колишній народний депутат Ігор Луценко сумнівається, що заміна міністра оборони сама по собі може істотно змінити мобілізаційні процеси. За його словами, не зовсім зрозуміло, які саме претензії щодо підходів до мобілізації можна висувати Міністерству оборони, адже до цього процесу залучено одразу кілька державних структур.

"Тут навряд чи присутня логіка: от треба покращити мобілізацію, а для цього треба міністра оборони замінити на міністра внутрішніх справ. Думаю, тут просто знайшли управлінця, який має максимально близький функціонал", — зазначає Луценко в коментарі Фокусу.

Водночас він визнає, що Клименко добре знає проблеми мобілізаційної системи, оскільки поліція безпосередньо бере участь у цьому процесі. Однак жодних принципово нових підходів до мобілізації очільник МВС поки публічно не пропонував.

"Якихось нових підходів до мобілізації Клименко поки що не висував публічно. Але слід визнати, що він якраз знається на її вадах, бо поліція — учасник процесу. Клименко міг би вплинути на ситуацію, якщо залишиться на тій посаді, яку обіймає зараз, і повномасштабно залучить до цього поліцію. Тоді так, зможе", — говорить військовослужбовець.

Натомість правозахисник, активіст і ветеран ЗСУ Олег Симороз оцінює можливе призначення Клименка значно критичніше. Він не бачить суттєвої різниці між тим, як під час мобілізаційних заходів на вулицях діють працівники ТЦК і представники поліції, а тому не вважає систему МВС позитивним прикладом, який можна було б перенести до Міністерства оборони.

"Саме через те, що я не бачу великої різниці в роботі органів ТЦК і поліції на вулиці, я максимально скептично і негативно ставлюся до призначення пана Клименка. Він є вихідцем зі структури Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ, де багато проблем. Ми висвітлювали корупцію на всіх рівнях — починаючи від керівників районних і обласних відділень поліції та закінчуючи профільними заступниками в Міністерстві внутрішніх справ", — каже Симороз Фокусу.

За його словами, призначення очільника МВС на посаду міністра оборони могло б бути виправданим, якби поліція мала високу суспільну довіру та демонструвала ефективніші підходи до мобілізаційної роботи. Однак зараз, вважає ветеран, таких підстав немає.

"Я не розумію, чесно кажучи, за які такі заслуги пана Клименка призначають на найважливішу сьогодні посаду в уряді — міністра оборони. Це призначення мені незрозуміле. Поліція та Міністерство внутрішніх справ на сьогодні не є органами, яким довіряють люди. А якщо говорити про таку перестановку, то у МВС і Національної поліції мали б бути висока довіра та висока репутація", — наголошує він.

Симороз також не бачить ознак того, що поліція працює під час мобілізації принципово краще за ТЦК, а тому не розуміє, чому саме її керівника розглядають як людину, здатну виправити систему.

"Я не бачив, щоб на вулиці поліція якось позитивно вирізнялася і на неї можна було робити ставку. Мовляв, у ТЦК не виходить, а поліція є прикладом позитивної роботи, тому давайте робити ставку на того, хто цю роботу організував. Я думаю, що причини цих перестановок загалом інші", — зазначає правозахисник.

На думку Симороза, кадрові рішення можуть бути пов'язані не лише з проблемами мобілізації або конфліктом між Федоровим і військовим командуванням. Він припускає, що призначення Клименка та можливі зміни в керівництві МВС варто розглядати в контексті посилення впливу заступника керівника Офісу президента Олега Татарова на силовий блок.

"Щодо пана Клименка і пана Вигівського (чинний голова Національної поліції Іван Вигівський ймовірніше очолить Міністерство внутрішніх справ у новому складі уряду — ред.), я б насправді дивився в бік пана Татарова, тому що це вихідці із системи, а ці органи зараз контролюються тіньовим куратором з Офісу президента паном Татаровим. Тому для мене мотивація цих змін зрозуміла. На жаль, вона максимально негативна для країни", — підсумовує Симороз.

Силова мобілізація і весь негатив на Клименка: навіщо його ведуть у Міноборони

Військовий адвокат Олег Леонтьєв також пов'язує можливе призначення Ігоря Клименка міністром оборони з необхідністю швидко посилити мобілізацію. На його думку, українська влада готується до ймовірного збільшення чисельності російської армії восени та шукає керівника, здатного забезпечити виконання поставлених завдань.

Водночас Леонтьєв наголошує, що безпосереднє проведення мобілізації не є основною функцією міністра оборони. За неї відповідають командування Сухопутних військ, територіальні центри комплектування та інші залучені органи.

"Міністр оборони Федоров мобілізацією не займається, він займається зовсім іншим. Те, що йому сказали зайнятися мобілізацією, — це не його функціонал. Це приблизно як стоматологу доручити лікувати очні хвороби. Мобілізацією займаються Сухопутні війська і ТЦК", — говорить Фокусу Леонтьєв.

На думку адвоката, Клименко міг би бути кориснішим у мобілізаційному процесі саме на посаді міністра внутрішніх справ, оскільки поліція вже залучена до оповіщення військовозобов'язаних, перевірки документів і розшуку порушників військового обліку.

"Якщо вони хочуть застосовувати силові методи мобілізації, то Клименко на своєму місці — на посаді міністра внутрішніх справ — краще б з цим упорався. Поліція разом із Сухопутними військами могла б організувати цю роботу", — вважає він.

Леонтьєв припускає, що після переходу Клименка до Міністерства оборони мобілізаційні заходи можуть стати інтенсивнішими та жорсткішими. Водночас саме новий міністр, на його думку, прийматиме на себе основну частину суспільного невдоволення, навіть якщо безпосередньо мобілізацією й надалі займатимуться ТЦК, військове командування і правоохоронці.

"У будь-якому разі, якщо почнеться дуже жорстка силова мобілізація, люди проклинатимуть міністра оборони. Усі говоритимуть, що це Клименко винен. Він прийматиме на себе весь негатив, пов'язаний із мобілізацією", — пояснює адвокат.

За його оцінкою, до осені Україні може знадобитися додатково мобілізувати близько 100 тисяч осіб. Він припускає, що за умови необхідності набрати таку кількість людей держава може зробити більшу ставку на примусові механізми, а Клименко фактично виконуватиме роль політично відповідального за непопулярні рішення.

"Мобілізувати потрібно терміново і, можливо, до осені близько 100 тисяч осіб. Якщо йдеться приблизно про 30 тисяч щомісяця, доведеться посилювати примусовий рекрутинг. А весь негатив у такому разі піде на Клименка. Він може стати своєрідним цапом-відбувайлом", — вважає Леонтьєв.

На запитання, чи може мобілізація при Клименку стати ще жорсткішою, адвокат відповідає ствердно. На його думку, очільник МВС буде дисципліновано виконувати політичні рішення, тоді як Федоров більше орієнтувався на цифровізацію, систематизацію та модернізацію оборонного управління.

"Я думаю, мобілізація може стати потужнішою, брутальнішою і менш вибірковою. Клименко беззаперечно робитиме те, що йому скажуть. Федорову таке нав'язати складніше. Він приніс розуміння сучасного управління — як усе структурувати, систематизувати й змусити працювати", — зазначає Леонтьєв.

Військовий адвокат критично оцінює можливу заміну Федорова, вважаючи, що його управлінські та цифрові компетенції залишаються важливими для реформування Міністерства оборони. Натомість призначення Клименка він розглядає як перехід до більш силової моделі управління, орієнтованої передусім на виконання мобілізаційних завдань.

"Не вегетаріанська мобілізація": чим може обернутися ставка на силовий підхід

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що у разі призначення Клименка міністром оборони та покладання на нього завдання посилити мобілізацію держава може перейти до значно жорсткішої моделі комплектування війська.

За його словами, управлінський стиль Клименка дозволяє швидко забезпечувати кількісні показники. Крім того, тривала робота на чолі МВС дає йому налагоджені зв'язки із системою поліції, яка вже бере участь у мобілізаційних заходах.

"Якщо це справді так і саме на нього буде покладена історія з мобілізацією, то нас чекають дуже жорсткі часи. Це буде вже не "вегетаріанська мобілізація", а максимально брутальний і нетолерантний процес. Робити показники — це те, що пан Клименко справді може", — говорить Фокусу Ступак.

Він припускає, що взаємодія Міністерства оборони, поліції та інших структур МВС може дати швидкий результат: більше мобілізованих почнуть надходити до навчальних центрів, а згодом — до військових частин. Водночас такий підхід, на думку експерта, може спричинити сильну суспільну реакцію та ще більше підірвати довіру до мобілізації.

"Так, результат можна буде отримати швидко. Люди почнуть з'являтися на навчальних полігонах і на фронті. Але це одразу дасть максимально негативний зворотний ефект", — зазначає він.

Ступак побоюється, що мобілізаційні заходи можуть перейти від поодиноких конфліктних випадків до масового застосування силових методів — зупинення автомобілів, перевірок біля підприємств і посилення заходів у громадських місцях.

"Це може перетворитися на підхід: є завдання набрати певну кількість людей — і його виконуватимуть незалежно від ціни. Ми вже бачили випадки, коли представники ТЦК приходили до прохідних підприємств і масово вручали повістки. У результаті бізнес втрачав працівників і фактично не міг нормально працювати", — каже колишній співробітник СБУ.

Водночас він не погоджується з тезою, що різке збільшення кількості мобілізованих саме по собі дозволить Україні підготуватися до можливої нової хвилі мобілізації в Росії. За його словами, ставка лише на людський ресурс означатиме повернення до радянського принципу ведення війни кількістю.

"А чим воювати? Дати їм автомат і сказати: біжіть? Проти кого — проти дронів, проти підрозділу "Рубікон"? У червні російський "Рубікон" здійснював приблизно по три з половиною тисячі бойових вильотів щодня. Поки що він більше спеціалізується на нашій техніці, але навіть за місяць тільки цей підрозділ, за наявними оцінками, убив або поранив близько 800 наших військових", — говорить експерт.

На його думку, якщо російські безпілотні підрозділи ще більше зосередяться на ураженні живої сили, спроба компенсувати це масовою мобілізацією лише збільшить втрати.

"Тоді ми справді будемо намагатися воювати кількістю, а не вмінням. Але людей у нас менше, ніж у Росії. Одну хвилю мобілізації ми ще можемо провести, а кого братимемо під час наступної? Зніматимемо бронювання, мобілізовуватимемо чиновників, забиратимемо всіх поспіль", — зазначає Ступак.

Він також прогнозує, що надмірне посилення примусової мобілізації може спричинити нове зростання корупції та кількості спроб незаконно виїхати з країни.

"Люди намагатимуться віддати останнє, щоб виїхати з України. Ставки можуть зрости у два-три рази — до 20–30 тисяч доларів. І вийде так, що з одного боку людей забиратимуть на вулицях, а з іншого — корумповані посадовці чекатимуть, поки їм запропонують хабар за виїзд. От така буде війна: хто піде на фронт, а хто за гроші — за кордон", — підсумовує він.

Нагадаємо, 16 липня на площі Івана Франка в Києві відбувається акція на підтримку Михайла Федорова після того, як президент Володимир Зеленський не запропонував повторно призначити його міністром оборони. Учасники мітингу називають Федорова одним із небагатьох компетентних управлінців, закликають владу відмовитися від його відставки та скандують: "Почуйте народ" і "Разом і до кінця".