Останні слова загиблого на фронті актора Бушмакіна: "Ти не уявляєш, що насправді відбувається"

45-річного українського актора Євгена Бушмакіна глядач знає за кількома знаковими роботами. Насамперед це короткометражки "День незалежності", "Все буде добре", а також повний метр – "Герой мого часу". Робота в останньому проєкті принесла йому номінацію на премію "Золота Дзиґа" у категорії "Кращий актор".

Режисерка цієї стрічки, Тоня Ноябрьова, навчалась з Євгеном на режисерському факультеті Київського національного університету культури і мистецтв. У розмові із Фокусом вона розповідає про їхню багаторічну дружбу.

"Мій талісман"

– Ми познайомилися у 2000 році, коли навчались разом на факультеті режисури та масових свят. Я одразу побачила, що він абсолютно винятковий, надзвичайний й талановитий. Не лише грандіозний актор та режисер, а й художник! Він фантастично малював – про це мало хто знає… Тоді й зав’язалась наша дружба.

Коли задумала зняти свій перший короткий метр, то навіть не було сумніві, хто має зіграти головну роль і стати моїм співавтором, партнером та братом. У нього абсолютно феноменальне відчуття правди на екрані! Саме тому наш короткометражний фільм "День незалежності" став абсолютним тріумфом: виграли всі кінофестивалі, зокрема "Молодість" та Одеський. Потім поїздили по світу… У нього дуже незвична манера акторської гри, коли начебто нічого не граєш. Це виглядає природньо.

Відразу знала, що Євген зіграє головну роль у фільмі "Герой мого часу". Продюсери казали: "Давай зробимо якийсь кастинг. Когось ще попробуємо". Я відповідала: "Навіщо мені когось пробувати, коли в мене є найкращий у світі актор". І досі так вважаю. Цього фільму ніколи б не було, якби не Жорік (називаю його Жоріком, бо так повелось з інституту, вся наша інституцька компанія досі його так називає). Ми були дуже близькі, довго розмовляли, щось придумували. Часто радилась – це мій співавтор по життю. Немає жодної кінороботи, де б не з’явився Євген. Це мій талісман… мій камертон. Як брат, бо ж стільки років разом – вважайте 26.

"Його викрили на вулиці"

– Я точно знаю, що це була дуже складна історія. Євген писав, що його буквально викрали на вулиці у квітні. Звичайно, що (за цей час – Ред.) не було можливості його якось навчити і підготувати. До того ж у нього були проблеми зі здоров’ям. Лежав у лікарні якийсь час… Це був якийсь жах. Людина, яка все життя займалась просвітництвом, культурою, мистецтвом… Він же діючий педагог, мав дуже багато студентів… Важко про це говорити, бо не все можу розкривати. Євген не давав мені такого права.

По-друге, я не все знаю. Те уривчасте спілкування, яке були між нами, не дає мені повної інформації, що там відбувалося і як. Знаю, що для нього це було психологічно надто важко. Писав: "Тонь, ти навіть не уявляєш, що насправді відбувається". Знаю його; він ніколи не жаліється на порожньому місці, бо дуже відповідальний і порядний чоловік.

Те, що зараз відбувається – цей пресинг на чоловіків, які вже бояться ходити по вулиці, жахаються кожного поліцейського, – має відбуватися по-іншому. Я розумію, що ми живемо в стані війни, але форма (мобілізації – Ред.) має бути інакшою. Люди щонайменше повинні пройти відповідну підготовку відповідно до того, де і як вони будуть служити.

Відправили у штурмовики

– Щодо обставин загибелі. Ми зідзвонюємось із друзями, маю часткову інформацію. Знаю, що це була штурмова бригада на Краматорському напрямку. Здається, був прильот, але детальніше нічого не можу сказати. Поки всі обставини з’ясовуються. Ось…

У нього залишилася дружина, Оленка, і маленький син – йому 4 роки (судячи з соцмереж дружини Євгена – хлопчикові уже виповнилося 5 – Ред.). Він дуже їх любив. Завжди мріяв про сина, про дитину. Уявляв, як вони будуть ходити на рибалку, займатися якимось чоловічими справами.

Маленький Міша зараз дуже схожий на батька. Вони з мамою живуть в Києві. Зараз Олена займається тим, щоб забрати його тіло або те, що від нього залишилося.

Допомога дружині та синові

– Планую відкрити банку, щоб всі, хто може, хоч якось допоміг родині Євгена, зокрема покрити витрати на поховання, бо зараз це дуже дорого.

Що стосується дати, часу та місяця поховання, то Олена з братом Євгена зараз поїхали оформлювати документи і забирати. Обіцяють оголосити пізніше, де відбудеться похорон.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

• Євген Бушмакін загинув у віці 45 років, виконуючи службу в лавах штурмової бригади. Це сталося через три місяці після мобілізації на вулиці з боку ТЦК.
• Раніше повідомлялося про загибель Андрія Синишина – актора, який захищав Україну від російських окупантів.

Серед українських митців, які віддали життя на війні, – також оперний співак Ігор Воронка, заслужений артист України та провідний соліст Національної капели "ДУМКА".