Підготовка до зими: як у Києві планують забезпечити місто теплом

Київ, як і решта міст готується до зими, яку вже неодноразово називали «найважчою» попри те, що вона ще не почалася. Як киян планують забезпечувати теплом, і чи буде достатньо того, що запланувала зробити влада, розповів у статті «Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини» Олександр Сергієнко. 

«ТЕЦ-4, або Дарницька, попри назву, електрики насправді не виробляла — її генератори були зношені й демонтовані (вочевидь це наслідок господарювання приватного власника, Анатолія Шкрібляка), тому станція постачала лише теплову енергію. Але й теплове обладнання було повністю знищене наприкінці минулої зими», — пише автор.

За чутками в експертному середовищі, міністр енергетики Денис Шмигаль планував привезти для відновлення ТЕЦ-4 теплові котли із законсервованої теплоелектростанції в одній із країн Балтики. Цю ідею, додає Сергієнко, міністр, можливо, реалізує. Зокрема, цей намір випливає із заяви Шмигаля про Дарницьку ТЕЦ: «Вона в приватній власності, там і буде залишатися. Ми збираємося допомагати відновлювати». 

«Цікавий поворот справи — КМУ збирається вкладати кошти платників податків у приватну власність? Прокуратуро, агов!», — додає Свириденко.

Паралельно з цим, за словами автора, в Україні реалізують інший проєкт. Зокрема, за словами голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури при Мінрозвитку Сергія Сухомлина, Агентство відповідає за децентралізацію теплозабезпечення в зоні ТЕЦ-4, де потрібно з нуля побудувати сотні мегават теплової генерації із захистом. За його словами, у Києві виділили п’ять ділянок для встановлення котелень і вже почали будівельні роботи. Відповідно обладнання також законтрактували. Водночас Сухомлин наголосив, що всі об’єкти мають отримати антишахедний захист другого рівня.

«Отже, центральною владою мають бути побудовані п’ять теплових станцій (ТС) середньої потужності, які замінять Дарницьку ТЕЦ, але це не «сотні мегават», а рівно 1256 МВт, або 1080 Гкал/год (за звичною номінацією теплової потужності). Чи вистачить цих п’яти ТС на заміну ТЕЦ-4, наразі невідомо. Та й чому теплові, а не когенераційні станції, які одночасно виробляли б іще й електроенергію, залишається питанням. Принаймні жителі Дарницького та Дніпровського районів узимку матимуть можливість перевірити виконання обіцянок КМУ в особі пана Сухомлина (якщо він збереже посаду після ротацій в уряді), а заодно і його прогноз: «Києву достатньо складно буде виконати план стійкості до початку опалювального сезону». (Це і зараз видно неозброєним оком, але, мабуть, Сухомлин знає щось таке, про що нам не говорить.) Ну що ж, побачимо, але раптом тепло не повернеться на Дарницю, кияни знають, кому конкретно пред’являти претензії», — додає автор.

Що стосується ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, то разом вони видавали понад 3600 Гкал/год теплової енергії та 1200 МВт електричної. Генерацію тепла після масованих обстрілів на них вдалося відновити ще минулої зими. Однак електрогенеррацію ворог зруйнував настільки, що влада вирішила її не відновлювати. Адже генерація електроенергії надто вразлива, а її відновлення дуже дороге. 

Аби на цих двох теплоелектростанціях повністю відновити постачання тепла, вже цього року потрібно витратити 3,7 млрд грн. А електропотужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 замінити набагато складніше, адже для цього треба будувати нові джерела генерації та відбирати електроенергію з Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕСУ).

«Нарешті, щоб закрити тему тепла, нагадаємо, що у Києві є в наявності близько 150 середніх теплових станцій і невеликих котелень, які закривають потреби майже половини міста. (Нагадую це тим міністрам і посіпакам влади, які без упину торочать про відсутність розподіленої теплової генерації в Києві.) Вони, тобто теплові станції (бо міністрам це не допоможе), потребують звичайних щорічних регламентних робіт для підготовки до зими», — додав Сергієнко.

Водночас він розповів, що 10 критичних об’єктів «Київтеплоенерго» до початку опалювального сезону мають захистити другим рівнем захисту — бетонними шелтерами та антидроновими сітками. Пантелеєв зазначив побіжно, що при спорудженні останніх доводилося вносити зміни в проєкти буквально на ходу, тому що вибухова потужність ворожих дронів постійно збільшується. 

«Від себе додам, що вид такого шелтера, який показали журналістам, грандіозний: площа — майже футбольне поле, висота 18 м, а каркас для антидронової сітки заввишки 24 м. Про вартість страшно й сказати», — підсумував автор.

Зазначимо, що сума, в яку Києву має обійтися План стійкості, затверджений раніше РНБО, є непідйомною для столиці. Тому місцева влада запропонувала взяти на себе частину цієї суми, а іншу залучити з інших джерел. 

Причому Київ уже зміг акумулювати 11,1 млрд грн. Крім того, є попередня домовленість з «Ощадбанком» та Європейським банком реконструкції та розвитку про кредити на загальну суму 5,2 млрд грн. Також «Київтеплоенерго» має власних 1,7 млрд грн. І Пантелєєв повідомив про субвенцію на 1,3 млрд грн. Тож потрібну суму поступово вдається зібрати. А от з допомогою з боку уряду не все так просто.