Нові обличчя українського Кабміну: хто ці люди?

Верховна Рада України проголосувала за новий склад Кабінету міністрів, який очолить Сергій Корецький, залишивши не визначеними кандидатури міністрів оборони та закордонних справ. Їх назвуть пізніше – надто спірними виявилися ці пости. Коротко про – про тих, хто пройшов до нового складу Кабміну.

Після голосування у ВР свої міністерські пости та портфелі зберегли перший віцепрем'єр-міністр енергетики Денис Шмигаль, віцепрем'єр-міністр культури Тетяна Бережна, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бєдний, міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін. Глав двох ключових міністерств поки що не призначили і не проголосували. Розглянемо нові обличчя в українському Кабміні.

Всеволод Ченцов - віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України

Український дипломат, представник України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії. Один із найдосвідченіших кар'єрних дипломатів України. Народився 1974 року в Дрогобичі. За освітою – юрист.

На дипломатичній службі з 1996 року. Ченцов розпочав кар'єру у Міністерстві закордонних справ України: працював у центральному апараті МЗС, потім у посольствах України у Туреччині та Польщі, у представництві України при Європейському Союзі.

У 2007-2011 роках Ченцов був заступником представника України при ЄС. Цей період співпав із активізацією переговорів України з європейськими структурами, включаючи підготовку майбутньої Угоди про асоціацію. 2017-го був призначений послом України в Нідерландах, одночасно представляв Україну в Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХВ).

У 2021 році президент Володимир Зеленський призначив його представником України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії. Після 24 лютого 2022 року Ченцов став одним із публічних представників України у відносинах із Євросоюзом.

По суті, саме він багато років був одним із головних переговорників України з інститутами ЄС. Тому його перехід до Кабінету міністрів експерти називають ставкою на людину, яка добре розуміє європейські механізми прийняття рішень та здатна супроводжувати один із ключових зовнішньополітичних проєктів країни – вступ України до ЄС.

Микола Калашник - міністр відновлення інфраструктури та транспорту України

Однією з найпомітніших реформ став поділ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури. В результаті інфраструктурний напрямок отримало окреме міністерство. Його очолив 36-річний Микола Калашник, котрий з березня минулого року керував Київською обласною військовою адміністрацією.

Калашник закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», потім здобув ступінь магістра держуправління у Національній академії державного управління при Президентові України та захистив кандидатську дисертацію з економічних наук. З молодості він працював у Дарницькій районній адміністрації Києва, пройшов шлях від головного спеціаліста до першого заступника голови адміністрації у 2024 році.

2025-го указом президента Володимира Зеленського призначений головою Київської обласної державної (військової) адміністрації. Займався питаннями відновлення житла після російських атак, будівництва захисних споруд, відновлення мостів та доріг тощо. Його досвід управління відновленням регіону експерти називають головним аргументом на користь переходу до Міністерства інфраструктури.

Андрій Бутенко - міністр освіти та науки України

Бутенко – український науковець, спеціаліст у сфері вищої освіти та забезпечення якості освіти. До міністерського крісла очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Саме його прізвище найчастіше називалося серед кандидатів на посаду міністра освіти та науки у разі оновлення уряду.

Бутенко має юридичну освіту, він захистив дисертацію та є кандидатом юридичних наук. До приходу в НАЗЯВО працював у системі вищої освіти, займався викладацькою та адміністративною діяльністю, брав участь у розробці механізмів оцінки якості університетів. У НАЗЯВО Бутенко займався акредитацією університетів та освітніх програм, впровадженням європейських механізмів оцінки якості, інтеграцією української освіти до європейського простору вищої освіти.

На початку повномасштабної війни агенція під керівництвом Бутенка продовжила проведення акредитацій, адаптувавши процедури до дистанційного формату.

Іван Виговський - міністр внутрішніх справ України

Генерал поліції третього рангу, до призначення міністром – голова Національної поліції України. Один із найдосвідченіших керівників у системі МВС останніх років. Виговський служить в органах внутрішніх справ із 2000-х років. Починав він у підрозділах МВС Миколаївської та Полтавської областей, потім очолив Головне управління Національної поліції Києва, а у січні 2023-го був призначений головою Нацполіції України.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Виговський координував роботу поліції з документування військових злочинів, евакуації населення, стабілізаційними заходами на звільнених територіях тощо. Слідчі групи Нацполіції брали участь у розслідуванні подій у Бучі, Ірпені, Ізюмі, Херсоні та десятках інших звільнених населених пунктів.

Для МВС перехід глави Національної поліції на посаду міністра є логічним кадровим рішенням, оскільки Виговський уже керує найбільшою структурою міністерства і добре знайомий із її роботою. На відміну від багатьох керівників силового блоку Виговський рідко дає політичні коментарі. Великих корупційних скандалів, які безпосередньо пов'язані з ним, у відкритих джерелах не виявлено.

Віталій Кім - міністр у справах ветеранів України

Голова Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації - один із найвідоміших українських регіональних керівників періоду повномасштабної війни.

Народився 1981 року в Миколаєві, закінчив Миколаївську філію Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю «Економіка підприємств». До приходу в державне управління понад п'ятнадцять років займався підприємницькою діяльністю: у будівельному бізнесі, сфері торгівлі та аграрному секторі.

2020 року президент Володимир Зеленський призначив Кіма головою Миколаївської обласної державної адміністрації. Після початку повномасштабного вторгнення саме Миколаїв виявився одним із головних напрямків російського наступу. Кім став одним із найбільш медійних керівників областей України завдяки щоденним зверненням до мешканців регіону. Його відео швидко набули широкої популярності завдяки спокійній манері спілкування, гумору та оперативному інформуванню про ситуацію в області.

Завдяки високій публічній впізнаваності Кім часто представляв Миколаївську область на міжнародних конференціях з відновлення України. Його давно пророкували на посаду міністра з ветеранської політики, оскільки Кім має високий рівень суспільної довіри, а також досвід управління регіоном під час активних бойових дій, налагодження роботи з військовослужбовцями, сім'ями загиблих і ветеранами.

Оксана Ферчук - міністр цифрової трансформації України

До цього Ферчук з минулого року була заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації. До роботи в Міноборони вона працювала у приватному секторі: обіймала керівні посади у технологічних та логістичних компаніях.

2022 року Ферчук розпочала роботу в Міністерстві оборони як радник міністра. Вона займалася цифровізацією оборонного сектора, зокрема упровадженням сучасних управлінських систем. З її подачі були впроваджені та розвиваються системи логістичного управління LOGFAS, які використовуються країнами НАТО, відбувається впровадження цифрових інструментів управління в секторі оборони тощо.

Кандидатура Ферчук стала логічним продовженням курсу на перехід цифрових технологій з цивільного сектору в оборонний. Її головним активом вважається досвід цифровізації складної державної системи – Міністерства оборони.

Якщо Михайло Федоров зробив Міністерство цифрової трансформації одним із найвідоміших відомств завдяки проєкту «Дія», електронним держпослугам та цифровізації взаємодії громадян з державою, то перед Ферчук, ймовірно, буде поставлене завдання - посилення цифрової стійкості країни.

Денис Маслов - міністр юстиції України

Маслов – юрист та народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу». До призначення міністром він був одним із найпомітніших представників парламентського юридичного блоку. Народився у Дніпрі, здобув юридичну освіту, працював адвокатом та займався правовою практикою до приходу у велику політику. До обрання до ВР Маслов спеціалізувався на цивільному, господарському та судовому праві.

2019 року Маслов став народним депутатом України. Він очолював комітет із питань правової політики, який займається реформуванням судової системи, змінами до законодавства про суди, питаннями Конституційного суду тощо.

Одним із головних напрямків діяльності Маслова була судова реформа у рамках виконання вимог Європейського Союзу. Оскільки Україна після набуття статусу кандидата в ЄС мала змінити низку процедур, пов'язаних з відбором суддів та прозорістю судової влади, Маслов брав участь у підготовці відповідних законопроєктів.

Олександр Кравченко - міністр економіки та навколишнього середовища

Кравченко став одним із найбільш незвичних кадрів нового уряду. До призначення міністром він не обіймав державні посади, а зробив кар'єру в міжнародному консалтингу: був керуючим партнером українського офісу міжнародної компанії McKinsey & Company. Також Кравченко пов'язаний із освітнім сектором: входив до ради директорів Київської школи економіки.

McKinsey вважається однією із найбільших світових компаній стратегічного консалтингу. Її фахівці працюють з урядами, великими корпораціями та міжнародними організаціями. Робота Кравченка там була пов'язана із трансформацією компаній, стратегічним управлінням, підвищенням ефективності бізнесу та аналізом ринків. Все це має стати в нагоді Кравченку на посаді міністра економіки – і його досвід управління складними системами, і розуміння міжнародних стандартів.

Тарас Висоцький - міністр аграрної політики та продовольства

Тут без сюрпризів: Висоцький давно працює в уряді і до свого високого призначення був першим заступником міністра аграрної політики та продовольства України. До цього працював у різних аграрних асоціаціях та проєктах міжнародної технічної допомоги.

Після російського вторгнення аграрний сектор України опинився серед найбільш постраждалих галузей. У зоні відповідальності Висоцького були питання збереження експорту українського зерна, підтримка аграріїв на прифронтових територіях, розмінування сільгоспземель та забезпечення продовольчої безпеки. Призначення Висоцького означає збереження спадкоємності в аграрній політиці: міністром стала людина, яка вже кілька років працює у цій галузі.

Віталій Безгін - міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб

Віталій Безгін  представляв партію «Слуга народу» у парламенті та займався реформою місцевого самоврядування. Безгіну 36 років, до обрання депутатом він працював експертом з комунікацій та дизайну в Офісі ефективного регулювання.

У Верховній Раді Віталій Безгін займався децентралізацією, був головою підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, а також членом комітету ВР з питань організації державної влади, регіонального розвитку та містобудування. Зміна адміністративно-територіального устрою України, розвиток громад, розподіл повноважень між центром та місцевою владою – це все його сфера діяльності.

У Безгіна з'являться нові завдання, які необхідно вирішувати, оскільки частина громад зруйнована, мільйони українців стали і стають внутрішньо переміщеними особами, населені пункти треба відновлювати. До цього профільні міністерства проблему ВПО вирішували неефективно.