США нарощують закупівлі норвезьких малопомітних ракет для F-35

Військово-повітряні сили США виділили норвезькій компанії Kongsberg Defence & Aerospace 98,4 млн доларів на виготовлення чергової партії ракет Joint Strike Missiles.

Як пише Defence Blog, роботи проводитимуться на заводі Kongsberg у Норвегії та мають завершитися до 30 червня 2030 року.  

Як зазначає видання, ракета Joint Strike Missile, яка у США має позначення AGM-184A, була розроблена спеціально для винищувача F-35. На відміну від більшості далекобійних ракет, вона вміщується у внутрішній відсік озброєння літака, що дозволяє зберігати його малопомітність.

Тривалий час це залишалося однією з проблем програми F-35, оскільки більші ракети, зокрема AGM-158C Long-Range Anti-Ship Missile, не можуть розміщуватися у внутрішніх відсіках винищувача.

Joint Strike Missile створена на базі ракети Naval Strike Missile. Її довжина становить близько чотирьох метрів, маса – 407 кг, з яких 118 кг припадає на бойову частину. Ракета здатна уражати цілі на відстані понад 350 км, використовуючи GPS та інерційну навігаційну систему, а на кінцевій ділянці польоту – інфрачервону головку самонаведення. Така схема наведення дозволяє відрізняти основну ціль від хибних цілей та інших об’єктів поблизу.

За даними Defence Blog, дальність ракети дає змогу F-35 завдавати ударів поза зоною дії багатьох сучасних корабельних систем протиповітряної оборони. Після запуску Joint Strike Missile може прямувати до цілі за маловисотною маневровою траєкторією, що ускладнює її перехоплення.

Норвегія стала не лише розробником ракети, а й першою країною, яка прийняла її на озброєння. У квітні 2025 року країна завершила формування парку з 52 винищувачів F-35A та одночасно отримала перші Joint Strike Missile.

Згодом Joint Strike Missile вийшла на міжнародний ринок. Її замовниками вже стали Японія, Австралія та США, а у 2026 році до них приєдналася Німеччина, яка планує озброїти цими ракетами власні винищувачі F-35A. У червні 2026 року Kongsberg також оголосила про контракт вартістю близько 472 млн доларів із неназваним шостим замовником.

Як зауважують аналітики, хоча компанія поки не розкриває його імені, ця угода свідчить про стрімке зростання глобального попиту на ракету далеко за межами її початкових ринків.

Фінансування нинішньої угоди здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетом ВПС США на 2025 фінансовий рік. Контракт координує Центр управління життєвим циклом ВПС США на авіабазі Еглін у штаті Флорида.

Угоду укладено за фіксованою ціною, тому ризики можливого перевищення виробничих витрат покладаються на виробника, а не на американську сторону.