"Про "Скелю" всі все знали". Гудименко звинуватив Генштаб у саботажі реформ

Голова Громадської ради при Міністерстві оборони Юрій Гудименко в інтерв’ю на YouTube-каналі LIGA.net розповів, що реальна влада часто не в кабінеті міністра, а в ОП, Генштабі та серед багаторічної військової бюрократії, яка блокує реформи. Він пояснив, чому Михайло Федоровстав найефективнішим міністром оборони останніх років, і як саботували його ініціативи.

Гудименко розповів про "м'ясні штурми", корупцію навколо мобілізації, скандал зі "Скелею". Головний висновок – без політичної волі президента і докорінної зміни системи навіть найамбітніші реформи приречені на опір. LIGA.net переповідає коротко.

Управлінський хаос

Криза інституційної пам'яті та управлінський хаос. "За півтора року в Міноборони змінилося чотири міністри. Така швидка зміна призвела до того, що Громадська рада стала головним носієм інституційної пам'яті, змушена пояснювати новим командам принципи роботи відомства, каже Гудименко. Поточна кадрова політика виглядає як управлінський хаос, де офіційні причини звільнень і призначень суперечать компетенціям кандидатів".

Наприклад, звільнили міністра Федорова через проблеми з мобілізацією і призначили на його місце фахівця з дронів, що демонструє відсутність єдиної логіки в рішеннях ОП, – каже Гудименко.

Михайло Федоров – найкращий з міністрів оборони за півтора роки. "З Рустемом Умєровим без сенсу порівнювати. Денис Шмигальбув хорошим бюрократом, багато хаосу виправив після Умєрова. Він знає, як працює державна машина, але йому бракувало власної візії, каже Гудименко. Федоров мав власне бачення. Це інший рівень керівництва – ти не пливеш за течією, а робиш так, щоб ріка текла, куди треба".

Системний конфлікт між МО і Генштабом. "Існує прірва між законодавством і реальністю. За законом, МО здійснює цивільно-демократичний контроль над ЗСУ, а на практиці Генштаб блокує доступ міністерства до критично важливої інформації, каже Гудименко. Конфлікт Федорова і Олександра Сирського- публічний прояв цієї боротьби".

Генштаб забороняв передавати МО дані про ефективність використання ресурсів і людей, що унеможливлювало формування оборонної політики. Це перетворювало МО з органу стратегічного планування на постачальника сировини і розпорядника коштів. На практиці всім керує президент і ОП, – каже Гудименко.

Глибинна держава полковників. "Найбільший спротив реформам у середньому ланцюзі бюрократії – серед підполковників і полковників, які працюють у МО десятиліттями, каже Гудименко. Вони переживають всіх міністрів, знають систему так добре, що можуть маніпулювати рішеннями керівництва через підготовку документів. Звільнити їх важко через недосконале трудове законодавство та їх корупційні зв'язки у високих кабінетах. Федоров зміг трохи почистити це, але перезавантаження потребувало мінімум двох років роботи і політичної волі президента".

"М’ясні штурми" та ціна життя

Брак цифрових даних дозволяє командирам ухвалювати смертоносні рішення. "Ти не можеш сказати, що ця бригада погана, чи командир поганий, а цей хороший, без цифр, каже Гудименко. Маємо розуміти, які втрати допустимі за клаптик землі. Реформа про облік людських втрат викликала великий спротив".

"Якщо командир має задачу відбити спостережний пункт (СП). Для цього має дрони, артилерію, людей. Якщо вирішив, замість трьох дронів по $3000, послати чотирьох бійців, із яких два загинули, то слід оцінити прогрес. Держава має поховати загиблих, за кожного заплатити по 15 млн грн ($336 000) родинам – це втрата грошей і людей. Командир скаже – "давайте нових бійців". Треба мобілізувати, а це проблема, бо кожен мобілізований підвищує ризик, що зросте соціальна напруга", – каже Гудименко.

Про "командирів-м’ясників". "Корінь проблеми – "командири-м’ясники", які замість дронів воюють людьми. Вони за СП, яка глобально непотрібна, яку все рівно доведеться віддати, витрачають життя. Держава від цього більше страждає, ніж виграє", – каже Гудименко.

Держава, яка вирішує, що людина потрапляє на поле бою, де ризикує життям, має обов'язок розраховувати ризик і зробити все, щоб його мінімізувати, – каже Гудименко.

"Про "Скелю" всі все знали"

Генштаб, президент – всі знали, що діється в "Скелі". "Влада була незацікавлена, щоб скандал зі "Скелею" стався, щоб інформація витекла, каже Гудименко. Неможливо бути дотичним до військового чи політичного керівництва і не знати, що діється в "Скелі".

Реформою ТЦК має займатись МО. "В ТЦК працюють військові, підпорядковані Генштабу, каже Гудименко. Але МО має задавати політику, а Генштаб виконувати. Федоров планував частину повноважень з ТЦК передати на цивільні органи. Але цю реформу Генштаб би так само саботував, як інші. Фактично виконавцем мають бути люди, які не зацікавлені в змінах, а відповідальним буде Міноборони".

Генштаб не зацікавлений в реформі мобілізації. "Для частини військових це великий потік грошей. У ТЦК багато корупції, як і на ВЛК, серед адвокатів, серед поліції, яка хапає, а потім відпускає. Це один з найбільших тіньових грошових потоків в країні", – каже Гудименко.

Влада відхрещується від мобілізації. "Є величезна частина суспільства, яка має право голосу, і робить все все, щоб не йти в армію, каже Гудименко. На цю частину орієнтується значна частина влади, яка не комунікує питання мобілізації. Президент вперше заговорив про проблеми після ситуації на Сихові".

Закупівля зброї не має сенсу, якщо немає кому її тримати. Виходить, що політично всі хочуть до цього не бути дотичними, але мобілізація має відбуватись, людей має приходити більше, а вони приходити не хочуть. Не бачу, як вирішити питання мобілізації так, щоб це водночас давало людей, подобалось армії, суспільству і владі, – каже Гудименко.

Насильницька мобілізація – неминуча. "У нас немає виходу крім, як публічно сказати, що будемо продовжувати примусову мобілізацію. Можемо говорити про форму, що будемо робити процес прозорішим, людянішим. Але мусимо продовжувати примусову мобілізацію. Це має озвучити президент, а він цього не робить".

Повне відео інтервʼю голови Громадської ради при Міноборони Юрія Гудименка дивіться на YouTube-каналі LIGA.net.