Небувалий конфлікт: Корчинський зіштовхує Федорова та Сирського у гострій заяві

На початку повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого 2022 року, коли більшість мешканців залишала Київ, місто спорожніло, охоплене невизначеністю. Саме тоді, у критичні дні, Олександр Сирський керував обороною столиці. Ракетні удари припадали на командування Сухопутних військ, де він перебував, проте, Корчинський згадує його як мужню людину, яка не побоялася виїжджати на позиції.

На тлі цих подій, у суспільстві почали ширитися звинувачення на адресу головнокомандувача, де його називали «м'ясником» через втрати на фронті. Однак офіційні експерти заперечують ці закиди, стверджуючи, що співвідношення втрат на фронті становить один до восьми на користь України, що свідчить про ефективне командування.

Водночас, Михайло Федоров, колишній міністр оборони, який ніколи не мав військового досвіду, відкрито критикував стратегію Сирського, заявляючи, що той воює неправильно. Це викликало контраверсійну реакцію, адже, за словами Корчинського, Федоров має можливість висловлюватися лише тому, що його захистила армія під командуванням Сирського.

Без оборонних дій Сирського, стверджує Корчинський, Федоров, ймовірно, опинився б серед біженців у США, займаючись стартапами. Ця думка підкреслює залежність цивільного функціонування від військового захисту і піднімає питання про межі компетенції кожного у воєнний час.

На думку Корчинського, колишній міністр оборони проявляє схильність до істерики та може заражати нею інших скривджених, що є необхідною здатністю для формування політичної кар’єри. Він відзначає, що Федоров здатний приносити користь, коли усвідомлює межі своєї компетентності, але зазнає невдач у певних ініціативах Міністерства оборони, оскільки не вміє поводитися в компанії дорослих.

Нинішня ситуація показує, що війна є командною роботою, і люди, нездатні співпрацювати, повинні бути усунені від ухвалення рішень або направлені до спеціалізованих підрозділів. Корчинський вважає, що суспільство, на жаль, надає перевагу «хлопчику-стартаперу» перед військовим лише на п'ятому році війни.

Цей конфлікт розгорнувся після брифінгу 16 липня, де Михайло Федоров відкрито заявив, що бюрократія в командуванні та Генштабі «поховала» кілька його ініціатив через ігнорування аналітики та прийняття рішень без урахування новітніх технологій. Він також згадав про успішну боротьбу з корупцією у своєму відомстві, підкресливши, що не ставив ультиматумів щодо Сирського.

У відповідь, Олександр Сирський подякував Федорову за роботу, але також нагадав про Київську оборонну операцію, заявивши, що саме завдяки тим перемогам сьогодні є можливість «проводити брифінги, формувати візії». Тим часом, вже третю добу поспіль тривають акції на підтримку Федорова та проти Сирського, а президент Володимир Зеленський намагається врегулювати розбіжності між посадовцями.

«Картоночники кажуть: Сирський — м’ясник. Експерти кажуть: співвідношення втрат на фронті — один до восьми, на користь України», — заявив Дмитро Корчинський у своєму дописі.

«Федоров, який ніколи не воював, каже: Сирський не правильно воює. Але Федоров має можливість розмовляти лише з тієї причини, що його захистила армія, якою командує Сирський. Не було б Сирського, Федоров займався б стартапами в Амеріці, як біженець”, — підкреслив Корчинський.

Ця конфронтація підкреслює складні виклики, що стоять перед Україною у воєнний час, де особисті амбіції та різні погляди на ведення війни можуть створювати напругу. Успіх країни залежить від єДності та взаєморозуміння між усіма її лідерами, а не від публічних суперечок, які лише підривають довіру та єдність.