Блискавка не б’є навмання: чому вона обирає саме певні місця

Блискавка шукає шлях, яким електричний заряд може пройти найзручніше. І саме тому деякі об’єкти опиняються в зоні більшого ризику частіше за інші, інформує 24 Канал. Все починається всередині грозової хмари, там частинки льоду рухаються, стикаються між собою, накопичують електричний заряд – і в якийсь момент напруга стає настільки великою, що небо буквально "пробиває" іскрою.

Як узагалі народжується блискавка?

Гроза починається не з блискавки, а з хмари. Усередині неї дрібні частинки льоду й води постійно рухаються вгору та вниз, зіштовхуються, труться одна об одну і поступово розділяють електричні заряди. BBC пояснює це дуже просто: коли заряд у хмарі накопичується достатньо сильно, він може раптово потекти величезним електричним струмом – між хмарою і землею або між різними частинами хмар.

Саме цей потужний спалах ми й бачимо як блискавку. У цей момент повітря нагрівається приблизно до 10 000 градусів. Воно розширюється настільки різко, що виникає ударна хвиля. Її ми чуємо як грім.

Як виглядає момент влучання блискавки: дивіться відео

Блискавка – це гігантський електричний розряд, який намагається вирівняти різницю зарядів між хмарою, землею або іншими частинами атмосфери. Якщо ще образніше та простіше: електрику можна уявити "лінивою". Вона шукає найкоротший і найзручніший шлях. Саме тому блискавка частіше б’є не куди завгодно, а туди, де для розряду є кращі умови.

Чому блискавка обирає високі й гострі об’єкти?

Найчастіше під удар потрапляють високі, поодинокі або гострі об’єкти. Це можуть бути дерева, вежі, антени, стовпи, вершини пагорбів, дахи з гострими елементами чи гірські хребти. Причина проста: блискавка шукає коротший шлях між хмарою і землею.

Якщо на відкритій місцевості є високе дерево або щогла, саме вони стають ближчими до хмари, ніж рівна земля поруч. Вершини пагорбів і групи дерев мають більший ризик удару, ніж низини чи річище струмків. Так само дах із гострим шпилем або крутим кутом може бути вразливішим, ніж пласка поверхня на тій самій висоті. На гострих точках електричний заряд концентрується сильніше,інформує AcuRite. Саме тому стара фраза "блискавка не б’є двічі в одне місце" – міф. NASA прямо наголошує: блискавка часто б’є в ті самі місця багато разів, особливо якщо це високі, загострені й ізольовані об’єкти.

Які місця блискавка любить найбільше / Фото unsplash

Один із найвідоміших прикладів – Емпайр-Стейт-Білдінг у Нью-Йорку. У цю будівлю блискавка влучає приблизно 23 рази на рік. За даними NASA, блискавки частіше виникають над сушею, ніж над океаном. Земля швидше нагрівається від сонця, ніж вода. Через це над сушею сильніше піднімається тепле повітря, атмосфера стає нестабільнішою, і формуються грози, здатні виробляти більше блискавок.