Давнє українське слово "реманент": що воно насправді означає

Ви дізнаєтесь:

Слово "реманент" українці чують у школі, спортзалі чи на городі, але рідко можуть пояснити, що воно насправді означає і звідки прийшло в мову. Для одних це слово асоціюється із сільським господарством, для інших - зі спортивним обладнанням чи господарським приладдям.

Залежно від контексту "реманент" може означати як окремий предмет, так і цілий комплект необхідного знаряддя: сільськогосподарський, спортивний, пожежний чи рибальський реманент. Окремим значенням є навіть "живий реманент" - так називають робочу, молочну та м'ясну худобу, пише 24 Канал.

Звідки походить слово реманент

Термін прийшов в українську мову не напряму з латини, а через посередництво іншої європейської мови. Спочатку він означав зовсім не інструменти, а те, що залишалося після перевірки чи обліку майна.

Слово "реманент" запозичене з польського "remanent", яке своєю чергою походить від латинського remanēns - "той, що залишається". Початково термін стосувався майна, яке залишалося після перевірки або обліку, і лише згодом набув значення обладнання та господарського начиння.

В українській мові слово відоме вже понад століття й зафіксоване в академічних словниках та художній літературі. Воно вважається нормативним і вживається як у побуті, так і в професійному мовленні - свідченням цього є його присутність у творах класиків.

"Був у нього реманент: два плуги, три борони, малесенька віялочка", - писав Григорій Тютюнник.

Схожий образ господарського знаряддя зустрічається і в іншого українського прозаїка, який детально описував садовий інвентар персонажів.

"В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути – увесь необхідний садовий реманент", - писав Олесь Донченко.

Чим реманент відрізняється від інвентаря

З часом слово "реманент" почало конкурувати з іншим терміном на позначення знаряддя - "інвентар". Проте і це слово не питомо українське, а запозичене, щоправда, з іншого джерела.

Інвентар прийшов в українську мову з німецької: Inventár, а в XVIII столітті - Inventarium, означав "інвентар, старі меблі, пожитки". У латині ж inventarium вживалося на позначення опису чи списку - того, що служить для знаходження речей.

Різниця між двома словами - не лише в походженні, а й у значенні. Найчастіше інвентар означає майно або перелік майна, тоді як реманент частіше вказує саме на знаряддя, спорядження й обладнання для конкретної роботи чи діяльності.

Цікаве по темі: