Приховані зв'язки Лаври: Держетнополітики розкрила афілійованість з РПЦ
Історія цієї перевірки почалася 24 червня 2026 року, коли Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) розпочала дослідження наявності ознак підпорядкованості Почаївської лаври іноземній релігійній організації. Це сталося відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює діяльність релігійних організацій в Україні.
Ключовим фактом виявилося, що Лавра є структурною одиницею Української православної церкви та входить до Київської митрополії УПЦ. Цю митрополію раніше вже офіційно визнали афілійованою із забороненою в Україні іноземною релігійною структурою. Таким чином, зв'язок простежувався через вищі ланки церковної ієрархії.
Установчі документи та статут самої Лаври чітко засвідчують її приналежність до структури Київської митрополії УПЦ. Додатковою підставою для висновків стало те, що статут Російської православної церкви передбачає обов'язкове входження керівника Почаївської лаври до керівних органів управління РПЦ. Ці пункти прямо вказують на пряму підпорядкованість.
На підставі законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», а також порядку проведення дослідження щодо наявності ознак афілійованості, затвердженого Кабінетом Міністрів України, було видано відповідний наказ. Ці законодавчі акти стали юридичною основою для всіх досліджень та подальших дій.
У 2003 році шість об'єктів Почаївської Свято-Успенської лаври у Тернопільській області, що включали собори, дзвіницю, келії та архієрейський будинок, загальною площею 7 тис. квадратних метрів, передали у користування Українській православній церкві Московського патріархату до 1 січня 2052 року. Проте, якщо виявиться, що під час передачі лаври в оренду були допущені порушення, держава в особі Кабінету міністрів може переглянути цей договір та розірвати його.
У 2024 році комісія Міністерства культури та інформаційної політики виявила численні порушення на території Свято-Успенської Почаївської лаври. Зокрема, йшлося про несанкціоновані реставраційні роботи та добудову будівель, що призвело до втрати їх автентичності, ще більше ускладнюючи статус об'єкта.
Це дослідження є частиною ширшої державної політики щодо релігійних організацій, спрямованої на захист національного суверенітету та забезпечення конституційного ладу. 9 травня 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив порядок проведення досліджень щодо наявності ознак афілійованості релігійних організацій з іноземними релігійними структурами, діяльність яких заборонена на території України. Цей порядок також стосується перевірки фактів використання релігійних організацій для поширення ідеології «русского міра».
У липні 2025 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті поінформувало про виявлення ознак афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою та затвердила перелік релігійних організацій, що входять до структури або пов'язані з УПЦ (МП). Згодом, 27 серпня, відомство офіційно визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Пізніше аналогічні висновки були зроблені щодо Корецького монастиря УПЦ (МП), а наприкінці травня 2026 року Держетнополітики визнала афілійованим із Російською православною церквою також і монастир «Голосіївська пустинь». Більше оперативних новин у Telegram Апострофа.
Результати перевірки щодо Почаївської лаври свідчать про складність релігійних зв'язків та їхній вплив на національну безпеку. Держава продовжує послідовно діяти у напрямку захисту своїх інтересів, попри можливий опір. Це рішення відкриває шлях до подальших законодавчих і правових кроків, що можуть суттєво змінити релігійний ландшафт країни та утвердити незалежність української православної церкви.