Оксен Лісовий понад три роки очолював МОН: що змінилося за час його каденції

Оксен Лісовий натомість залишив посаду міністра, на якій перебував з 21 березня 2023 року. Тепер відомством керуватиме вже ексочільник Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий при цьому заявив, що для нього було честю служити Україні на цій посаді понад 3 роки.

24 Канал при цьому розповідає, чим запам'ятався за час своєї каденції у МОН Оксен Лісовий і що йому вдалося втілили у життя як очільнику освітнього відомства.

Чим запам'ятався на посаді очільника МОН Лісовий

У крісло міністра освіти і науки України Оксен Лісовий сів, приїхавши з фронту, і потрохи взявся наводити лад в українській освіті після діянь одіозного Сергія Шкарлета. Проблем та викликів було чимало, та й сам воєнний час для реформ був доволі непростий. Все ж Лісовий взявся за втілення ідей та реформ, хоч не все йшло так гладко, як хотілось команді міністра.

Що важливо, за час керівництва Лісового у МОН освіта таки стала пріоритетом Кабміну – на неї почали виділяти дедалі більше коштів. Окрім фінансування і реформ треба було пам'ятати і про безпеку. І все це відбувалося на тлі чергових повідомлень про можливу заміну міністра освіти і науки.

Зарплати освітян

Ця тема була постійним каменем спотикання Лісового на посаді міністра. Але він зміг принаймні зрушити процес з мертвої точки. 2024 року учителям, які змогли втримати на своїх плечах шкільну освіту у час повномасштабної війни, нарешті мали підвищити зарплату. Лісовий навіть називав конкретні цифри та терміни, але підвищення педагоги тоді так і не дочекалися.

Все ж можновладці були змушені збільшити рівень оплати праці освітянам, аби вони масово не покидали професію. З 2025 року запровадити щомісячну вчительську доплату до зарплати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року збільшили її до 2000 гривень. Все ж вчителі очікували саме на підвищення посадового окладу. І дочекалися – аж у 2026 році.

Українські учителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин

У Державному бюджеті заклали підвищення зарплат учителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня і на 20% з 1 вересня. У МОН наголошували, що це буде найбільшим комплексним підвищенням оплати праці педагогів за останні роки. Також анонсували підвищення зарплати вихователям у садках на 30% з 2026 року. "Вчительську тисячу" при цьому зберегли до 2 тисяч гривень для всіх учителів і 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після сплати податків). Все ж не обійшлося і без ложок дьогтю. Освітяни та навіть окремі нардепи заявляли, що громади почали "врізати" надбавки за престижність до зарплат вчителям у січні, чим де-факто нівелюють підвищення оплати праці.

Академічна доброчесність

Це був один із викликів, з яким Лісовий стикнувся на початку свої каденції у МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, тож він віддав її на перевірку. Згодом перевірку дисертації міністра призупинили, бо він відмовився від наукового ступеня. Опісля в Україні стало можливим відмовитися від вченого звання добровільно.

Однак міністр встиг заявити, що формуватиме в Україні нову культуру доброчесності. Хоча масового викриття плагіаторів у сфері освіти і науки не відбулося, все ж не так давно українські можновладці таки схвалили законопроєкт №10392 "Про академічну доброчесність" та погодили єдині комплексні законодавчі межі академічної доброчесності в системі освіти і науки – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.

Реформи і зміни

За каденції Лісового у сфері освіти та науки також продовжили і почали втілювати у життя нові реформи. Без критики, звичайно, не обійшлося.

Пріоритетом освітньої сфери зробили безпеку. У школах з'явилися офіцери Служби освітньої безпеки; анонсували нові правила відвідування закладів освіти. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у закладах освіти. На це скеровували мільярди гривень.

Дошкільна освіта. Зараз триває і системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". З вересня 2026 року в усіх дитсадках діти віком 5 – 6 років мають обов'язково вивчати англійську мову. Запланували й інші зміни.

Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи відновили та продовжили. Зараз в Україні готуються до повноцінного впровадження реформи старшої профільної школи. З 2027 року учні вчитимуться 12 років. Пілотування реформи "Профільна" розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно запровадить два напрями навчання: академічний і професійний. Однак саму реформу та її впровадження у час війни часто критикують і батьки, і освітяни.

Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин

Професійна освіта. За каденції Лісового також почали активно розвивати профтехосвіту. Уряд виділяв сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у закладах освіти. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон "Про професійну освіту". Він містить серйозні зміни для профтехосвіти.

Вища освіта. Тут також впроваджували чимало змін та новацій. Анонсували зменшення терміну навчання на бакалавраті. Також запровадили процес укрупнення мережі вишів та заміни ректорів. Що важливо, першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали на НМТ. Запровадили і зимову вступну кампанію до вишів. Частина абітурієнтів може пройти нульовий курс перед основною вступною кампанією.

Наука. Молоді вчені та доктори наук нарешті отримуватимуть більші гранти на дослідження. Фінансування збільшили у кілька разів. Лісовий наголосив: це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватимуть нову систему пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.

Чимало змін, анонсованих раніше, має відбутися цьогоріч, зокрема з 1 вересня. Мовиться про підвищення стипендій студентам, другий етап підвищення зарплат педагогам тощо. Однак це вже буде за каденції нового керівника МОН України – Андрія Бутенка.