6 ознак діпфейку: як відрізнити ШІ-фото від реального — метод науковців

Штучний інтелект навчився створювати настільки реалістичні зображення, що навіть уважна людина часто не може сказати напевно: перед нею справжнє фото чи діпфейк. Однак дослідники з Абердинського університету (Велика Британія) та Австралійського національного університету з'ясували: навчитися розпізнавати підробку цілком реально — і для цього достатньо однієї години тренування.

Як повідомляє BBC Україна, команда під керівництвом психолога доктора Клер Сазерленд провела серію експериментів за участю сотень добровольців. Учасникам показували тисячі зображень облич — як справжніх, так і створених інструментом StyleGAN3, одним із найреалістичніших генераторів ШІ.

Як працює метод: шість характеристик

Дослідники виділили шість ключових ознак, на які варто звертати увагу, щоб відрізнити згенероване ШІ фото від реального:

• Симетрія. ШІ часто не вдається відтворити природну асиметрію людського обличчя — ледь опущену повіку чи нерівномірну усмішку. Якщо обличчя виглядає надто ідеальним — це тривожний дзвіночок.
• Пропорційність. Занадто великі носи або клаповухість майже не трапляються на зображеннях від ШІ — алгоритми тяжіють до «усереднених» пропорцій.
• Привабливість. Обличчя, згенеровані ШІ, зазвичай виглядають привабливішими за реальні — це суб'єктивний, але статистично підтверджений факт.
• Унікальність. ШІ-обличчя рідко мають яскраву індивідуальність — вони наближаються до усереднених параметрів і виглядають дещо типовими.
• Емоційність. Згенеровані обличчя демонструють менше емоцій, вони виглядають «плоскими» в емоційному плані.
• Запам'ятовуваність. ШІ-фото гірше врізаються в пам'ять — після перегляду їх важче пригадати, ніж реальні знімки.

Дослідники також виявили, що ШІ гірше відтворює обличчя людей, які не належать до білої раси, а також літніх людей і дітей. Причина в тому, що більшість даних для навчання моделей — це зображення молодих білих людей.

Результати вражають: від 40% до 80% за годину

До навчання учасники експерименту вгадували діпфейки з точністю приблизно 40% — тобто майже навмання. Після години тренування, під час якого людям показували пари зображень і одразу повідомляли, де справжнє, а де ні, точність зростала до 80%. Деякі учасники досягали майже стовідсоткового результату.

«Це корисно, тому що якщо ви не знаєте, коли ви маєте рацію чи ні, ви насправді нічого не можете зробити з цією інформацією», — пояснила Сазерленд. Важливо й те, що після навчання люди ставали впевненішими у своїх відповідях — а отже, могли діяти на основі власних висновків.

Чому це важливо: $50 млрд збитків від ШІ-шахрайства

За даними консалтингової компанії Deloitte, втрати від шахрайства з використанням штучного інтелекту лише у США можуть сягнути понад 50 мільярдів доларів наступного року. У 2023 році цей показник становив 16 мільярдів доларів. Один із найгучніших випадків стався в Гонконгу: співробітник фірми перерахував шахраям 25 мільйонів фунтів стерлінгів після відеодзвінка, під час якого зловмисники використали діпфейк його керівника.

Ще один резонансний приклад — фейковий профіль Кеті Джонс у LinkedIn. Жінка видавала себе за спеціаліста з Росії та Євразії, мала зв'язки з вашингтонськими аналітичними центрами. Розслідування Associated Press довело: це був діпфейк, створений російською розвідкою для політичного шпигунства.

Як тренувати навичку самостійно

Дослідники радять регулярно практикуватися на спеціалізованих вебсайтах, де можна проходити тести на розпізнавання ШІ-зображень. Принцип простий: дивитеся на фото, робите припущення — справжнє воно чи ні — і одразу отримуєте правильну відповідь. З часом мозок навчається вловлювати характерні патерни так само, як це роблять самі генеративні моделі ШІ.

«Якщо щось виглядає надто ідеальним, щоб бути правдою, — найімовірніше, це неправда», — резюмувала доктор Сазерленд. Утім, науковиця застерігає: моделі штучного інтелекту постійно вдосконалюються, тож гонитва між творцями діпфейків і тими, хто їх викриває, лише набирає обертів.