Хмара у погонах, Федоров на картонках: чим обернуться нові кадрові перестановки Зеленського

Кадрові перестановки в Україні тривають. 16 липня президент Володимир Зеленський підписав укази про звільнення голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, а також голів Київської та Миколаївської обласних державних адміністрацій Миколи Калашника та Віталія Кіма.

Ткаченко звільнено відповідно до закону "Про правовий режим воєнного стану". Калашник і Кім залишили свої посади за власним бажанням, оскільки їхнім новим місцем роботи стане Кабмін — Калашник призначений на посаду міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту, а Кім отримав портфель міністра у справах ветеранів України.

Натомість призначено тимчасових виконувачів обов’язків: Київську ОДА очолить Руслан Олійник, Миколаївську — Георгій Решетилов, а столична КГВА поки що залишається без керівника.

Також вакантними залишаються дві посади в Кабміні, які припадають на квоту президента — міністра закордонних справ та міністра оборони. І якщо з МЗС усе зрозуміло — на посаді залишається Андрій Сібіга, — то з Міноборони поки що є проблеми. Вчора Рада не підтримала кандидатуру Ігоря Клименка, якого вже звільнили з МВС. Замість нього президент запропонував призначити Євгена Хмару, який був виконуючим обов’язки голови СБУ. За дорученням президента він знову виконуватиме обов’язки, але вже міністра оборони, а чи знайдуться голоси на його підтримку у Верховній Раді — питання відкрите.

І все це на тлі того, що акції протесту проти звільнення Михайла Федорова не припиняються, хоча шлях назад до міністерства для нього закритий.

Новий Майдан за підтримки Заходу?

Каменем спотикання стала посада міністра оборони, хоча міністр закордонних справ став заручником ситуації. Адже поки президент не знайшов кандидатів, яких підтримає парламент, вважає політолог Руслан Бортник. Адже вони мають відповідати одразу трьом критеріям. По-перше — вони влаштовують президента. По-друге — за них проголосує парламент. І по-третє — вони не викличуть обурення на вулицях, не посилять протести.

"Ми бачимо, що спроба з Хмарою — досить розумна спроба. Адже він має бездоганну репутацію. Але проблема з Федоровим не вирішена. І доки президент не домовиться з Федоровим, проголосувати за будь-яку кандидатуру на посаду міністра оборони в парламенті буде вкрай складно. І будь-які спроби це зробити можуть лише посилити протестну активність", — каже Фокусу політолог.

Як зазначив експерт, акцент на кандидатурі на посаду в Міноборони з числа військових, а також взаємодія з військовими адміністраціями Києва та Київської області — все це ознаки того, що президент і його команда стурбовані спробами внутрішньої дестабілізації.

"І акцент цього уряду робиться саме на забезпеченні внутрішньої стабільності. Тобто приходять люди, які знають Київ та Київську область, головний фокус діяльності яких — протидія будь-яким спробам дестабілізації ситуації в Україні. Затягування гайок, посилення контролю влади над ситуацією всередині суспільства. Є явний фокус всередину — на забезпечення внутрішньої стабільності. Це на тлі численних політичних конфліктів. І на тлі протестної активності, пов’язаної з мобілізацією — ми бачили бунт у Львові. І зараз — протестної активності, пов’язаної з відставкою Федорова", — підкреслює Бортник.

І якщо кількість учасників акції на підтримку Федорова зростатиме, то не виключено, що президент повернеться до діалогу з Федоровим і спробує знайти з ним взаєморозуміння. Якщо ж вона буде спадати, згасати, то, на думку політолога, президент просто йтиме далі своїм шляхом, ігноруючи цю протестну активність і ті негативні публікації західних ЗМІ, які з’явилися останніми днями.

"Можливо, Федоров зможе обійняти іншу посаду в уряді, наприклад, віце-прем’єр-міністра України, який куруватиме ці напрямки, або щось інше, як певний компроміс. Зараз тривають переговори. А ці протести, на відміну від питань миру та війни, підтримуються нашими західними партнерами, тобто мають підтримку та легітимацію з боку Заходу, і вони безпечні. А це означає, що ніхто ці протести не розганятиме, не звинувачуватиме у проросійськості. Це красивий, безпечний, легітимізований протест. Будь-які інші протести не мають такого фону, їх одразу звинувачують у якихось антидержавних діях", — вважає Бортник.

А ось вимоги протестувальників звільнити Сирського можуть так і залишитися на картонках. Але якщо тиск посилюватиметься, не можна виключати такий сценарій.

"Все-таки є прецедент звільнення Єрмака та "картонний Майдан" свого часу, який домігся скасування та перепідпорядкування антикорупційних структур прокуратурі. Вони показали, що влада не завжди може ігнорувати позицію суспільства, а тим більше вулиці", — вважає Бортник.

Військовий не підходить на цивільну посаду

Політолог Володимир Фесенко впевнений, що Україна не залишиться без міністрів оборони та закордонних справ надовго. Вже призначено виконувачів обов’язків.

"Хмару вже призначив президент, хоча відразу скажу, що з Хмарою є серйозна правова проблема — міністром оборони може бути лише цивільна особа, без погонів. Якщо президент захоче призначити Хмару, то тут виникне проблема. Чи готовий він стати цивільною особою, подивимося", — зазначив політолог Фокусу.

Так, в принципі, за Хмару можна було б проголосувати, але є правова проблема щодо його статусу. Проте він уже є виконувачем обов’язків, хоча це теж питання, наскільки це коректно. Адже виконувач обов’язків теж має бути цивільною особою.

"Тут існує правова колізія. Судячи просто з логіки норм закону. Норма щодо цивільного статусу стосується як міністра оборони, так і всіх його заступників. Тобто, за логікою, це стосується й виконуючого обов’язки. Але я думаю, що не будуть зволікати місяць. Як тільки з’ясується, хто саме може стати міністром оборони і чи будуть за нього голоси, тоді відбудеться позачергове засідання Верховної Ради та голосування", — вважає Фесенко.

Міністром закордонних справ залишиться Сібіга. Проблема лише з кандидатурою на посаду міністра оборони, адже ці посади призначаються одним пакетом — це квота президента.

А ось із новими очільниками військових адміністрацій довго зволікати не будуть. Це ротації, зумовлені кадровими змінами в уряді, адже деякі з колишніх керівників місцевих адміністрацій — наприклад, Кім, Калашник — перейшли на роботу в уряд, тож потрібно призначити нових.

"Згідно з процедурою, Кабмін подає кандидатури керівників військових адміністрацій та місцевих державних адміністрацій, а президент затверджує їх указом. Рішення ухвалює так чи інакше президент, але формальне подання робить Кабмін. Тому зараз, коли новий Кабмін розпочинає роботу, я думаю, що одне з перших рішень стосуватиметься саме керівників місцевих адміністрацій. Тут головне, щоб у офісі президента швидко визначилися", — підкреслює Фесенко.

Ті, хто вийшли на протести, — це не суспільство, а противники президента

А ось вуличні протести залишаться непоміченими й ні на що не вплинуть. Зеленський зараз почувається значно впевненіше, ніж рік тому, і не боїться вуличних протестів. Рік тому, під час конфлікту навколо НАБУ, вирішальну роль відіграла не стільки позиція протестувальників, скільки тиск з боку західних партнерів, стурбованих корупційними ризиками. Тоді жорстка позиція Заходу, підтримана частиною команди президента, змусила Зеленського змінити підходи.

Зараз ситуація інша. За останній рік Зеленський пережив три серйозні кризи — "Міндижгейт", відставку Єрмака, нову хвилю скандалів навесні. Однак ці події лише мінімально й тимчасово позначилися на його рейтингу. Навпаки, успіхи на фронті зміцнили його позиції.

"Президент виходить із простої логіки: ті, хто вийшли на акції протесту, — це не суспільство, а його противники. Він упевнений, що щонайменше половина українців його підтримує. Тому він не боїться цих протестів і не сприймає це як позицію суспільства. Він сприймає це як позицію своїх супротивників. Тому він не реагуватиме і не виконуватиме вимоги цього "картонного Майдану", — вважає Фесенко.

Ну і він також розуміє, що Захід зараз у будь-якому разі, хто б не був міністром оборони, підтримуватиме Україну у війні проти Росії. Бо вони підтримують не Зеленського чи Федорова, вони підтримують Україну. І вони зацікавлені в тому, щоб через підтримку України стримувати Росію. Тож тут він теж не очікує великих проблем.

Нагадаємо, що звільнення Михайла Федорова спричинило для Банкової несподівану політичну кризу: по всій Україні прокотилися акції протесту, парламент не проголосував за нового міністра оборони, а Ігор Клименко в останній момент відмовився від призначення. І тепер ця посада є вакантною.

Вже колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що причиною його відставки став конфлікт із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським через розбіжності в поглядах на управління армією та ведення війни.