Росія різко скоротила удари "Кинджалами": у ГУР розкрили причини та залишки ракет у ворога

Про це Головне управління розвідки Міноборони України повідомило у відповіді на запит УНІАН.

Скільки зараз Росія має "Кинджалів" у своєму арсеналі?

За даними української розвідки, Росія нині має приблизно 100 гіперзвукових ракет цього типу, але темпи їх виробництва помітно просіли. До кінця 2026 року російський ВПК планує виготовити лише до 60 "Кинджалів", тобто в середньому не більше п'яти на місяць.

Водночас із носіями цієї зброї у ворога проблем менше. У ГУР кажуть, що Росія має понад 40 боєздатних МіГ-31І/К, які можуть запускати "Кинджали". Але навіть за наявності такого парку авіації інтенсивність застосування ракет у 2026 році впала вчетверо – зафіксовано лише вісім пусків.

У розвідці пояснюють, що росіяни скорочують використання цих ракет через їхню високу собівартість і слабку ефективність під час реальних ударів. За словами представників ГУР, окупанти мають достатньо носіїв, але сам "Кинджал" не виправдовує очікувань, які на нього покладали.

Зверніть увагу! ГУР також назвало підприємства, які беруть участь у виробництві цих ракет. Серед них – АТ "Науково-виробнича корпорація "Конструкторське бюро машинобудування"", АТ "Науково-виробниче підприємство "Радар ММС"" та АТ "Державний науково-дослідний інститут машинобудування ім. В. Бахірева".

Чому "Кинджали" виявилися не такими ефективними?

Низьку результативність російської гіперзвукової зброї підтверджують і профільні фахівці. Співзасновник та головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман в інтерв'ю LIGA.net зазначив, що практичного сенсу в перехопленні "Кинджалів" небагато через їхню технологічну недосконалість. За його словами, ці ракети часто не влучають у визначені цілі.

Як приклад експерт навів удари по аеродрому в Старокостянтинові, де російські боєприпаси не змогли уразити навіть великі об'єкти. Саме такі епізоди, за оцінками фахівців, і показали, що "Кинджал" не став тією зброєю, на яку в Росії розраховували.

Що ще розповіли про російський ракетний арсенал?

Раніше підполковник ЗСУ, начальник відділу міжнародного військового співробітництва Командування Сил ТрО Тарас Березовець розповідав в інтерв'ю 24 Каналу, що російський військово-промисловий комплекс загалом змушений робити ставку на масовість і дешевизну, а не на складні високотехнологічні розробки.

Через обмежені ресурси та довгий цикл виробництва складних ракет противник частіше використовує простіші балістичні ракети типу "Іскандер-М" або навіть зенітні ракети С-300 для ударів по наземних цілях.

Також експерт зазначав, що російські ракети й надалі критично залежать від західних компонентів. У Росії немає повного закритого циклу виробництва мікроелектроніки та систем наведення, тож вона продовжує шукати шляхи обходу санкцій через треті країни.