«Росія потрапила в пастку»: що Україна знищує у тилах агресора

Україна масштабує удари середньої та великої дальності. Українська армія активно б'є по системах протиповітряної оборони Росії, енергетиці та нафтопереробці. Проєкт «Радіо Свобода» «Донбас Реалії» аналізує взаємозв’язок middle та deep strike і намагається зрозуміти, яких результатів кампанії варто очікувати.

Головні цілі українських ударів

Елементи ППО, пункти дислокації армії РФ, склади, військова техніка та енергетика. Це левова частка цілей для middle strike українських Сил безпілотних систем (СБС) у травні цього року. До такого висновку Донбас Реалії прийшли, проаналізувавши офіційні повідомлення СБС.

У цій статистиці не враховані удари по логістиці, які розглянемо окремо.

Графіка доволі схематична, адже не про всі операції повідомляють публічно, крім того є ще робота ГУР, ССО та інших підрозділів ЗСУ, а також СБУ. Однак це дає розуміння, в якому напрямку працюють Сили оборони України.

«Ми системно знищували дві цілі: системи протиповітряної оборони – «тунгуски», «тори», «панцирі», С-300, С-400, а також радарні системи, без яких вони просто сліпі і не можуть працювати», – розповідає керівник Центру підготовки операторів БпЛА «Крук» Віктор Таран.

За його словами, Росія здатна виробляти щомісяця до 10 систем ППО, в той час як Україна протягом пів року знищує від 20 до 40 засобів щомісяця. Тільки українські СБС за пів року знищили або пошкодили 194 елементи протиповітряної оборони РФ.

«Росія потрапила в пастку, «латочное ПВО», як вони називають. Все, що в них було, тягнули до Москви і Пітера. І коли ми методично це все повибивали, утворилися колосальні прогалини в системі ППО, дірки. Туди і полетіли наші middle strikes і deep strikes», – каже Таран.

Зміна пріоритетів

Проблеми, які створює Україна Росії довелося визнати і Володимиру Путіну, утім він заявив, що удари по російській інфраструктурі не впливають на ситуацію на фронті. І дав завдання збільшити виробництво засобів протиповітряної оборони.

«За цей рік Україна вразила близько 10 «найцікавіших» підприємств оборонно-промислового комплексу РФ, ланцюги постачання деяких комплектуючих зараз розірвані. Росія буде намагатися замінити це за рахунок обходу санкцій або допомоги від китайських партнерів. Білорусь активно допомагає в створенні деяких елементів для крилатих ракет, ракет-перехоплювачів», – розповідає директор з розвитку оборонного підприємства і офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський.

За нашими підрахунками, у червні порівняно з травнем співвідношення цілей для middle strike Сил безпілотних систем дещо змінилось. Якщо ураження ППО залишилось фактично на тому ж рівні, то значно зросла кількість ударів по енергетичній, газовій та нафтовій інфраструктурі.

Очевидно, це вписується і в стратегію deep strike по нафтопереробних заводах, що несе Росії паливну кризу.

«Якщо продовжиться ця історія, Росію чекає дуже непростий період. Вони будуть входити в жнива і в них виникне дилема: залишки бензину та дизеля куди дівати? Чи віддавати в армію для того, щоб далі здійснювати наступальні дії? На жнива? Чи віддавати людям? Бо на все не вистачить і чимось прийдеться жертвувати», – вважає Віктор Таран.

Financial Times повідомило, що прокладати маршрути та обходити російську ППО для ударів по НПЗ Україні допомагають США. Видання пише про суттєве збільшення атак та наводить дані російського Міноборони про те, що в червні РФ збила майже 18 тисяч українських БпЛА – втричі більше, ніж у лютому.

«Коли ми рахуємо кількість засобів повітряного нападу, треба рахувати не лише уражені об'єкти, а й витрачені ресурси противника: ракети до систем «Панцир» або, наприклад, ті ж самі С-300, С-400. Щодо кількості – Російська Федерація завжди бреше, відповідно буде звітувати про ефективність своєї ППО. Водночас насправді ми суттєво збільшуємо можливості щодо нанесення ударів по території ворога», – каже Анатолій Храпчинський.

Демонстрацією українських можливостей зокрема став удар по Омському нафтопереробному заводу на відстані понад 2500 кілометрів від України, це поки що найбільш віддалена ціль українських БпЛА.

Для відбиття атаки Росія, наприклад, залучила свій новий літак Су-57, але не допомогло. OSINT-аналітики, зважаючи на супутникові знімки, фіксують щонайменше три-чотири влучання.

«У них є здатність адаптуватися і ми бачимо навіть застосування літаків дальнього радіолокаційного виявлення для пошуку повітряних цілей. Про що це ще додатково каже? Про те, що, скоріш за все, наземних систем ППО було недостатньо, або вони були неефективні, або навіть не були споряджені ракетами. Росія була вимушена підняти літак, але, скоріш за все, був пілот, який не має бойового досвіду і можливості перехоплювати. Знову-таки, давайте подивимося, як Росія використовує свою авіацію – це здебільшого робота для запуску КАБів», – каже Анатолій Храпчинський.

Як ці удари впливають на фронт?

Щодо middle strike в контексті впливу на ситуацію на фронті, то тут, звісно, крім ударів, які ми описали, велику роль грає ураження російської логістики на окупованих територіях. Аналітик Клеман Молін з відкритих джерел ідентифікував понад тисячу уражень російського транспорту на ключових автошляхах від початку травня.

У перший тиждень липня інтенсивність уражень зросла: з 20 вантажівок на день у червні до 34 кожного дня зараз. Він зазначає, що українська кампанія middle strikes зосереджена на залізничній інфраструктурі, мостах та ізоляції Криму.

«Стратегічного впливу це поки що не буде мати. Воно має оперативний вплив конкретно для південного угруповання [армії РФ]. Більше того, росіяни хто завгодно, але не ідіоти. Ми бачимо, як вони вже розставляють підрозділи, які повинні збивати наші БпЛА, натягують сітки. У них є дуже цікаві засоби РЕБ, які дозволяють глушити Starlink», – зауважує Віктор Таран.

Він вважає, що в України є вікно можливостей 3-4 місяці, поки Росія не налагодить системну протидію. Водночас Анатолій Храпчинський зазначає, що ця робота потребує постійної адаптації.

«Кожен виліт і аналіз кожного middle strike дозволяє нам отримати велику кількість інформації для того, щоб покращити свій засіб і розуміти, куди рухається ворог. Ворог зараз активно намагається шукати рішення, наприклад, за рахунок китайської допомоги щодо дронів-перехоплювачів, інших елементів. Якісний аналіз дій ворога дозволить нам будувати правильну стратегію розвитку middle strikes і постійно перебувати в режимі застосування таких засобів, які можуть прорвати ППО ворога», – додає офіцер Повітряних сил в резерві.

Очевидно, українська кампанія middle strike стала певною несподіванкою для російської армії і вже створює чималі труднощі. Тим більше, в Росії не очікували такої інтенсивності ударів по їхніх оборонних та нафтопереробних заводах. Утім, все, що відбувається, є логічним продовженням війни на виснаження – як армії, так і економічних ресурсів. Однак, де межа цього виснаження, нині навряд чи можна прогнозувати.

Ярослав Кречко, «Донбас.Реалії»