Таємниця загиблих легіонерів: у Словаччині знайшли римський табір із рештками воїнів Марка Аврелія

Раніше археологи з’ясували, що римляни у Британії вручну наносили гіпсову пасту на тіла померлих, залишаючи на ній відбитки рук і пальців учасників поховання. Нове відкриття у Словаччині також засвідчило незвичне поводження із загиблими в римську добу. Поблизу міста Шурани на південному заході Словаччини археологи виявили римський військовий табір, який, імовірно, використовували війська імператора Марка Аврелія під час Маркоманських війн наприкінці II століття. На території знайшли рештки поспіхом похованих солдатів. Про це повідомили у виданні Live Science.

Археологи у Словаччині виявили великий римський військовий табір. Імовірно, його використовували війська імператора Марка Аврелія під час конфліктів із германськими племенами наприкінці II століття.

Надзвичайно рідкісна знахідка стала несподіванкою для дослідників. На території табору збереглися рештки багатьох воїнів, яких поховали поспіхом і в незвичних місцях. Частину тіл скидали навіть у колодязі.

Залишки укріплення площею 7,4 гектара, знайшли поблизу міста Шурани на південному заході Словаччини. Про відкриття повідомила компанія MH Invest, яка проводила розкопки разом з Інститутом археології Словацької академії наук.

Директор Інституту археології Матей Рутткай заявив, що науковці отримали унікальну можливість дослідити практично весь римський похідний табір. За його словами, подібні об’єкти вкрай рідко трапляються у європейському археологічному контексті.

Дослідники вважають, що укріплення припинило існування одразу після завершення військового зіткнення між римлянами та германцями. Табір не перетворився на постійне поселення, тому його планування та залишені предмети зберегли важливі відомості про короткий період використання.

Імператор Марк Аврелій

У 166–180 роках Римська імперія вела серію воєн проти германського народу маркоманів. Вони жили на північ від Дунаю, поблизу кордонів імперії, на територіях сучасних Словаччини та Чехії.

Імператор Марк Аврелій, який правив Римом із 161 до 180 року, особисто командував військами під час Маркоманських війн. Їхньою метою був захист і зміцнення північних кордонів імперії від вторгнень племен, яких римляни називали варварами. Війни завершилися після смерті Марка Аврелія. Його син і наступник Коммод уклав мир із маркоманами, про що писав римський історик III століття Кассій Діон.

Виявлений поблизу Шуранів табір мав чіткі оборонні ознаки. Археологи знайшли п’ять в’їзних брам, укріплення, а також вигнуту систему ровів і земляних валів, характерну для римських похідних або легіонерських таборів. Це лише другий римський військовий об’єкт, знайдений у західній частині Словаччини. Перший табір археологи Словацької академії наук відкрили у 2024 році.

Науковці припускають, що саме в першому таборі Марк Аврелій написав частину своєї філософської праці "Роздуми". Нова знахідка може доповнити відомості про перебування імператора та його армії на північному кордоні Римської імперії.

Найбільше археологів здивувала значна кількість людських скелетів та окремих фрагментів кісток. Їх виявили у захисних ровах, колодязях і поспіхом викопаних неглибоких могилах. Археолог Інституту археології Словацької академії наук Марек Войтечек повідомив, що більшість загиблих, за попередніми висновками, були римськими солдатами. Разом із рештками дослідники знайшли численні предмети військового спорядження та зброї.

Аналіз рештків римських легіонерів

Серед знахідок були списи, наконечники стріл, частини шоломів, сегментовані та лускаті обладунки. Археологи також виявили легіонерські застібки, монети й залишки характерних військових сандалій – каліг. Від самого взуття майже нічого не збереглося. Однак у ґрунті залишилися залізні цвяхи, якими зміцнювали підошви римських сандалій.

Рентгенівське дослідження блоків глини показало, що цвяхи зберегли своє початкове розташування. Тепер ці фрагменти перебувають у спеціалізованій лабораторії Інституту археології, де їх продовжують вивчати. Археолог Міхал Хебен назвав збереження первинного розташування цвяхів справжнім дивом. За їхньою формою та положенням дослідники можуть відтворити вигляд взуття римського солдата і навіть визначити його розмір.

Незвичайний спосіб поховання порушив низку питань щодо використання та залишення військового табору. Науковці поки не встановили, чи загинули воїни в бою, чи померли через хвороби. Також незрозуміло, чому тіла не пограбували перед похованням. На них залишилися елементи озброєння, обладунків та особистого спорядження, хоча коштовні військові предмети зазвичай забирали із загиблих.

Дослідники мають з’ясувати, чому рештки скидали у господарські ями та колодязі. Відповіді можуть дати лабораторні дослідження, а також генетичний і антропологічний аналізи.

Через значну площу табору та велику кількість артефактів комплексне вивчення пам’ятки триватиме кілька років. До роботи залучать міжнародних фахівців із радіовуглецевого датування, дослідження ґрунтів, ізотопного аналізу та стародавньої ДНК. Матей Рутткай наголосив, що йдеться про довгостроковий науковий процес. Тому багато результатів дослідження стануть відомими лише протягом наступних років.

Нагадаємо, що важкі умови служби римських воїнів підтвердило дослідження форту Віндоланда біля Адріанового валу на півночі Англії. Вчені з Кембриджського та Оксфордського університетів виявили, що солдати страждали від круглих черв’яків, волосоголовців і, ймовірно, лямбліозу. Дослідники проаналізували 60 зразків відкладень із каналізаційних стоків форту, датованих III століттям нашої ери. Паразитарні інфекції спричиняли діарею, нудоту, втрату ваги та зневоднення, що могло знижувати боєздатність військових.