Стратегія України-2042 містить більше запитань, ніж відповідей — ZN.UA

Стратегія економічного розвитку України до 2042 року, до створення якої був причетний новий міністр економіки Олександр Кравченко, наразі має доволі абстрактний опис. У документі немає конкретних кроків, які необхідно зробити для досягнення поставлених цілей. Про це пише редакторка економіки ZN.UA Юлія Самаєва у статті «Україна-2042. Стратегія за два мільйони, розчарувань на мільярди, перспективи нульові».

«Ця стратегія — черговий доказ глибокої кризи в українському держуправлінні: ті самі пропозиції, той самий брак деталей, та сама відсутність сміливості», — підкреслює авторка. 

Це вже було

За словами авторки, усі пропозиції умовно поділяються на три групи.

Перша — ініціативи, які вже реалізуються, як-от реформа БЕБ (триває з 2021 року), смарт-спеціалізація регіонів (розпочалася ще у 2016 році) чи Міжнародна консультативна рада з інвестицій (діє з травня цього року).

Друга група — роками «недороблені» ініціативи, зокрема врегулювання боргу за «зеленим» тарифом, автоматичне відшкодування ПДВ та ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом.

Третя — «вічні» реформи, які роками перебувають на етапі обговорення, зокрема новий Трудовий кодекс, запуск обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи та відкриття ринку залізничних перевезень.

Відсутній аналіз помилок

«За логікою, документ мав би пояснити, що завадило вже діючим ініціативам стати проривними, що заважає доробити "недороблене" і з яких причин не злітають "вічні реформи". Бажано — з прогнозом вимірюваних ефектів від реалізації всіх цих потужних планів. Та де там. Купа питань без відповідей», — зазначає авторка.

Недоліки структури

Документ, на думку Самаєвої, погано структурований. Про це, зокрема, свідчить таблиця, яка відображає зв'язки між цілями, завданнями та урядовими пропозиціями. За словами авторки, ці зв'язки є розмитими, а самі пропозиції не дають відповіді на головне запитання: як саме досягти поставлених цілей?

Зокрема, незрозуміло, яким чином новий Трудовий кодекс, пенсійна реформа та інтеграція ветеранів мають забезпечити збільшення робочої сили на 3 млн осіб.

Відсутність конкретики

«Добре, що ми вписали корпоративне управління як один із кроків, що забезпечує ефективність держави. Всі так роблять. А чого ж такого нашому корпоративному управлінню не вистачає, щоб у майбутньому усякі "василі веселі" не погоджували одноосібно наглядових рад у держкомпаніях?» — підкреслює авторка.

Поруч із реформою БЕБ у документі тепер згадується і реформа Держфінмоніторингу. Однак, як зазначає Самаєва, незрозуміло, чи передбачає вона реальні зміни в роботі цього органу. Адже, на її думку, він не працюватиме належним чином, поки голову Держфінмоніторингу призначають, а не обирають.

Протиріччя

На думку авторки, у тексті стратегії більше протиріч, ніж узгоджених рішень. Серед прикладів вона називає поєднання дерегуляції із суперзарегульованими нормами ЄС, використання прогресивного ПДФО як інструменту детінізації економіки та очікування зростання приватних інвестицій у бізнес за одночасного незмінного високого попиту на ОВДП.

Стратегія економічного розвитку України на 2027–2042 роки

З іншими статями Юлії Самаєвої можна ознайомитисяза посиланням.