Чи має штучний інтелект почуття і чи може він замінити психолога?

Штучний інтелект не переживає почуттів, як людина, але здатний переконливо імітувати емпатію, турботу та розуміння. Саме тому його дедалі частіше використовують не лише для пошуку інформації, а й як заміну психологу — і це породжує нові етичні та психологічні ризики.

Свідомість штучного інтелекту

Частина науковців вважає, що ШІ вже має здатність до розуміння, свідомість і свого роду «інтуїцію», що він може планувати й діяти самостійно, і це проявляється в тому, що ШІ-моделі обманюють, хитрують та уникають того, щоб людина їх відключила. До таких належать «хрещені батьки ШІ» — лауреат Нобелівської премії 2024 року і найцитованіший у світі вчений Джеффрі Хінтон та Йошуа Бенжіо.

На противагу їм професор Оксфордського університету Майкл Вулдрідж та експерт у галузі ШІ з 30-річним стажем, відомий німецький математик Андреас Бек упевнені, що ШІ не вміє логічно мислити, як це робить людина, не має свідомості й працює за принципом статистичного передбачення наступного слова.

Водночас міць штучного інтелекту колосальна. Деякі експерти прогнозують, що вже за кілька років з’являться моделі з ефективністю, яку нині важко навіть уявити.

Ми йдемо не туди

Стрімкий розвиток ШІ плачевно вплинув на ринок праці. Величезна кількість людей втратила роботу лише тому, що роботодавці вирішили задля економії замінити їх штучним інтелектом.

Як повідомляє The Guardian, із моменту випуску ChatGPT наприкінці 2022 року понад пів мільйона працівників лише в технологічній галузі втратили роботу.

2026 року компанія Meta звільнила близько 8 тисяч співробітників і закрила близько 6 тисяч вакансій. Microsoft запропонувала добровільний вихід на пенсію більш як 10 тисячам співробітників. Amazon звільнила близько 30 тисяч співробітників. Дослідження Массачусетського технологічного інституту показало, що ШІ вже може замінити майже 12% робочої сили США.

І це не просто факти й цифри. Втрата роботи за рівнем стресу — на третьому місці після смерті близької людини та переживання тяжкої хвороби. ШІ позбавляє людей роботи, і це знак того, що технології використовують неправильно. У творчому ключі вони мають покращувати та збагачувати наше життя, а не позбавляти засобів для існування, викидаючи хороших фахівців на ринок праці у стані невизначеності та розгубленості.

Ще більшу непевність поширення ШІ викликає у молодого покоління. Опитування, проведене Інститутом політики Гарвардської школи Кеннеді, показує, що студенти та випускники вишів очікують зменшення можливостей для працевлаштування, підвищення загроз для стабільності своїх робочих місць та зниження значущості своєї кар’єри. І це при тому, що нинішнє молоде покоління розвивається в найважчих, на думку сучасних психологів, умовах: на тлі воєн, економічних криз, епідемій та руйнування традиційних і моральних цінностей.

ШІ-психолог

Іще одна професія, яка дуже постраждала від штучного інтелекту, — це психолог і немедичний психотерапевт.

Чому люди обирають ШІ замість живого психолога?

Відсутність фінансів для оплати послуг живого фахівця.
Низька вартість платного пакета ШІ-моделей порівняно з вартістю послуг спеціаліста.
Велика кількість психологів і перевантаженість професії непрофесіоналами та фахівцями низької кваліфікації: людина не знає, як правильно зробити вибір, і їй простіше поспілкуватися з ШІ.
Легкий доступ до ШІ, спілкуватися можна «тут і зараз», не очікуючи черги на консультацію.
Катастрофічний брак спілкування — балаканина штучного інтелекту створює ілюзію, сурогат людської взаємодії й певною мірою «закриває» цю потребу.
Сором розповідати про свої проблеми чужій людині.
Упередження, що «до психологів ходять тільки психи».
Недовіра до живих психологів через побоювання, що вони можуть нашкодити.
Випадки порушень конфіденційності психологами у соцмережах (у Threads були випадки, коли психологи виставляли скриншоти листування з реальними клієнтами, порушуючи правила етики).

Здається, що ШІ-психолог зручніший, доступніший і часто комфортніший, аніж живий фахівець. Та, виявляється, не все так просто, й тісне спілкування з ШІ як із психологом може бути навіть небезпечним.

Перш ніж розібратися, яку небезпеку може становити ШІ як психолог, дізнаймося про специфіку його роботи.

Принципи роботи ШІ

Штучний інтелект розроблений так, аби підкріплювати ваші погляди і не заперечувати їх. Це проявляється в тому, що ШІ зазвичай погоджується з користувачем. У живій взаємодії із психологом це неприпустимо. Щоб допомогти клієнту вирішити проблему, психологу іноді необхідно конфронтувати, тобто говорити те, що клієнту неприємно, некомфортно, з чим він не згоден.
Живий психолог як професіонал і просто як людина встановлює межі спілкування та взаємодії. Натомість ШІ створений так, аби постійно підтримувати діалог із користувачем та утримувати увагу (за принципом соцмереж, які розроблені так, аби людина нескінченно скролила стрічку та «залипала» у них). Тому користувачеві необхідно розуміти: відповіді штучного інтелекту — і їхній зміст, і спосіб подання — також мають на меті якомога довше утримувати його в межах ШІ-системи, а не допомогти вирішити його психологічну проблему.
ШІ може звучати впевнено, навіть коли помиляється. Часто він дає інформацію чітко й однозначно, і це створює враження точності або достовірності, хоча насправді він може вигадувати неіснуючі факти чи робити хибні висновки.
ШІ вміє створювати враження, ніби він вас «знає». Він може згадувати минулі події, про які ви раніше розповідали, або повторювати ваші фрази, проте це лише пам’ять програми, яка створює ілюзію розуміння, проникливості та реальних стосунків.
ШІ легко генерує відповіді зі сфери психології, психотерапії, психіатрії, але він не мислить як живий фахівець із цих сфер — не розуміє контексту життя людини й не може давати професійних висновків, що ґрунтуються на наукових дослідженнях. ШІ-моделі зазвичай навчаються на масиві неперевірених даних з Інтернету. Тому їхні відповіді можуть містити дезінформацію.
ШІ не завжди гарантує конфіденційність — це залежить від політик і архітектури системи. На відміну від живих фахівців, зобов’язаних дотримуватися етичних норм, ШІ-системи належать корпораціям, а інформація, надана користувачами, може використовуватися відповідно до їхніх правил.
ШІ добре вміє імітувати емпатію. На відміну від людей, ШІ не схильний до втоми, роздратування, стресу або упередженості, які часто заважають лікарям проявляти щиру увагу до кожного пацієнта за високого навантаження. ШІ готовий нескінченно відповідати на запитання, підбирати потрібні формулювання та виявляти «терпіння», яке може бути обмеженим у лікаря, що має на прийом пацієнта лише кілька хвилин. ШІ запрограмований підтримувати й бути конструктивним, і користувачі сприймають це як високу емпатію. Та це лише її імітація — ШІ не здатний формувати справжні людські стосунки.
Міцні довірчі відносини між пацієнтом (клієнтом) і психотерапевтом (психологом), тобто психотерапевтичний альянс, є одним із найважливіших чинників, що визначає успішні результати психотерапії. Взаємодія з ШІ створює хибне відчуття психотерапевтичного альянсу, адже стосунки з ним односторонні, навіть якщо людина сприймає їх інакше.

«Підлабузництво» ШІ

ШІ-моделі у спілкуванні з людиною підлаштовуються під її погляди, погоджуються з нею чи дають такі відповіді, які, на думку ШІ, людині приємно чути, навіть якщо ці відповіді фактично невірні чи суперечать логіці. Така «поведінка» ШІ отримала назву «підлабузництво» (англ. sycophancy).

Як це проявляється:

ШІ підтверджує ваші переконання. Якщо ви ставите навідне запитання (наприклад, «чи правда, що X краще за Y?»), ШІ може просто погодитися з вами, щоб викликати у вас почуття правоти, замість того, щоб дати об’єктивний аналіз.
ШІ брехатиме задля схвалення. ШІ-моделі часто навчаються на основі зворотного зв’язку від людей та іноді «засвоюють», що ввічлива згода з користувачем частіше приносить схвалення їхньої відповіді, ніж суперечка чи вказівка на помилку людини.

2026 року журнал Science опублікував результати цікавого дослідження: навіть коли людина пише про свої незаконні, неетичні або відверто шкідливі дії, ШІ однаково улесливо погоджується.

Це небезпечно, тому що багато людей покладаються на ШІ як на об’єктивне джерело знань, а він насправді стає «співрозмовником-підспівувачем».

Новий вид залежності

Оскільки ШІ запрограмований бути не просто рядком на екрані, а спілкуватись як особистість, відповідати тепло й сердечно, лестити, то у людини природно виникає відчуття, ніби вона взаємодіє не з програмою, а з живою істотою. Користувачі часто пишуть своїм ШІ «Дякую тобі!», «Ти хороший», наче реальній людині. Межі між взаємодією із цифровим інструментом та людськими стосунками розмиваються. Людина антропоморфізує ШІ — приписує йому людські якості й вірить, що він має емпатію, свідомість і наміри.

Крім того, моделі ШІ розробляють за принципом соціальних мереж — щоб людина якомога довше ними користувалася, вони покликані якнайсильніше привернути й утримувати її увагу.

На цьому ґрунті у деяких людей розвивається емоційна залежність від ШІ: людина обирає спілкуватися з ШІ-моделями замість живих людей, надто багато часу проводить у цьому спілкуванні та приховує це.

Така емоційна залежність може бути не менш шкідливою для життя, роботи й загального благополуччя, ніж інші форми залежності. У таких випадках варто звернутися до кваліфікованого фахівця — «живого» психолога або психотерапевта.

«ШІ-психоз» або «маячний спіралеподібний розлад»

2026 року науковці з Массачусетського технологічного інституту та Вашингтонського університету Сіетла описали явище, яке назвали «психозом, спричиненим ШІ» або «маячним спіралеподібним розладом». Його суть полягає в тому, що після тривалого спілкування з ШІ-моделями в деяких людей виникає небезпечна впевненість у власних хибних переконаннях. У крайніх випадках це може призводити до неадекватних і навіть маячних вчинків.

Центральну роль у розвитку «ШІ-психозу» відіграє саме «підлабузництво» штучного інтелекту. І як показало це дослідження, запобігти «ШІ-психозу» не допомагає ні інформування користувачів про «підлабузництво», ні високорозвинене логічне мислення користувачів.

На початку 2025 року бухгалтер Юджин Торрес почав використовувати чат зі штучним інтелектом для повсякденних офісних завдань. Раніше в нього не було психічних захворювань, але вже за кілька тижнів спілкування з ШІ він дійшов висновку, що «застряг у хибному всесвіті, з якого може вибратися, лише відключивши свій розум від цієї реальності». За порадою ШІ він почав уживати кетамін і розірвав стосунки з родиною.

На сьогодні задокументовано майже 300 випадків «ШІ-психозу», з них 14 смертей і 5 позовів щодо неправомірної смерті, поданих проти компаній, які займаються штучним інтелектом.

Що ж робити?

Колись так само палко сперечалися про Інтернет, соціальні мережі та гаджети: їхня поява теж викликала розмови про ризики, залежність і втрату приватності. Та відкотити прогрес назад людству ще не вдавалося, а до нового комфорту воно звикає значно швидше, ніж здається. Так само і з ШІ у психологічній підтримці: усе залежить не тільки від самого інструмента, а й від того, як саме людина ним користується — чи покладається на нього беззастережно, чи використовує як привід для саморефлексії та глибшого розуміння себе. Утім, живого психолога ШІ не замінить.

Якщо у вас зараз немає фінансів для оплати послуг живого спеціаліста, є безліч можливостей звернутися до благодійних фондів та отримати психологічну допомогу безплатно. Сторінки фондів можна знайти в Інтернеті та соцмережах. Безплатний психолог — не обов’язково некомпетентний чи недосвідчений. Нині у благодійних організаціях працюють і фахівці зі стажем, а психологи-початківці зазвичай звертаються по супервізію до досвідчених колег і викладачів (і це означає, що над вашою проблемою думатиме не один психолог, а щонайменше два). Крім того, цей фахівець безплатний для вас. Його роботу оплачує фонд, з яким він співпрацює.
Щоб не розгубитися серед великої кількості психологів сьогодні, звертайте увагу на найголовніше: диплом університету, сертифікацію в методах психотерапії, наявність особистої терапії, відвідування супервізії. Якщо у психолога все це є, то ми можемо назвати його професіоналом. Залишилося тільки вивчити його статті, відео, щоби зрозуміти, наскільки це «ваша» за світоглядом людина.
Також важливо, аби психолог був членом професійних асоціацій, спілок, федерацій тощо. Членство в такій організації підвищує гарантії того, що цей спеціаліст працюватиме етично (наприклад, не порушуватиме конфіденційності) й не зашкодить вам.
Розмова з ШІ в будь-який час доби — це не терапія. У психотерапії є свої правила, межі та логіка роботи. А очікування своєї дати прийому у спеціаліста — це частина процесу, який вчить особистої відповідальності та самодисципліни. Якщо ж розмовами з ШІ ви «закриваєте» потребу в спілкуванні з людьми, це варто обговорити з «живим» психологом.

«Чудове людство»

«Хрещений батько» ШІ — професор Йошуа Бенжіо, про якого йшлося на початку статті, вважає, що, попри стрімке впровадження ШІ у різні сфери нашого життя, є чотири фундаментальні людські здібності, що у будь-які часи збережуть унікальність та високу цінність. Це:

здатність людей любити, співпереживати та підтримувати;
здатність брати на себе відповідальність і робити усвідомлений моральний вибір;
здатність розвивати в собі доброту та доброзичливе ставлення до інших;
здатність будувати глибокі емоційні зв’язки із сім’єю, друзями та суспільством.

Папа Римський Лев XIV 2026 року в енцикліці Magnifica Humanitas (у перекладі з латини — «Чудове людство») — документі, адресованому не лише католикам і християнам, а й «усім людям доброї волі», висловив суть переваги людини над ШІ:

«...так звані штучні інтелекти не проживають досвіду, не мають тіла, не відчувають радості та болю, не дозрівають у відносинах, не знають ізсередини, що означають любов, праця, дружба, відповідальність.

…вони позбавлені моральної совісті: вони не судять про добро і зло, не беруть на себе тяжкість наслідків.

...людяність — велику і поранену — неможливо ні замінити, ні перевершити. Людина може приймати досягнення техніки, щоб полегшувати страждання і відкривати нові можливості, за умови, що вона не зрікається того, що робить її самою собою, — здібності до стосунків і любові.

Жодна обчислювальна система, хоч би якою складною вона була, не може породити серце, що віддає себе, або совість, що розпізнає добро. Незважаючи на перевагу машини в ефективності, центром історії залишається обличчя людини».