Ле Пен во главе Франции: насколько вероятна и чем грозит ее победа на выборах

Під час візиту президента Володимира Зеленського до Парижа 14 липня було оголошено про замовлення Україною 16 французьких винищувачів Rafale та озброєння до них.

Це – перша частина великої партії зі 100 літаків.

Україна також оголосила про плани замовити чотири системи протиповітряної оборони SAMP/T наступного покоління.

Але буквально тижнем раніше виникла певна невизначеність щодо реалізації таких тривалих і амбітних планів.

Увечері 7 липня на французькому телебаченні з'явилася багаторічна лідерка ультраправих Марін Ле Пен із простим тлумаченням складного судового рішення.

"Я – кандидатка на президентських виборах!" – проголосила вона.

За кілька годин до того Апеляційний суд Парижа підтвердив її провину у справі "помічників у Європарламенті".

Марін Ле Пен було засуджено до трьох років позбавлення волі.

Два з яких – умовно, а один – це домашній арешт з електронним браслетом на нозі.

Однак суд водночас скоротив термін заборони балотуватися на виборах.

Правда" розповідала нещодавно детально про цю справу та рішення апеляційної інстанції у статті "Ле Пен знову в грі…".

Отже, Ле Пен може взяти участь у президентських виборах, що відбудуться 18 квітня 2027 року.

Уже за два дні після рішення суду опитування показали, що вона набирає близько 35% у першому турі виборів.

При цьому жоден з опонентів не отримує і 20%.

Однак опитування також показали, що вона програє більшості – якщо не всім – суперникам у другому турі.

Чотири роки тому Емманюель Макрон спробував зробити один випадок в її кар’єрі таким, який виборці просто не могли би ігнорувати.

Під час їхніх президентських дебатів 20 квітня 2022 року він сказав Ле Пен: коли вона говорила про Росію, то говорила про свого банкіра.

Йшлося про позику в розмірі 9,4 мільйона євро, взяту її партією у 2014 році.

За тією дискусією спостерігала вся Франція.

Втім, це не завадило Ле Пен здобути тоді у другому турі аж 41,5% голосів.

Чи допоможе рішення суду.

Рішення Апеляційного суду не було технічною відстрочкою виконання вироку, замаскованою під виправдання.

Усіх 12 обвинувачених, які подали апеляцію, визнано винними.

Суд підтвердив, що кошти Європейського парламенту були спрямовані на оплату роботи помічників, які насправді працювали на партію Ле Пен, а не на забезпечення діяльності євродепутатів, до яких були прикріплені.

Її сьогоднішня юридична ситуація чітка, хоча і незвичайна.

Після рішення Апеляційного суду Марін Ле Пен подала касаційну скаргу до Верховного суду Франції.

Це призупиняє виконання вироку щодо її ув’язнення, і вона може розпочати виборчу кампанію без потреби носити електронний браслет.

А Верховний суд заявив, що може винести рішення щодо касації до початку квітня 2027 року.

Суд перевірить, чи було застосовано закон правильно – а не розглядатиме повторно справу по суті.

Рішення Апеляційного суду дало Ле Пен вибір, який є юридично можливим, але політично дорогим.

Вона прокоментувала його, використавши звичайний популістський репертуар – заявила про свою невинуватість, підтвердила плани балотуватися і подала справу як спробу позбавити виборців бажаного для них вибору.

Її виступ дуже нагадував стиль MAGA, адаптований до французької політики.

Це порівняння не означає, що "Національне об’єднання" поділяє програму Дональда Трампа чи його міжнародні альянси.

Воно стосується ставлення до інституцій.

Коли рішення суду поважають, якщо воно виправдальне – і засуджують як політичне, якщо воно накладає обмеження.

Тоді обвинувальний вирок стає ніби доказом того, що система боїться кандидата.

Цей аргумент може спрацювати для лояльного електорату Ле Пен.

Менш зрозуміло, чи допоможе це їй отримати більшість у другому турі, в якому вона не змогла виграти вже двічі.

Російський шлейф.

Згадана вище історія з російською позикою для "Національного фронту" Ле Пен має проблему з доказами.

Це був саме комерційний кредит, а не пожертва.

У вересні 2014 року "Національний фронт" позичив 9,4 мільйона євро у Першого чесько-російського банку – заявивши, що французькі банки відмовили йому в кредиті.

Коли банк збанкрутував, борг перейшов до російських кредиторів.

У вересні 2023 року "Національне об'єднання" (перейменований "Національний фронт") оголосило про погашення всієї суми.

Жоден судовий чи парламентський висновок не стверджує, що партія надала конкретну політичну послугу в обмін на ті гроші.

Вперше інформацію про російську позику оприлюднило 2014 року французьке розслідувальне видання Mediapart.

Потім цю справу неодноразово розслідували великі французькі ЗМІ, тему порушували під час телевізійних дебатів другого туру президентських виборів 2022 року та досліджували протягом чотирьох годин свідчень Ле Пен перед Національною асамблеєю.

Тобто справа не обмежувалася спеціалізованими виданнями чи вузькими колами Парижа.

З іншого боку, ту позику також не слід відокремлювати від її політичних відносин.

Ле Пен підтримувала зв'язки з високопоставленими російськими діячами, зустрічалася з Владіміром Путіним у Кремлі під час президентської кампанії 2017 року та захищала нібито проведений Росією референдум в окупованому Криму.

Перед розслідуванням Національної асамблеї щодо неї у 2023 році Ле Пен знову назвала включення Криму до складу Росії законним.

У звіті за результатами парламентського розслідування "Національне об’єднання" назвали ефективним провідником офіційного російського дискурсу.

Це був політичний висновок, якого дійшла більшість тих, хто проводив розслідування – а не доказ якогось таємного контракту.

Ле Пен у відповідь стверджувала, що її позиція відображає давнє переконання – і не є купленою.

Окремо слід згадати про назву партії.

Ле Пен не покинула "Національний фронт", щоб створити окремий рух.

Це партія змінила свою назву на "Національне об'єднання" у 2018 році.

Сам суд згадує "Національний фронт", "який став" "Національним об'єднанням".

Такий ребрендинг пом'якшив спадок старої назви, а новий лідер партії Жордан Барделла представляв молодше публічне обличчя.

Це не порушило юридичної чи організаційної безперервності партії.

Що думають про Ле Пен французи.

Найпоказовіші для розуміння ситуації соцопитування не свідчать, що Франція повернулася до Ле Пен.

Але показують кандидатку, чий негативний імідж співіснує зі зростаючою впевненістю, що вона може бути у владі.

Згідно з опитуванням Ifop у вересні 2025 року, 69% респондентів вважали її опортуністкою, 59% назвали агресивною, а 57% – нетерпимою.

Лише 41% описали її як чесну, 40% – обнадійливу.

54% вважали, що вона може забезпечити безпеку французів.

Близько половини – здатною захистити купівельну спроможність, реформувати країну або захищати позиції Франції за кордоном.

Страх, який викликає Ле Пен, більше не є непереборним.

52% сказали, що вона їх турбує, і така ж частка вважає її ідеї небезпечними для Франції.

В цілому країна залишається розділеною, але давнє припущення, що пов'язана з іменем Ле Пен суспільна тривога автоматично організує проти неї більшість, послабилося.

Виборець може вважати її президентство небажаним – і все одно віддавати їй перевагу перед запропонованою альтернативою.

І апеляційне судове рішення з підтвердженням вини не призвело до миттєвого електорального покарання.

Воно навіть могло зміцнити позиції Ле Пен у її намаганні стати провідним кандидатом на виборах.

Деякі прихильники "Національного об'єднання" погоджуються з висунутими Ле Пен звинуваченнями.

Інші вважають фінансові зловживання скоріше поголовним явищем у політиці, ніж характерним саме для неї.

Багато хто голосує за "Національне об'єднання" з питань, де партія створила сильну ідентичність, і не розглядає чесність як головний критерій для підтримки.

Опитування також показують соціальне розмежування виборців у ставленні до Ле Пен.

Люди з вищою освітою набагато частіше вважали її такою, що викликає занепокоєння, або й небезпечною.

Робітники та респонденти з меншою кваліфікацією були більш схильні приписувати їй мужність, авторитет та розуміння людей, подібних до себе.

Тож судовий вирок навряд чи зламає її базу в першому турі.

Його ефект може проявитися пізніше.

Семеро виборців з десяти не погоджуються з заявою Ле Пен про невинність, а 32% прихильників "Національного об'єднання" не схвалюють її рішення балотуватися.

Ці сумніви можуть не відправити лояльних їй досі виборців до інших партій – але можуть обмежити її здатність залучити консерваторів, центристів та колишніх прихильників, необхідних для більшості.

Слід водночас нагадати, що результат Ле Пен у другому турі зріс з 33,9% проти Макрона у 2017 році до 41,5% у 2022-му.

І нині їй "допомагають" опоненти.

Макрон не може балотуватися на третій термін поспіль.

Центр, традиційні праві та ліві залишаються розділеними, і жоден з суперників не наближається до результату Ле Пен у першому турі.

Головна її перевага полягає не в наявності більшості, яка активно її хоче.

А в імовірності того, що її опоненти не зможуть організувати більшість, яка її не хоче.

Апеляційний суд Парижа повернув рішення щодо Ле Пен політикам.

Зберігши її право балотуватися, він розбив примітивне твердження Ле Пен про те, що судді скасували вибори.

Визнавши вину та призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, він залишив опонентам Ле Пен чіткий аргумент щодо її придатності до посади.

Чи зможуть вони зробити цей аргумент вирішальним?.

Що варто врахувати Україні.

Що ж до України, то право Марін Ле Пен брати участь у наступних виборах з'явилося саме тоді, коли Франція бере на себе зобов'язання, які стосуються і наступного президентського терміну.

Зокрема, щодо згаданих на початку літаків Rafale та системи протиповітряної оборони SAMP/T.

Франція дозволила також ліцензійне виробництво крилатих ракет SCALP та керованих бомб AASM в Україні, яке має розпочатися до кінця 2026 року.

Париж та Рим взяли на себе аналогічне зобов'язання щодо перехоплювачів Aster 30.

Фінансування замовлень на Rafale та SAMP/T NG має відбутися за рахунок кредиту Європейського Союзу на підтримку України.

Графіки навчання, розвитку промислового потенціалу та поставок ще належить завершити.

Поставки перших модулів SAMP/T NG заплановані на 2027 рік.

Зміни в Єлисейському палаці не призведуть до автоматичного розірвання кожного контракту.

Уряд, парламент, збройні сили та оборонна промисловість Франції збережуть вплив, тоді як європейське фінансування створить додаткові запобіжники.

Однак зовнішня та оборонна політика Франції надзвичайно зосереджена в руках президента.

Дозволи на експорт, дипломатичні ініціативи та позиція Франції в Раді ЄС – все це залежить від президентських вказівок.

Нинішня лінія "Національного об'єднання" щодо України є виваженішою, ніж попередня близькість Ле Пен до путінської Росії.

Зараз партія називає війну Росії незаконною та невиправданою.

Стверджує, що Україна заслуговує на військову підтримку, а російська агресія загрожує інтересам Франції.

Барделла пішов далі, ніж Ле Пен, описуючи Росію як наступальну загрозу для Європи.

Ці зміни справжні, але неповні.

"Національне об'єднання" виступало проти надання Україні зброї, яка може вражати російську територію, розгортання французьких військ та швидкого вступу України до ЄС.

Партія також була проти масштабів та умов кількох європейських пакетів підтримки.

А Ле Пен була в опозиції до енергетичних санкцій проти Росії та членства України в НАТО.

Вона також пропонує стратегічне зближення з Москвою після війни.

Тобто позиції "Національного об'єднання" змінилися в акцентах – але ж можуть знову змінитися до 2027 року.

Зовнішня політика партії є непрозорою, з постійним розривом між конфронтаційним суверенізмом Ле Пен та більш прагматичними зусиллями Барделли працювати через європейські інституції.

Повернення Ле Пен як кандидата в президенти надає більшої ваги старій, більш руйнівній традиції.

З іншого боку, колишній російський кредит не є доказом того, що Ле Пен виконувала би накази Кремля на посаді президента.

Однак вона неодноразово інтерпретувала французьку стратегічну автономію у спосіб, вигідний для Росії, розглядала позицію України щодо територій та альянсів як предмет переговорів і виступала проти кількох інструментів, що використовуються для підвищення ціни російської агресії.

Президентство Ле Пен може послабити підтримку України, не відмовляючись від неї формально.

Адже поставки французької зброї вимагають державних ліцензій, фінансування та промислового супроводу.

Тож під владою "Національного об'єднання" Єлисейський палац може уповільнити поставки або обмежити майбутні дозволи.

Звісно, цю владу може обмежити "ворожа" парламентська більшість.

Очевидним є гіпотетичний вплив Франції під проводом Ле Пен по лінії ЄС.

Основні економічні санкції Євросоюзу проти Росії оновлюються кожні шість місяців і вимагають одностайності.

Рішення щодо розширення також зазвичай вимагають згоди всіх держав-членів.

Тому Париж може відкласти санкції або вступ України, не оголошуючи про дипломатичний розрив.

Угода від 14 липня зменшує цей ризик, але не усуває його.

Українське виробництво боєприпасів SCALP, AASM та Aster зробить розірвання домовленостей дорожчим, зокрема через залучення Італії та фінансування ЄС.

Однак програми Rafale та SAMP/T все ще потребують фінансування, контрактів та поставок і після наступних виборів у Франції.

Вирішальним буде другий тур наступних президентських виборів.

Ле Пен показала, що може пережити поширену щодо неї недовіру.

Проте ще не довела, що зможе подолати її, коли Франція обиратиме президента.

Авторка: Шарлотт Гійу-Клер,.