Вступ 2026: які професії стануть найбажанішими для держави

Україна вперше сформувала державне замовлення на підготовку фахівців не лише на основі побажань вишів, а й на прогнозі реальних потреб економіки на 10 років наперед. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на голову комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака.

Що змінюється

За словами нардепа, ідею довгострокового прогнозування розробляли майже два роки, а закладена вона у законопроєкті №10399 про освітні гранти, який чекає на друге читання. Щоб не відкладати реформу до ухвалення закону, уряд запустив нові правила через експериментальну постанову. Тепер держава визначає, скільки фахівців готувати вишам, спираючись на реальні потреби ринку праці, а не лише на плани самих закладів освіти.

Бабак наголосив, що йдеться не про поділ професій на «потрібні» й «непотрібні» та не про обмеження вибору спеціальності для вступників – прогноз лише допомагає точніше планувати державну політику в освіті.

Скільки працівників знадобиться економіці

Згідно з розрахунками, загальна потреба економіки у зайнятих зростатиме:

• з 12,9 млн осіб у 2025 році;
• до 13,6 млн у 2030 році;
• до 14,6 млн у 2036 році.

Тобто за 10 років українській економіці знадобиться приблизно на 1,7 млн працівників більше, ніж зараз. Найшвидше попит зростатиме на стику відбудови, виробництва, інженерії та управління складними проєктами.

Будівництво і промисловість – головні драйвери

Найбільше зростання прогнозують у будівельній сфері – з 520 тис. зайнятих у 2025 році до 1,24 млн у 2036-му, тобто більш ніж удвічі. Це пов'язано не лише з відбудовою, а й з модернізацією житлової, транспортної та енергетичної інфраструктури. Зростатиме попит на будівельників, інженерів, архітекторів, проєктувальників та менеджерів інфраструктурних проєктів.

У переробній промисловості кількість зайнятих може збільшитися майже на 400 тис. – до понад 1,7 млн у 2036 році. Йдеться передусім про технологів, інженерів виробництва, операторів обладнання та фахівців з контролю якості.

Ще один сектор зі значним потенціалом – професійна, наукова та технічна діяльність (інженерні послуги, консалтинг, дослідження): попит тут може зрости майже на 75%, з 500 тис. до 880 тис. осіб.

Медицина, освіта, аграрний сектор та ІТ

Стабільно високою залишиться потреба у медичних і соціальних працівниках – кількість зайнятих у цій сфері зросте з 860 тис. до майже 945 тис. Це пов'язують зі старінням населення та наслідками війни, які підвищують попит на реабілітацію й психологічну підтримку.

У сільському господарстві загальна зайнятість поступово скорочуватиметься – до 1,57 млн у 2036 році, хоча в 2027–2030 роках прогнозують тимчасове зростання до 1,81 млн. У сфері інформації та телекомунікацій чисельність працівників теж дещо зменшиться (з 290 до 263 тис.), проте роль ІТ в економіці зростатиме за рахунок продуктивності – цифрові навички стають необхідними практично в усіх професіях.

Кількість зайнятих в освіті залишиться майже незмінною (близько 1,23 млн), а головним викликом стане не збільшення штату, а оновлення кваліфікацій викладачів.

Скільки нових кадрів знадобиться найближчим часом

Окремо оцінили потребу саме в нових працівниках – тих, хто має прийти на ринок праці для заміщення тих, хто виходить на пенсію чи мігрує. У 2032–2036 роках економіці знадобиться близько 2,62 млн нових працівників, найбільше – серед:

• кваліфікованих робітників з інструментом;
• фахівців технічних спеціальностей;
• працівників сфери торгівлі та послуг;
• робітників машинобудування й металургії;
• технічних службовців.

У Верховній Раді підкреслюють, що цей прогноз не обмежує вибір професії для вступників, а слугує інструментом стратегічного планування державного замовлення.