Трусіть гаманці: 6 схем обману в супермаркетах

Похід до супермаркету давно перетворився на справжній квест: покупцеві доводиться обирати товари й водночас пильнувати, щоб не стати жертвою маркетингових пасток. За даними Держпродспоживслужби, скарги на обман у торговельних мережах залишаються одними з наймасовіших серед звернень українців.

Як повідомляє AgroNews, у супермаркетах діє щонайменше шість поширених схем, за допомогою яких покупців змушують витрачати більше — іноді навіть не усвідомлюючи цього. Розбираємо кожну й даємо конкретні поради, як не дати себе ошукати.

Махінації з вагами: як продавець додає зайві грами

Найпростіший і водночас найпоширеніший спосіб обрахувати покупця — некоректно налаштовані ваги. Інспектори фіксують випадки, коли продавці використовують непомітні нитки, тягарці або просто злегка притискають платформу рукою під час зважування. У результаті ви платите за повітря — або за «зайві» 50-100 грамів.

Як захиститися: завжди перевіряйте сумнівний товар на контрольних вагах у торговому залі. Лайфхак: заздалегідь зважте свій смартфон на точних вагах удома. Якщо на магазинних вагах гаджет раптово «потяжчав» — вас намагаються обрахувати.

Цінові пастки: на вітрині одна ціна, у чеку — інша

Класика жанру: на ціннику вказано 49,90 грн, а в чеку пробивається 62,40 грн. За законом магазин зобов'язаний продати товар саме за тією вартістю, яка зазначена на ціннику у вітрині. Але українці масово скаржаться, що різниця між «цінниковою» та «чековою» ціною може сягати 20-30%.

Також звертайте увагу на ваги самообслуговування: під час друку стікера там теж можуть бути розбіжності з реальною ціною товару. Порада: фотографуйте цінник на телефон — це буде доказом під час суперечки з адміністрацією.

Округлення не на вашу користь

Правила округлення готівкових розрахунків стали ще одним інструментом для непомітного заробітку. Магазини навмисне виставляють ціни з копійками наприкінці — 9,96 грн або 9,99 грн — щоб у підсумку округлити суму до 10 грн на свою користь. На одному чеку різниця непомітна, але в масштабах тисяч покупців — це мільйони гривень.

Як боротися: розраховуйтеся банківською карткою або смартфоном. Під час безготівкового розрахунку списується точна сума до копійки, і правила округлення не застосовуються.

Небезпечна уцінка: прострочення під виглядом акції

Продавати прострочені продукти в Україні заборонено законом. Однак супермаркети часто виставляють на розпродаж товари «на межі» придатності або навіть із терміном, що вже минув. Пам'ятайте: за порушення умов зберігання продукти псуються ще до зазначеної дати. Уцінка на 30-50% може обернутися харчовим отруєнням.

Правило безпеки: завжди уважно вивчайте маркування уцінених товарів. Якщо дата «вжити до» розмита, переклеєна або відсутня — не беріть продукт, хоч би якою привабливою не здавалася ціна.

Фейкові знижки: як «-50%» перетворюється на нульову економію

Класична маркетингова схема: перед початком «грандіозного розпродажу» ціну товару штучно завищують, а потім перекреслюють її червоним, видаючи звичайну вартість за вигідну акцію. Жовті цінники з гучними написами «Акція» та «-40%» — це часто лише ілюзія вигоди.

Перед тим як хапати «акційний» товар, порівняйте його ціну з аналогами на сусідніх полицях. Якщо «знижена» вартість дорівнює або навіть перевищує ціну конкурентного продукту без акції — вас намагаються ввести в оману.

Пластик за ціною делікатесів

Купуючи готову кулінарію або ваговий товар, вам зобов'язані відняти чисту вагу пакування (тари) від загальної ваги. На практиці цього часто не роблять: покупець платить за дешевий пластиковий контейнер або цупкий пакет за ціною дорогого сиру, м'яса чи риби. При вартості сиру 500 грн/кг навіть 15-грамова упаковка додає до чека 7,5 грн — непомітно, але відчутно в масштабах місячних витрат.

Що робити: вимагайте зважування товару без упаковки або просіть відняти вагу тари. За правилами торгівлі продавець зобов'язаний це зробити.

Якщо вам не підтвердили справність вимірювального приладу, ви можете звернутися до відповідних органів — ваші права споживача порушені. Держпродспоживслужба

Куди скаржитися, якщо вас обманули

Захиститися від усіх хитрощів одразу неможливо, але мінімізувати ризики цілком реально. Щоб мінімізувати ризики, приходьте до магазину з чітким списком покупок, не відволікайтеся на хаотичні стелажі, перевіряйте чеки прямо біля каси та завжди вивчайте етикетки.

Якщо ж ви виявили порушення з боку торговельного закладу, звертайтеся зі скаргою до:

• Держпродспоживслужби — основний орган, що контролює дотримання прав споживачів. Подати скаргу можна через офіційний сайт або зателефонувавши на гарячу лінію.
• Адміністрації ринку — якщо продукція реалізується на ринку, покупець має право вимагати надання контрольних ваг та перевірки якості товару.
• Суду — у випадку систематичних порушень або значної шкоди.

Уважного покупця надурити набагато складніше. Перевіряйте, порівнюйте, рахуйте — і тоді жодна маркетингова пастка не вдарить по вашому гаманцю.

Більше деталей читай у матеріалі: пестициди перевищено в 6 разів: ЄС не пустив єгипетську полуницю — як контролюють продукти в Україні.