«Король Півночі» очолив уряд Британії: що Енді Бернем казав про Україну та Путіна

Енді Бернем очолив уряд Великої Британії після Кіра Стармера. Хто такий новий прем'єр-міністр, що він казав про Україну, РФ та чого чекати Києву.

Про що йдеться у матеріалі:

Енді Бернем 20 липня офіційно змінив Кіра Стармера на посаді прем'єр-міністра Великої Британії, ставши сьомим очільником уряду за останнє десятиліття. Новий лідер Лейбористської партії отримав від короля Чарльза доручення сформувати кабінет і вже найближчим часом визначить пріоритети зовнішньої та оборонної політики країни.

Главред з'ясував, хто такий новий прем'єр-міністр Британії Енді Бернем та яку позицію він займає щодо підтримки України.

Як Енді Бернем змінив Кіра Стармера на посаді прем'єр-міністра Британії

Передача влади відбулася без затримок і драматичних поворотів. Після того як король Чарльз офіційно прийняв відставку Кіра Стармера, Бернем прибув до Букінгемського палацу й отримав монарше доручення сформувати новий уряд.

"Я готовий до цього", - сказав Енді Бернем, передає Sky News.

Стармер перед зустріччю з королем виголосив коротку прощальну промову, у якій зазначив, що залишає посаду з усмішкою, а Бернем прийняв прохання монарха, як згодом підтвердили у Букінгемському палаці.

"Його Величність прийняв на аудієнції високоповажного Ендрю Бернема, члена парламенту, і попросив його сформувати новий уряд. Високоповажний Ендрю Бернем прийняв пропозицію короля і поцілував йому руку з нагоди свого призначення прем’єр-міністром і першим лордом скарбниці", – йдеться в заяві Букінгемського Палацу.

Хто такий Енді Бернем

Кар'єрний маршрут нового очільника уряду розпочався не у Вестмінстері, а на північному заході Англії, де сформувалися його погляди на регіональну нерівність. Народжений 7 січня 1970 року в Ліверпулі у сім'ї телефонного інженера й реєстраторки лікарської практики, він виріс у графстві Чешир і згодом навчався в Кембриджі на факультеті англійської літератури.

У 2001 році Бернем уперше став депутатом Палати громад від округу Лі та швидко увійшов до команди Тоні Блера, а згодом працював в уряді Ґордона Брауна на посадах головного секретаря Казначейства, міністра культури й міністра охорони здоров'я. Двічі - у 2010 та 2015 роках - він намагався очолити Лейбористську партію, але обидва рази зазнав поразки, після чого залишив парламент і перейшов у місцеву політику.

У 2017 році Бернем переміг на виборах мера Великого Манчестера, де реформував систему громадського транспорту та вступив у конфлікт із транспортними компаніями. Загальнонаціональну популярність йому принесла пандемія COVID-19, коли він відкрито протистояв рішенням центрального уряду щодо карантинних обмежень для регіонів.

Саме тоді за політиком закріпилося прізвисько "король Півночі" - воно відображало його готовність публічно захищати інтереси північних регіонів Англії навіть у суперечках із Лондоном. Після теракту в Manchester Arena у 2017 році, де загинули 22 людини, він активно підтримував ініціативи з підвищення стійкості міста до криз.

Що Енді Бернем говорив про Україну та війну

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Енді Бернем став одним із британських політиків, які послідовно підтримували Україну не лише на рівні політичних заяв, а й через конкретні гуманітарні та муніципальні ініціативи. Ще задовго до того, як очолити Лейбористську партію, він відкрито називав російську агресію загрозою не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки.

Бернем неодноразово наголошував, що майбутнє Великої Британії як одного з ключових союзників Києва не повинно залежати від зміни урядів чи політичної кон'юнктури. На його переконання, підтримка України має залишатися стратегічним курсом британської держави.

Виступаючи вже як кандидат на посаду лідера Лейбористської партії та майбутнього прем'єр-міністра, він окремо окреслив власне бачення британської зовнішньої політики. У статті для The Times політик запевнив, що Лондон і надалі виконуватиме свої міжнародні зобов'язання, зміцнюватиме НАТО, підтримуватиме стратегічний союз зі Сполученими Штатами та не відмовиться від допомоги Україні.

"Підтримка України з боку Великої Британії не похитнеться. Ми усвідомлюємо, що британська безпека та ширша євроатлантична безпека пов'язані з тим, що відбувається в Україні", - заявив Бернем.

Водночас він підкреслив, що Лейбористська партія вже довела свою здатність створювати міжнародні коаліції для підтримки Києва. На його думку, саме широке міжнародне партнерство стало одним із факторів, який дозволив Україні ефективно протистояти російській агресії.

Крім цього, Бернем звернув увагу, що Велика Британія здатна одночасно інвестувати у власну оборону, підтримувати українську державу та розвивати власну економіку. На його переконання, ці завдання не суперечать одне одному, а взаємно посилюють безпеку країни.

Перші заяви після початку повномасштабної війни

Ще у перші дні російського вторгнення Енді Бернем звернувся безпосередньо до українців. Його заява стала одним із перших офіційних звернень британських регіональних лідерів після 24 лютого 2022 року.

Політик наголошував, що мешканці Великого Манчестера сприймають трагедію України як власний біль, адже в регіоні проживають тисячі українців.

"Я пишу, щоб висловити свій шок, скорботу та обурення через триваюче вторгнення в Україну. Великий Манчестер має міцні зв'язки з Україною, і наш регіон є домівкою для тисяч людей українського походження. Усе наше населення солідарне з вами та вашими громадянами у цей жахливий час", - написав Бернем.

Надалі його підтримка не обмежилася лише політичними заявами. Уже навесні 2022 року він долучився до масштабної благодійної кампанії зі збору коштів для закупівлі медичного обладнання, необхідного українським лікарям та лікарням.

Бернем пояснював, що гуманітарна допомога має бути максимально практичною та швидкою, адже саме медичне забезпечення безпосередньо рятує життя цивільних і військових.

"Жителі Великого Манчестера, безсумнівно, захочуть пожертвувати речі чи їжу, але ця кампанія спрямована саме на збір коштів для закупівлі медичного обладнання. Це дозволить нашим медикам підтримати тих, хто перебуває на передовій в Україні. Якщо ви маєте можливість допомогти фінансово, закликаю зробити це якомога швидше", - зазначав він.

На відміну від багатьох західних політиків, інтерес яких до України поступово згасав, Бернем продовжував регулярно брати участь у заходах української громади Великої Британії.

Він наголошував, що Великий Манчестер не відмовиться від узятих зобов'язань незалежно від того, скільки триватиме війна.

На другу річницю повномасштабного вторгнення політик окремо звернувся до українців, які знайшли прихисток у Великій Британії, підтвердивши незмінність курсу підтримки.

"Два роки тому ми взяли на себе зобов'язання перед українським народом, що будемо стояти пліч-о-пліч з ними, а наш міський регіон не кидає слів на вітер. Ми бачимо вас, ми приймаємо вас, ми продовжуємо приймати вас тут, і ми будемо з вами стільки, скільки буде потрібно", - заявляв Бернем.

Водночас він активно розвивав співпрацю між британськими та українськими містами. Зокрема, підтримував постійний контакт із керівництвом Києва та Львова, а після початку повномасштабної війни став одним із співзасновників міжнародної мережі UNBROKEN Cities Network. Ініціатива об'єднала міста, які обмінюються досвідом у питаннях кризового управління, відновлення після руйнувань, роботи комунальних служб під час війни, цивільного захисту та післявоєнної реконструкції.

Окреме місце у його заявах посідає історична політика щодо України. Під час зустрічей із представниками української громади у Великій Британії Бернем виступив на підтримку офіційного визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Він підкреслив, що сучасна російська агресія не є ізольованою подією, а продовжує багаторічну політику Кремля щодо придушення української державності та національної ідентичності.

"Нинішнє вторгнення Росії в країну - це не перший випадок, коли українська ідентичність опиняється під ударом. Мова йде про визнання як минулої несправедливості, так і того, що відбувається зараз. Це додасть сил українцям як тут, так і в самій країні у цей скрутний час", - наголосив Бернем.

Він зазначав, що історична пам'ять має безпосередній вплив на сучасну політику, а розуміння злочинів минулого допомагає міжнародній спільноті краще оцінити масштаби нинішньої війни. Свою позицію щодо Кремля Бернем підтвердив і навесні 2026 року, коли вже був одним із головних претендентів на посаду прем'єр-міністра.

Політик нагадав, що ще у 2014 році виступав проти російської анексії Криму та неодноразово засуджував політику Володимира Путіна. За його словами, прихильне ставлення окремих британських правих політиків до Москви створює ризики для самої Великої Британії.

Він також підкреслив, що підтримка українських міст і громад залишається одним із його пріоритетів і після кількох років війни.

"Я виступав проти вторгнення Росії до Криму у 2014 році. Я рішуче підтримую Україну та українських мерів з 2022 року. Я вважаю, що близькість британських правих до Путіна є ризиком для нашої національної безпеки", - написав Бернем.

Політик дав зрозуміти, що його ставлення до російської агресії сформувалося задовго до початку повномасштабної війни, а тому зміна посади не означатиме зміни його принципової позиції щодо підтримки України.

Що думають у Києві та Москві про нового британського прем'єра

Кореспондентка BBC у Києві Сара Рейнсфорд зазначає, що для України зміна глави британського уряду відбувається у надзвичайно чутливий момент війни. За п'ять років повномасштабного вторгнення Києву вже довелося працювати із п'ятим британським прем'єр-міністром.

Українська влада, за її словами, насамперед зацікавлена у збереженні безперервної підтримки з боку Лондона. Йдеться не лише про постачання озброєння, а й про економічну допомогу, співпрацю у сфері виробництва дронів, підготовку військових та політичне лідерство Великої Британії всередині західної коаліції.

Рейнсфорд нагадує, що незалежно від зміни урядів - від Бориса Джонсона до Кіра Стармера - британська підтримка України залишалася стабільною. Ба більше, Стармер відвідав Київ буквально за кілька днів до своєї відставки.

Водночас журналістка звертає увагу, що зовнішньополітична програма Бернема поки що менш деталізована. Проте всі його попередні заяви свідчать про незмінність курсу щодо Росії та України.

Зі свого боку дипломатичний кореспондент BBC Джеймс Лендейл зазначає, що у Кремлі також не очікують жодних принципових змін.

У Москві Велику Британію давно називають одним із головних противників через масштабну військову та фінансову підтримку України. Російські державні медіа вже характеризують Бернема як послідовного критика Кремля та прихильника посилення західної політики щодо Москви.

Показовою стала й реакція прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, який прямо заявив, що навряд чи новий британський прем'єр займатиме іншу позицію, ніж його попередник. За оцінкою Кремля, підтримка України з боку Лондона є довгостроковою політикою британської держави, а не окремих урядів.

Які виклики чекають нового прем'єра: оцінка військового експерта Роберта Фокса

Військовий експерт Роберт Фокс у статті для The iPaper вважає, що хоча Енді Бернем, ймовірно, хотів би зосередитися насамперед на внутрішніх реформах, міжнародна ситуація не залишить йому такого вибору. На думку аналітика, уже найближчим часом питання оборони, підтримки України та протидії Росії можуть стати головними викликами для нового британського уряду.

Фокс звертає увагу, що одночасно тривають війна в Україні, загострення на Близькому Сході та зростає напруженість у відносинах між Росією і НАТО.

"Питання оборони та національної безпеки незабаром може стати одним із перших у списку пріоритетів нового прем'єр-міністра", - зазначає експерт.

Він підкреслює, що Росія продовжує масштабні атаки по українських містах, використовуючи дедалі більше дронів і ракет. При цьому Україна та її союзники поступово стикаються з дефіцитом ракет для систем Patriot, що ускладнює захист цивільної інфраструктури. Водночас, за словами Фокса, українська армія дедалі ефективніше відповідає ударами по російській логістиці.

"Україна завдає дедалі ефективніших ракетних ударів по нафтопереробних заводах, складах та логістичних вузлах на території західної Росії", - наголошує він.

Експерт також зазначає, що Крим дедалі більше ізолюється від основних шляхів постачання, а російський "тіньовий флот" усе частіше зазнає атак. На його думку, попри великі втрати російської армії, Кремль навряд чи відмовиться від продовження війни.

"Втрати Росії, що становлять понад 30 тисяч солдатів на місяць, перевищують кількість тих, кого можна мобілізувати на заміну", - зазначає Роберт Фокс.

Водночас він припускає, що Володимир Путін може вдатися до нової масштабної мобілізації, аби сформувати додаткові сили вже восени.

На думку експерта, саме тому новому британському уряду доведеться ухвалювати складні рішення значно швидше, ніж він, можливо, планував. Фокс також попереджає, що загроза для Великої Британії вже давно не обмежується лише війною в Україні. Він нагадує про кібератаки, диверсії, активність російських кораблів поблизу британської критичної інфраструктури та інші гібридні операції, які, за оцінкою західних спецслужб, пов'язують із Росією.

"Беручи приклад з українського досвіду інновацій, Міністерство оборони нарешті почало інвестувати в програми зі швидкою окупністю, спрямовані на захист від дронів та ракет. У перспективі вони мають забезпечити оборону не лише України, а й самої Великої Британії", - підсумував Роберт Фокс.

Читайте також: