Українські удари по НПЗ: світовий ринок пального відчуває шок

Початкові удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах у Росії здавалися локальними подіями, проте їхній кумулятивний ефект виявився значним. Ці атаки завдали серйозного удару по російській нафтовій інфраструктурі, що спричинило зростання світових цін на енергоносії, які вже були підвищені через війну в Ірані.

Наслідки цієї кампанії незабаром стали очевидними: Росія минулого тижня була змушена заборонити експорт палива. Це рішення стало прямим свідченням інтенсивності потрясінь у російській економіці, що намагається приховати реальний вплив конфлікту.

Відповіддю на ці події стало зростання цін на дизельне паливо у США, які трохи перевищили 5 доларів за галон. Це зростання відображає глобальну гонитву за запасами палива, критично важливого для таких галузей, як сільське господарство, будівництво та наземний транспорт.

Успіхи України в так званих «далекобійних санкціях» підкреслюють ефективність її кампанії. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, з серпня 2025 року по російських НПЗ було завдано щонайменше 100 ударів, а лише у червні українські безпілотники успішно атакували не менше десяти об'єктів нафтопереробної інфраструктури.

Ці дії призвели до внутрішнього дефіциту пального та довгих черг на російських автозаправних станціях, де ціни на окремих незалежних АЗС зросли приблизно на 50%. Паливна криза зачіпає не лише автомобілістів, а й транспортну галузь, комунальні служби, логістичні компанії та аграрний сектор.

З моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Москва намагається приховати вплив війни на власну економіку, припинивши публічне оприлюднення значної частини економічних даних. Деякі західні розвідувальні служби вважають, що опубліковані цифри сфальсифіковані, щоб представити оптимістичну картину.

Розвідка Естонії відзначає не лише успіхи України, але й прогнозує посилення контролю за населенням у Росії через побоювання невдоволення. Також Естонія вказує, що Росія реагує на успішні удари активізацією інформаційної війни проти Заходу.

Як зазначає Axios, рішення Кремля припинити експорт свідчить про серйозні проблеми всередині російської нафтопереробної галузі, попри спроби влади приховувати реальні масштаби збитків.

Керівниця відділу глобальних досліджень сировинних ринків JPMorgan Наталія Канева повідомила, що перебої в роботі НПЗ вже призвели до дефіциту пального.

Ситуація, що розгортається, чітко ілюструє, як конфлікт на території однієї країни може мати глобальні відгуки, впливаючи на енергетичні ринки та економіку в цілому, та підкреслює зростаючу вразливість російської економіки до зовнішніх впливів.