Порти під вогнем, зерно за безцінь: як Росія душить український агроекспорт

У липні Росія посилила обстріли портів Великої Одеси та цивільних суден, прагнучи паралізувати морський експорт агропродукції. Блокада зернового коридору в Чорному морі завдає значних збитків аграріям, які буквально залежать від цього шляху.

Влада заспокоює й говорить про складну, але не катастрофічну ситуацію та наявність альтернатив. Настрої ж аграріїв далекі від оптимізму, оскільки з одного боку на них тиснуть проблеми з морським експортом, а з іншого – стрибок цін на пальне.

24 Канал поговорив з експертами щодо становища українського агробізнесу й розповідає, чому зупинка морського експорту зерна може стати серйозним ударом для галузі та які шляхи пом'якшення наслідків кризи.

Значення морського шляху для українського експорту

Для аграрного сектору України морський шлях експорту є критично важливим, оскільки він забезпечує переважну більшість постачань продукції на зовнішні ринки. Про це в коментарі 24 Каналу розповів аналітик УКАБ Максим Гопка.

За наведеними експертом даними, у січні – червні 2026 року 88,4% всієї агропродукції з України експортували морським шляхом. Йдеться про 24,6 мільйона тонн зернових, олійних культур та продуктів їхнього перероблення.

Найбільше вантажів пройшло через порт Чорноморськ – близько 10,9 мільйона тонн. На Південний припало 8,3 мільйона тонн, а на Одесу – 4,9 мільйона тонн.

Знаючи про цю особливість українського агроекспорту, Росія намагається заблокувати морський шлях продажу зерна й таким чином завдати ще більшої шкоди економіці. У 2022-му вона зробила це вперше, майже на пів року перекривши всі торговельні шляхи в Чорному морі. Блокада завершилася після підписання угоди про безпечний коридор за посередництва ООН і Туреччини.

Нині ж Росія намагається реалізувати подібний сценарій у розпал збиральної кампанії, коли українські аграрії потребують валютного виторгу для наступної посівної та вільного місця в зерносховищах для зберігання нового врожаю.

Експерт із питань аграрної політики Денис Марчук у коментарі 24 Каналу зазначив, що ситуація з морським експортом є важкою, оскільки надходження кораблів до портів Великої Одеси призупинилося через російські обстріли.

При різкому скороченні логістики рекордні залишки торішнього врожаю створюють ризики для зберігання нового зерна. У Мінагрополітики анонсували, що у разі продовження затримок з експортом планують просити допомоги у міжнародних партнерів. Таким чином хочуть забезпечити частину додаткових потужностей для зберігання 10 – 12 мільйонів тонн збіжжя.

Посилення атак на портову інфраструктуру й судна

За час повномасштабної війни Росія не припиняла обстрілювати українську портову інфраструктуру. Адміністрація морських портів підрахувала, що з початку повномасштабної війни Росія пошкодила або частково зруйнувала 1 002 об'єкти портової інфраструктури України та 221 цивільне судно. Унаслідок атак постраждали 283 цивільних.

Інтенсивність російських ударів по інфраструктурі в липні значно зросла. Тільки за перші два тижні місяця відбулися 23 обстріли українських портів та 17 ударів по цивільних суднах. Унаслідок атак загинули 11 людей, а ще семеро зазнали поранень.

У другій половині липня терор продовжився. Через атаку на завантажене кукурудзою торговельне судно під прапором Гвінеї-Бісау загинули 9 членів екіпажу та український лоцман.

Через погіршення безпекової ситуації судна припинили заходити в українські порти за рішенням власників. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, ще 21 липня до портів заходили 4 – 5 суден, однак уже 22 липня рух зупинився.

Через посилення обстрілів вартість фрахту суден зросла майже вдвічі. Як зазначає аналітик Максим Гопка, плату за перевезення вантажів підвищили до понад 40 доларів за тонну. Таке подорожчання доставлення ускладнює подальші експортні можливості країни.

Які наслідки блокади українських портів

На проблеми зі збутом відреагували ціни на зерно всередині країни. Експерт Денис Марчук говорить, що товаровиробники сьогодні отримують дуже низьку пропозицію за ранню зернову групу зернових, яку зараз активно збирають. Усе це відбувається на тлі дорожчої посівної через весняну паливну кризу, а також нової хвилі підвищення цін під час збиральної кампанії.

Молотити, косити потрібно, тому що поле ж не буде простоювати. Воно не може місяць чекати. Зараз, коли спека, треба швидко проводити жнива для зернової групи. Тому [аграрії, – 24 Канал] й змушені продавати за нижчою ціною, щоб якісь оборотні кошти були хоча б для закупівлі палива,
– пояснює заступник голови ВАР.

Частина аграріїв починала робити запаси пального в травні, проте через воєнні загрози про великі обсяги не йдеться. Зрештою, потреба закуповувати пальне здорожчуватиме собівартість продукції.

Найбільше тиску через ситуацію відчуває малий агробізнес. Власники великих і середніх підприємств можуть дозволити собі притримати продукцію й почекати деякий час. Малі ж фермери, не маючи достатньо зберігальних систем і фінансових резервів, змушені навіть подекуди в збиток продавати залишки. Їм потрібні гроші, аби сплачувати за кредитами й готуватися до осінньої посівної.

За попередніми оцінками Мінекономіки у другій половині червня, втрати валютного виторгу через блокаду портів Одещини можуть становити 900 мільйонів доларів щомісяця.

За підсумками липня можна очікувати значного падіння морського експорту. За прогнозами аналітика УКАБ Максима Гопки, липневі обсяги складуть 2,8 – 3 мільйони тонн, що на 30% менше за показники червня. У серпні ситуація може стати ще критичнішою за умови повної зупинки експорту через глибоководні порти Великої Одеси.

Чи врятують альтернативи морському коридору

Україна має альтернативні логістичні маршрути для експорту агропродукції, до яких належать річкові перевезення через порти Дунаю, залізничні та автомобільні сполучення, а також поромні переправи.

Завдяки повній мобілізації цих шляхів Україна здатна досягти максимального рівня експортної спроможності до 3,7 мільйона тонн на місяць, що підтверджується досвідом попередніх років. Зокрема, лише дунайські порти здатні перевалювати до 2,4 мільйона тонн продовольства,
– говорить аналітик.

Водночас він визнає, що ці альтернативи не можуть стати повноцінною заміною глибоководним портам з огляду на ряд причин:

1. Пропускну спроможність цих шляхів кілька років не використовували на повну силу. У першому півріччі 2026 року всі альтернативні маршрути забезпечили експорт 2,7 мільйона тонн, тоді як морські порти – 24,6 мільйона тонн. Їхнє максимальне щомісячне навантаження – до 3,7 мільйона тонн на місяць – поступається середнім обсягам морської перевалки, які у 2024 році складали близько 4,43 мільйона тонн щомісяця.
2. Миттєво перейти на ці маршрути неможливо. Цей процес вимагає часу для масштабування.
3. Переорієнтація на альтернативні шляхи веде до зростання логістичної собівартості.
4. Можливі ризики транспортного колапсу, наприклад, через накопичення вагонів-зерновозів і тривалі простої на залізниці.

Водночас додає проблем найнижчий за останні 30 років рівень води в Дунаї. Це значно обмежує завантаження барж, які курсують між українськими портами Рені та Ізмаїл та румунською Констанцою.

Автомобільна ж логістика значно здорожчує експорт зерна, зокрема з огляду на суттєве подорожчання палива в липні. Станом на 24 липня середня ціна на дизпальне в Україні, за даними Консалтингової групи А-95, зросла до 85,23 гривні за літр (+2,23 гривні за день). В експертному середовищі говорять про ймовірність подальшого підвищення вартості пального.

Як держава може допомогти аграріям

За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, запас стійкості України в умовах блокади портів у Чорному морі становить два – три місяці.

Далі, якщо ситуація не буде вирішуватися, ми дійсно переходимо в режим 2022 року, коли й відсутність обігових коштів, і переповнені склади, і країни не отримають вчасно українську продукцію, що призведе про продовольчого загострення у світі, зростання цін. Вони вже зараз це відчувають. Коли пройде певний час, це буде ще гостріше,
– прогнозує експерт.

Аби спробувати врегулювати ситуацію з обстрілами цивільних суден, Україна звернулася до Організації Об'єднаних Націй із запитом на скликання термінового засідання 27 липня. Однак складно прогнозувати, чи вдасться вплинути на країну-агресорку таким чином.

На думку Дениса Марчука, якщо проблему розв'язати не вдасться, потрібно шукати способи виходу з кризи. Серед можливих варіантів, які можуть підтримати аграріїв, експерт називає такі:

• податкові канікули для товаровиробників та реструктуризація кредитів, які допомогли б аграріям в умовах нестачі фінансових ресурсів;
• кредити під заставу зерна, яке лежить на складах, для проведення осінньої посівної;
• перегляд у бік пом'якшення критеріїв критичності підприємств, які прив'язані до фінансового обігу: через проблеми з реалізацією продукції він падатиме, тож аграрії втрачатимуть можливість бронювати працівників і продовжувати роботу.

Аналітик Максим Гопка зазначає, що аграріям варто вже зараз готуватися до форс-мажорів і планувати зберігання частини нового врожаю (особливо кукурудзи) в альтернативних сховищах або полімерних рукавах.