МЗС затвердило оновлену комунікаційну стратегію на 2026-2030 роки

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга ввів у дію оновлену Комунікаційну стратегію МЗС на 2026-2030 роки. Про це повідомив речник МЗС Георгій Тихий на своїй фейсбук-сторінці.

«Вірю, що цей документ стане не лише візією, але й практичним посібником з державних та дипломатичних комунікацій для інших комунікаційних команд в Україні та за кордоном. Адже такого досвіду як у нас — немає ні в кого», — зазначив речник.

Стратегія містить 14 розділів і два додатки. Положення документа приведені у відповідність до реалій війни.

За словами Георгія Тихого, основна ідея стратегії сформульована в розділі «Утримання ініціативи у когнітивній війні». Серед підходів, описаних в ньому, — концентрація та розсіювання сигналу, комунікація емоцій, асиметрія, оптимізація заголовків і протидія бейтам.

«Комунікаційна стратегія 2026–2030 — насамперед не оборонна, а наступальна. Когнітивна війна ведеться за людські розуми і перемога в ній залежить від здатності просувати власний порядок денний, а не лише захищатися від ворожих наративів», — написав речник МЗС.

Серед нововвдень — поняття Комунікаційної спільноти МЗС. 

«Україна за час війни розробила унікальну модель, в якій назовні говорять не виключно офіційні канали, а ширша комунікаційна спільнота, яка включає громадянське суспільство, фахову спільноту, ветеранів, подружжя українських дипломатів, народних депутатів, українські громади за кордоном, іномовлення, національні інформагентства, мультимедійну платформу іномовлення України, Укрінформ, Freedom, United24 Media, Ukraine.ua та інших. Окремо тут згадана взаємодія МЗС із Центром стратегічних комунікацій», — пояснив Тихий. 

Стратегія закріплює міжвідомчу взаємодію і координуючу роль МЗС в сфері зовнішньої комунікації, а також чітко визначає пріоритет планування, моніторингу та вимірюваної комунікації.

Серед іншого нова стратегія вперше присвячує окремий блок взаємодії МЗС з медіа, зокрема закріплюються відкритість міністерства і засади розбудови довгострокової довірливої співпраці з українськими та іноземними журналістами.

«Усі ті речі, які ми практикуємо щодня. Але тепер вони закріплені в офіційному документі. Виписані навіть засади етики спілкування з журналістами (це важливіше, ніж здається). Перелічені деякі ефективні формати співпраці — від брифінгів до прес-турів.

Думаю, ті журналісти, з якими ми взаємодіємо щодня, підтвердять, що наші підходи в МЗС дієві, відкриті для медіа та правильні. Розраховуємо, що положення цього розділу стануть в нагоді всім, хоче вибудувати ефективні media relations в урядовому секторі», — поділився Георгій Тихий. 

Комунікаційна стратегія також забороняє взаємодію з державними пропагандистськими ресурсами Росії та її поплічників, але визначає можливі формати взаємодії з незалежними іноземними медіа, які працюють у цих регіонах.

Окремий блок стратегії присвячений штучному інтелекту, можливостям використання ШІ в комунікаціях МЗС. Водночам забороняється використання згенерованих зображень війни у будь-яких комунікаціях МЗС і посольств.

Ці та інші положення сформульовані в блоці «Цифрова дипломатія».  До стратегії також прикріплені посібник з цифрових візуальних комунікацій, посібники з адміністрування та розвитку соціальних мереж, створення текстових матеріалів і відеоконтенту.

«Важливо, що стратегія присвячує окрему увагу створенню бренду українських комунікацій. Бо йдеться не просто про ноу-хау, а про те, що в час великої війни комунікаційна команда МЗС розробила та систематизувала унікальні навички і підходи, яких немає в інших країнах, в інших міністерствах законних справ.

Цей бренд має бути закріплний за Україною через конкретні “експортні” продукти, а не просто розпорошитися по світу в вигляді нашої експертизи, яку присвоять собі інші. Це наша додана вартість, наш унікальний продукт, наша перевага», — зауважив речник МЗС.

У новій версії стратегії уточнений та розширений блок кризової комунікації. У ньому визначені чіткі алгоритми, принципи, рівні та часові межі реагування.

Крім того, як зауважив Георгій Тихий, комунікаційна стратегія згадує та прямо привʼязує три супутні регулювальні комунікаційні стратегії: щодо Африки, Латинської Америки та свіжу — щодо АСЕАН. Речник МЗС наголосив, що професійна робота з цільовими аудиторіями в різних регіонах потребує індивідуального підходу.

«Ключове завдання, яке я ставлю перед Міністерством та його комунікаційною командою, — голос України має бути сильним, а наша держава має триматися у фокусі уваги, бути присутньою в усіх глобальних аудиторіях. Це критично важливе завдання для протидії ворожій дезінформації, утримання ініціативи в когнітивній війні, просування національних інтересів. Комунікаційна стратегія надає відповіді на те, як досягти цих важливих цілей», — цитує Тихий очільника МЗС Андрія Сибігу.

Ознайомитися з Комунікаційною стратегією МЗС можна тут.

Фото: Георгій Тихий/фейсбук