Житло є, а в реєстрі його немає: 4 ситуації, коли українці можуть втратити квартиру

Більшість українців навіть не підозрюють, що їхня квартира чи будинок можуть юридично не існувати. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП) повноцінно запрацював лише у 2013 році. Якщо ви приватизували житло, отримали спадщину або збудували дім до цього часу й більше нічого з документами не робили — для електронної системи вашого майна просто не існує.

Про це детально розповіли юристи виданню Фокус. Проблема стає особливо гострою для тих, хто претендує на компенсацію за програмою "єВідновлення" — адже система автоматично "бачить" лише електронні записи, а паперові архіви БТІ для неї не існують.

Ситуація №1: майна немає в Держреєстрі

Адвокатка компанії ETERNIX Вікторія Гаврилкіна пояснює: якщо нерухомість оформлювали до 2013 року, інформація про неї зберігається лише на паперових носіях — в архівах БТІ або старих реєстрах. Програма "єВідновлення" такі записи не розпізнає.

Що робити: якщо паперові документи збереглися, потрібно звернутися до ЦНАПу або нотаріуса для внесення відомостей у Держреєстр. Юрист ЮК "Приходько і партнери" Олександр Солодовик радить не чекати проблем, а заздалегідь "оцифрувати" право власності та оновити технічний паспорт.

Ситуація №2: будинок не ввели в експлуатацію

Окрема складна категорія — приватні будинки й дачі, в яких люди жили роками, але так і не оформили введення в експлуатацію. За статтею 331 Цивільного кодексу, право власності на новозбудоване нерухоме майно виникає лише після введення в експлуатацію та державної реєстрації. До цього моменту дім юридично вважається набором будівельних матеріалів.

Якщо об'єкт уже зруйнований, скористатися "будівельною амністією" практично неможливо — технічне обстеження проводити немає на чому. У такому разі залишається суд, а доказами можуть слугувати документи на земельну ділянку, будівельний паспорт, договори з підрядниками, квитанції на матеріали, фотографії будинку та свідчення сусідів. Для будинків, зведених до 1992 року, існують окремі юридичні механізми захисту через суд.

Ситуація №3: документи знищені війною

Втрата всіх документів разом із житлом — одна з найпоширеніших проблем для власників на прифронтових територіях. Спершу варто спробувати відновити дублікати через архіви БТІ або нотаріуса. Якщо ж архіви знищені, єдиний вихід — суд із клопотанням про визнання права власності.

Як докази можна використати квитанції про оплату комунальних послуг, довідки про сплату податку на нерухомість, виписки з господарських книг, рішення органів місцевого самоврядування про виділення ділянки чи присвоєння адреси. Олександр Солодовик радить збирати будь-які підтвердження: "Вам потрібно довести судді, що ви там жили і були власником".

Державна система розрахована на ідеальні документи. Але в реальному житті їх майже ні в кого немає Олександр Солодовик, юрист

Ситуація №4: спадщина без реєстрації

Труднощі виникають і в спадкоємців. Якщо майно не було зареєстроване за життя спадкодавця, нотаріус відмовить у видачі свідоцтва через відсутність реєстрації права власності. Алгоритм такий: спадкоємець звертається до нотаріуса, отримує офіційну відмову, а потім подає до суду позов про визнання права власності в порядку спадкування. Після судового рішення реєструє нерухомість у Держреєстрі.

Що радять юристи вже зараз

Юристи одностайні: не варто чекати, поки виникне потреба доводити право власності. Ось конкретні кроки, які варто зробити вже сьогодні:

• Перевірте своє житло в Державному реєстрі речових прав через портал "Дія" або сайт Мін'юсту.
• Якщо майна немає в реєстрі — зверніться до ЦНАПу або нотаріуса з наявними паперовими документами для внесення даних.
• Оцифруйте всі документи на нерухомість і зберігайте копії у хмарних сховищах.
• Зробіть детальну фотофіксацію житла — всередині та ззовні. Ці матеріали можуть стати ключовими доказами в разі втрати майна.
• Оновіть технічний паспорт, якщо він застарів.

Окремо юристи наголошують: отримання компенсації за зруйноване житло — "це марафон, а не спринт". Процес може тривати місяцями, тому починати відновлювати документи варто вже зараз, не чекаючи спрощень від держави.

Більше деталей читай у матеріалі: житло захистять від стягнення за борги: як змінить правила законопроєкт №15409.