Китай готує місію планетарного захисту: космічний апарат вріжеться в астероїд

Китай оприлюднив подробиці своєї першої місії планетарної оборони, яка передбачає зіткнення космічного апарата з навколоземним астероїдом. На відміну від експерименту NASA DART, місія має перевірити можливість змінити орбіту астероїда відносно Землі. Запуск має відбутися у 2029 або 2030 році, повідомляє South China Morning Post.

Китайське національне космічне управління готує масштабне випробування системи планетарного захисту. Згідно з новою науковою роботою, яка перебуває на рецензуванні в китайському журналі Deep Space Exploration, космічний апарат має врізатися в навколоземний астероїд зі швидкістю понад 9 кілометрів на секунду. Це більш ніж у 26 разів перевищує швидкість звуку біля поверхні Землі та майже на 50% швидше, ніж швидкість удару місії NASA DART.

“Місія DART першою продемонструвала відхилення астероїда шляхом кінетичного удару в космосі, однак вона не змінила безпосередньо орбіту астероїда навколо Сонця відносно Землі, що відрізняє її від реального сценарію планетарного захисту”, — зазначили автори дослідження.

Команду проєкту очолює головний науковець із планетарної оборони Китайського національного космічного управління Лі Мінтао. В описі місії йдеться, що вона має чотири основні цілі: 

• точно вразити астероїд; 
• змінити його траєкторію; 
• детально виміряти наслідки удару;
• підтвердити, що маневр не створив загрози для Землі.

Ціллю обрали навколоземний астероїд 2015 XF261, відкритий у 2015 році. За попередніми оцінками, його діаметр становить близько 30 метрів, однак точні розміри, форма, обертання та склад досі залишаються невідомими. На відміну від астероїда Діморфос, у який врізався апарат NASA DART, китайська місія може зіткнутися з компактним кам'янистим тілом.

План передбачає запуск одразу двох космічних апаратів. Один із них виконуватиме роль ударника й прямуватиме безпосередньо до астероїда, тоді як другий стане спостережною платформою. Він здійснить складніший маршрут із використанням гравітаційного маневру біля Венери, після чого зустрінеться з астероїдом для детального аналізу наслідків зіткнення.

Перед самим ударом спостережний апарат випустить окремий невеликий зонд, який фіксуватиме зіткнення в режимі реального часу. Після цього основний апарат продовжить досліджувати зміни орбіти, форми, поверхні, внутрішньої будови та хмари уламків, а до спостережень також долучаться наземні телескопи.

Одним із найбільших викликів для місії стане наведення на ціль. Астероїд дуже слабко світиться й після відкриття його спостерігали лише 74 рази, тому більшість даних про його характеристики вчені планують отримати лише незадовго до зіткнення.

Останній етап польоту також вимагатиме повністю автономної навігації. Через значну затримку сигналу із Землі космічний апарат не зможе отримувати оперативні команди й повинен буде самостійно захопити ціль та виконати надточний удар.

Після зіткнення дослідники мають зафіксувати навіть незначну зміну орбіти астероїда, попри велику кількість уламків, що утворяться внаслідок удару. Якщо місія буде успішною, вона стане першою комплексною демонстрацією системи планетарної оборони Китаю, яка поєднає виявлення потенційно небезпечного об'єкта, його відхилення та перевірку результатів в рамках однієї космічної кампанії.

Потреба у створенні ефективних систем планетарного захисту стає дедалі актуальнішою на тлі стрімкого зростання кількості виявлених космічних тіл. Зокрема, у квітні цього року Обсерваторія імені Віри Рубін у Чилі оприлюднила результати перших тестових спостережень, під час яких лише за кілька днів зафіксувала понад 11 тисяч нових астероїдів, серед яких 33 потенційно цікавих для планетарного захисту навколоземних об'єкти.