Іподром, театр та сакральні комплекси: у Лівії знайшли пам'ятки грецьких часів

Найважливішою знахідкою став грецький іподром — великий майданчик, який колись використовувався для кінних та колісних перегонів, а також для проведення публічних церемоній та громадських зібрань, пише Arkeonews.

Вінсент Мішель, директор Французької археологічної місії в Лівії, назвав подію "винятковою науковою знахідкою". За словами Мішеля у регіоні досі не знаходили подібного іподрому. Дослідники зазначили, що цю споруду вважають "відкритою заново", оскільки про її існування вже було відомо з історичних записів, але її точне місцезнаходження було втрачено. Археологам ще потрібно провести детальні розкопки, щоб визначити вік, розміри, етапи будівництва та стан збереження споруди.

Команда також виявила театр, з якого відкривається вид на Середземне море. В Аполлонії вже було знайдено театр поблизу берегової лінії, тож ця нещодавно виявлена споруда є ще одним місцем для вистав. Фахівці ще не підтвердили, чи слугувала ця будівля повноцінним театром, чи меншим одеоном, що використовувався для музичних виступів та громадських заходів. Її розташування може допомогти пояснити, як стародавнє місто розширювалося навколо своєї гавані та як громадські будівлі розташовувалися вздовж узбережжя.

Іподроми відігравали важливу роль у грецьких містах. На них проводилися кінні перегони та змагання на колісницях, а також вони слугували місцями збору, де відбувалися політичні церемонії та громадські святкування.

На відміну від кам'яних театрів, іподроми часто залишають лише обмежені археологічні свідчення, оскільки багато з них будувалися з використанням земляних насипів, огороджувальних стін та інших елементів, які поступово зникали під ґрунтом або під пізнішими спорудами. Це робить приклад Аполлонії особливо цінним для розуміння громадського життя в грецькій Північній Африці.

Спочатку Аполлонія слугувала портом Кірени — великого грецького міста, заснованого у VII столітті до н. е. поселенцями з острова Тера. Розташована приблизно за 16 кілометрів від Кірени, гавань з'єднувала внутрішні громади з торговими шляхами через східне Середземномор'я.

Наприкінці елліністичного періоду Аполлонія стала незалежним містом, а згодом увійшла до складу Кіренаїцької Пентаполісу разом із Кіреною, Птолемаїдою, Таухейрою та Беренікою. Місто продовжувало процвітати за часів римського панування і залишалося заселеним аж до пізньої античності.

Попередні розкопки вже показали, що релігія відігравала важливу роль в історії міста. У районі Каллікратея археологи виявили 19 висічених у скелі вівтарів разом із релігійними предметами, що датуються IV та III століттями до н. е. Вчені також знайшли частково висічену у скелі споруду, яка, ймовірно, використовувалася для принесення дарів або жертвоприношень. Нещодавно виявлені сакральні комплекси додають ще одне підтвердження того, що обрядові заходи становили значну частину міського ландшафту Аполлонії задовго до римського та візантійського періодів.

Розташування Аполлонії на узбережжі допомогло їй стати успішним портом, але також зробило місто вразливим до ерозії та підвищення рівня моря. За даними Міністерства культури Франції, близько третини стародавнього міста зараз лежить під водами Середземного моря.

Підводні археологічні роботи розпочалися у 1986 році, тоді як Французька археологічна місія в Лівії проводить дослідження на цьому місці з 1976 року. З 2011 року проєктом керує Венсан Мішель, який продовжує роботу з документування пам'яток міста як на суші, так і під водою.

Знову відкритий іподром, нещодавно ідентифікований театр та сакральні комплекси надають нові докази того, що Аполлонія була більшою та складнішою, ніж досі вважалося. У міру продовження розкопок ці споруди можуть допомогти краще зрозуміти, як розвивалося місто, як його мешканці збиралися на громадські заходи та як один із провідних портів стародавньої Лівії був пов'язаний із ширшим середземноморським світом.

Інші новини науки

• Археологи розкопали величезний басейн віком 2000 років на заході Туреччини. Споруду виявили в стародавньому місті Траллейс.
• Археологи готуються до дослідження закритої камери в стародавньому неолітичному поселенні Карахантапе на південному сході Туреччини. Камера тисячі років залишалася закритою під масивними кам'яними плитами