У Польщі пройшли потужні мітинги на підтримку українців від цькування

У неділю, 19 липня, у Варшаві та Вроцлаві відбулися акції на підтримку українців, учасники яких виступили проти мови ненависті, ксенофобії та спроб посіяти ворожнечу між польським і українським народами. Мітинги пройшли на тлі зростання кількості випадків мови ненависті та нападів на українців у Польщі. Про це пише «Главком» з посиланням на польське видання РАР.

Біля посольства України у Варшаві на акцію «Доброго сусідства» зібралися поляки, українці та білоруси. Вони принесли державні прапори, плакати та транспаранти із закликами до взаємної поваги й солідарності. Серед написів були:

• «Nas nie podzielić – Нас не роз'єднати»;
• «Stop nienawiści»;
• «Nie bądźmy obojętni – reaguj na zło»;
• «Ми з вами – całym sercem».

Під час мітингу учасники скандували: «Не даймо себе розділити».

Головний організатор акції Дмитро Галко, білорус за походженням, колишній військовий кореспондент в Україні та аналітик із протидії дезінформації, заявив, що пікет став відповіддю на зростання ксенофобських настроїв у польському суспільстві.

«В інтернеті ми не виграємо у ботів, оскільки ферми тролів завжди створюють там ілюзію чисельної переваги. Проблема полягає в тому, що звичайні користувачі мережі не перевіряють сотні агресивних коментарів, а людський мозок підсвідомо пристосовується до думки нібито більшості. У такий спосіб інтернет-боти буквально виховують і радикалізують реальних людей», – сказав він.

За словами Галка, атмосфера страху не повинна ставати нормою для демократичного суспільства.

«Страх – це прерогатива диктаторських режимів. Якщо в державі меншини починають боятися і їх змушують мовчати, то це вже не зовсім демократія. Мовчання означає згоду, а страх зрештою отруює все суспільство. Тому ми мусимо виходити на вулиці. Боти на вулиці не вийдуть, виходять на них справжні люди».

Він також повідомив, що у серпні або вересні планують провести загальнонаціональний «Марш дружби».

Видавець польсько-українського порталу Sestry.eu Єжи Вуйцік звернув увагу на зміну характеру публічних дискусій у Польщі.

«Те, що зараз відбувається в інтернет-просторі, а насамперед у політичній сфері, сильно змістилося в бік заздрості, претензій та штучного нацьковування поляків на українців», - заявив він.

За його словами, навіть невелика кількість учасників акції має важливе значення.

«Сьогодні це жменька, але надзвичайно важлива, адже полум'я завжди починається з іскри. Хтось нарешті мав вийти і сказати гучне: "Стоп, досить цього". Чим темніше навколо нас, тим більшу цінність має світло, яке принесли з собою ці люди».

Один із учасників акції, Мацєй, пояснив, що прийшов підтримати українців, які останнім часом стикаються з проявами ненависті.

«Приписувати ненависть цілим націям – це помилка, адже погана поведінка не має національності. З огляду на трагедії, яких Україна зазнає з 2022 року в Бучі чи Ірпені, ці люди потребують підтримки та спокою, а не засудження», - сказав він журналістам

Українка Тетяна, яка багато років живе в Польщі, також долучилася до акції з плакатом «Любов і повага».

«Я прийшла без жодного страху, бо вважаю, що проблема полягає не в національностях, а в характерах конкретних людей. Ми всі народилися під одним сонцем і мусимо єднатися, щоб показати, що хочемо жити в мирі», – сказала жінка.

Одночасно схожий мітинг відбувся на Ринковій площі у Вроцлаві. Його учасники заявили, що хочуть виступити проти хвилі агресії щодо української меншини, яку, за їхніми словами, дедалі частіше можна побачити як у соціальних мережах, так і на вулицях польських міст.

Одна з організаторок акції Ева Трояновська наголосила, що громадянський пікет став відповіддю на фізичне та словесне насильство щодо українців: «Ми повинні дати цьому відсіч – ми, звичайні люди, не організації, не партії. Ми беззастережно підтримуємо Україну, яка воює, а історію залишаємо історикам».

Зазначимо, що недільні акції відбулися після низки інцидентів у Польщі. Зокрема, у Бєльсько-Бялій прокуратура висунула обвинувачення 54-річному чоловікові за образу трьох українських дівчаток у міському автобусі. А у Ґлівіцах невідомий із замаскованим обличчям напав на 46-річного громадянина України, завдавши йому ударів бейсбольною битою.

Також широкий резонанс викликало відео, на якому двоє чоловіків, пов'язаних із політичним середовищем Ґжеґожа Брауна, перевіряли офіс, очолюваний громадянкою України в Економічному університеті в Познані.

Про посилення антиукраїнських настроїв свідчать і результати останніх досліджень. Наприкінці червня було оприлюднено звіт «Ми не вдома. Українські мігранти та біженці про стосунки з поляками», підготовлений дослідницею міграції Оленою Бабаковою та професором Варшавського університету Пшемиславом Садурою. Водночас аналітичний центр Res Futura, який проаналізував майже 520 тисяч дописів у польських соціальних мережах за травень 2026 року, повідомив про різке зростання кількості антиукраїнських публікацій, тоді як позитивні або нейтральні повідомлення про українців стали поодинокими.

Учасники обох акцій наголосили, що не допустити погіршення польсько-українських відносин можливо лише через взаємну повагу, солідарність та протидію будь-яким проявам ненависті й дезінформації.