До 1 млн грн за загибель на роботі: чому українці роками не можуть отримати виплати

Українське законодавство передбачає солідні компенсації для працівників критичної інфраструктури, які постраждали або загинули під час виконання обов'язків. Проте на практиці отримати ці гроші виявляється майже неможливо — люди роками ходять по колу між держустановами, збирають довідки й отримують відмови.

Про це йдеться в розслідуванні «Новин Донбасу», журналісти якого зібрали історії провідників «Укрзалізниці», працівників водоканалів та інших критично важливих підприємств.

Які суми гарантує закон

Відповідно до Закону 2980-IX, ухваленого в березні 2023 року, працівники об'єктів критичної інфраструктури, держслужбовці та посадовці місцевого самоврядування мають право на одноразову грошову допомогу. Суми залежать від ступеня тяжкості наслідків:

• 200 000 грн — у разі отримання III групи інвалідності;
• 400 000 грн — для II групи інвалідності;
• 800 000 грн — для I групи інвалідності;
• 1 000 000 грн — у разі загибелі працівника (виплачується родині).

Цифри значні, однак між законом і реальними виплатами — прірва з бюрократичних перепон, про яку більшість постраждалих навіть не здогадується.

«Я навіть не знав, що маю право»

Житель Красногорівки Анатолій Бабічев разом із дружиною Наталією працювали провідниками в «Укрзалізниці». У березні 2022 року їхній потяг зазнав авіаудару — Наталія загинула на місці. Попри втрату, Анатолій продовжив евакуювати людей і згодом отримав від президента нагороду «Національна легенда України».

Про те, що родина має право на виплату в 1 млн грн, чоловік дізнався випадково — через три роки після трагедії, на заході громадської організації. Ні роботодавець, ні соцслужби йому про це не повідомили. Коли Анатолій нарешті спробував подати документи, трирічний термін звернення вже збігав.

«Місяці два тому заново подав документи. Якщо ця справа, звичайно, вигорить», — каже Бабічев. Шанс з'явився завдяки змінам до закону в березні 2026 року, які продовжили терміни подачі.

Судові баталії замість виплат

Мешканка Тернопільщини Валентина Попадич теж працювала провідницею. 24 серпня 2022 року потяг, у якому їхало подружжя, обстріляли на станції Чаплине — чоловік загинув, Валентина отримала III групу інвалідності. Пенсійний фонд у Тернопільській області відмовив у виплаті, пояснивши: об'єкт «Укрзалізниці», де працювала жінка, не внесений до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (ОКІ).

Три роки судів — і лише в січні 2026-го Тернопільський окружний адмінсуд повністю задовольнив позов, а у квітні рішення підтвердила апеляція.

«Ви всіх дістали!» — як держустанови реагують на постраждалих

Касир моторвагонного депо з Сумщини Ольга Золотова отримала III групу інвалідності після удару безпілотника по вагону приміського поїзда у жовтні 2025 року. Жінка витрачає увесь час не на лікування, а на дзвінки до чиновників у пошуках потрібних довідок.

«Як ранок починається — я на телефоні. Суцільна боротьба і пошук. Одна держслужбовиця мені якось сказала: "З вами взагалі ніхто не хоче спілкуватися, оскільки ви всіх дістали!"» — розповідає Ольга.

Ключовим документом для оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок військових дій є акт судово-медичної експертизи. Але жоден чиновник не пояснив, як його отримати — подружжю довелося розсилати листи до Києва, Харкова та Сум.

Реєстр, якого немає

Головна причина масових відмов — відсутність підприємств у Реєстрі ОКІ. На цю проблему вказав голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. «Одні підприємства не потрапили до Реєстру через неповноту або недостовірність даних, які подали державні органи. Інші роками чекають внесення або виправлення інформації», — написав нардеп.

Саме через це вдова працівника Ізюмського водоканалу Наталія Шевченко не отримала виплату після загибелі чоловіка в березні 2022 року. Півтора року тривало розслідування нещасного випадку, а у ПФУ відповіли: підприємство не в Реєстрі ОКІ, до того ж сплив трирічний термін.

Що змінилося у 2026 році

У березні 2026 року до Закону 2980-IX внесли зміни, які продовжили строки подання документів для постраждалих. Це дає шанс тим, хто пропустив попередній дедлайн. Водночас проблема з Реєстром ОКІ залишається невирішеною — люди й надалі отримують відмови через бюрократичну неузгодженість між відомствами.

Як діяти, якщо вам відмовили у виплаті

Якщо ви або ваші близькі працювали на об'єкті критичної інфраструктури та постраждали внаслідок воєнних дій, фахівці радять:

• перевірити, чи внесено підприємство до Реєстру ОКІ — запит можна подати через Держспецзв'язок;
• звернутися до Пенсійного фонду із заявою та повним пакетом документів (акт про нещасний випадок, довідка МСЕК, свідоцтво про смерть — у разі загибелі);
• у разі відмови — оскаржити рішення в суді, як це зробила Валентина Попадич;
• звернутися по безоплатну правову допомогу до громадських організацій, зокрема «Соціального руху», який уже допоміг кільком постраждалим виграти суди.

Більше деталей читай у матеріалі: ООН компенсує оренду житла на пів року: стартувала реєстрація на виплати в 6 областях.