Китай запровадив експортний контроль проти 14 компаній ЄС: відповідь на санкції

Наприкінці липня світ дізнався про значне торговельне протистояння. Міністерство торгівлі Китаю офіційно оголосило про запровадження експортного контролю щодо 14 європейських компаній. Це рішення стало миттєвою реакцією на дії Європейського Союзу, який днем раніше ухвалив новий пакет санкцій, що включив 14 китайських компаній.

Серед компаній, які потрапили під приціл Пекіна, виявився німецький оборонний гігант Rheinmetall. Поряд із ним були названі й інші підприємства, такі як Lafert (виробник промислових електродвигунів), Garnet (спеціалізується на автоматизації та робототехніці), а також Sindlhauser Materials, Antraco Chemie-Handelsgesellschaft, InPACT, III-V Lab, Cavok UAS, Vigo Photonics, Politechnika Wroclawska, IHC Merwede Holding, TATRA TRUCKS, Opticoelectron Group та Ekspla UAB. Деякі з них мають філії або дочірні компанії в Китаї, що ускладнює їхню діяльність.

Суть китайських обмежень полягає в негайній забороні експорту товарів подвійного призначення цим 14 компаніям. Міністерство торгівлі Китаю також заборонило передачу таких товарів цим компаніям з боку закордонних груп. У виняткових випадках для експорту буде потрібен спеціальний дозвіл, що означає повний контроль Пекіна над передачею критичних технологій.

Китайська сторона назвала 21-й пакет санкцій ЄС, під який потрапили 14 компаній з материкового Китаю та Гонконгу, "обурливим". Представник Міністерства торгівлі Китаю підкреслив, що ці заходи є прямою відповіддю. Раніше Пекін уже додавав до списку експортного контролю сім європейських компаній у квітні через постачання зброї Тайваню.

Економічні наслідки для європейських компаній від китайських санкцій можуть бути різними. Наприклад, генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер раніше заявляв, що частка китайських комплектувальних у виробництві його компанії становить близько 1%. Це свідчить, що для деяких підприємств вплив може бути обмеженим.

Наразі Єврокомісія проводить оцінку запроваджених Пекіном заходів. Офіційні представники ЄС планують координувати дії з державами-членами та компаніями, яких торкнулися обмеження, щоб оцінити їхній вплив, перш ніж звертатися по пояснення до китайських колег. Це протистояння поглиблює напруженість між Китаєм та ЄС, які до жовтня мали б досягти прогресу у вирішенні торговельних суперечок.

Європейський Союз звинувачує Китай у торговельних практиках, що завдають шкоди економіці ЄС, створюючи величезні дисбаланси та підриваючи місцеву промисловість. Пекін, у свою чергу, розкритикував останні заходи ЄС щодо обмеження китайських інвестицій у деяких ключових секторах. Існує глибока стурбованість ЄС тим, що Китай надає критично важливу підтримку Росії, яка веде війну проти України.

Раніше вже повідомлялося, що військове виробництво Росії значною мірою залежить від Китаю, який, за даними Bloomberg, постачає понад 90% підсанкційних технологій для виготовлення ракет та БпЛА. Китай неодноразово заявляв, що не визнає міжнародних санкцій і підтримує «нормальні торговельні відносини» з Росією, попри публічні заяви про «нейтральну позицію» щодо вторгнення в Україну. Цей контекст вказує на складну геополітичну гру, де економічні важелі використовуються як інструменти тиску.

Представник Міністерства торгівлі Китаю назвав крок ЄС "обурливим", що демонструє категоричну позицію Пекіна щодо європейських санкцій.

Агентство Reuters зазначило, що "йдеться про програмне забезпечення та технології, які можна використовувати як у цивільних, так і у військових цілях", включаючи "окремі рідкоземельні елементи, необхідні для виробництва дронів і мікросхем".

Це протистояння, де кожна сторона відповідає на дії іншої, демонструє поглиблення розколу в глобальних торговельних відносинах. На тлі зростаючої геополітичної напруженості питання економічної співпраці між такими великими гравцями, як Китай та ЄС, залишається вкрай невизначеним, що впливає на увесь світовий порядок.