Від 5 до 8 років: Верховний Суд виніс рішення щодо Telegram-каналу з повідомленнями про ТЦК

Верховний Суд оприлюднив правову позицію щодо публікації у Telegram інформації про місцезнаходження працівників ТЦК та СП. Суд дійшов висновку, що такі дії можуть вважатися не просто поширенням інформації, а перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України, якщо їхня мета полягає в тому, щоб допомогти людям уникнути мобілізаційних заходів.

Суть справи щодо інформування в Telegram про ТЦК

За матеріалами справи, обвинувачений створив і адміністрував спільноту в Telegram, де регулярно публікував інформацію про місця перебування та переміщення працівників ТЦК та СП під час проведення заходів з оповіщення населення у місті Самар Дніпропетровської області.

За версією слідства, ці повідомлення дозволяли учасникам спільноти дізнаватися про місця роботи представників ТЦК та СП та уникати перевірок і мобілізаційних заходів.

Які рішення ухвалили суди

Суд першої інстанції та апеляційний суд визнали чоловіка винним за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років) за поширення інформації про розташування Збройних Сил України або інших військових формувань, якщо такі відомості не оприлюднили Генеральний штаб ЗСУ, Міністерство оборони чи інші уповноважені державні органи, а правопорушення вчинили під час воєнного стану.

Верховний Суд змінив кваліфікацію

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду переглянув рішення попередніх інстанцій і перекваліфікував дії обвинуваченого на частину 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України. Вона передбачає відповідальність (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років) за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

Хоча покарання виглядає однаковим, різниця полягає в трактуванні статей. Частина 1 статті 114-1 карає за безпосереднє фізичне або організаційне перешкоджання діяльності військових, тоді як частина 2 статті 114-2 карає за інформаційне правопорушення — несанкціоноване поширення даних про розташування чи рух українських військ.

Суд пояснив, що попередні інстанції не врахували головну обставину цієї справи. Важливим стало не лише те, що обвинувачений повідомляв про місцезнаходження підрозділів ТЦК та СП, а й те, для чого він це робив.

Колегія суддів зазначила, що автор публікацій розміщував інформацію саме для того, щоб учасники спільноти могли заздалегідь дізнатися про проведення мобілізаційних заходів, уникнути перевірки та ухилитися від мобілізації. Саме така мета, на думку Верховного Суду, свідчить про перешкоджання законній діяльності ЗСУ.

У своєму рішенні Верховний Суд також звернув увагу на законодавство, яке визначає статус ТЦК та СП. Відповідно до законів “Про Збройні Сили України”, “Про оборону України” та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23 лютого 2022 року, ТЦК та СП належать до органів військового управління та забезпечують виконання законодавства щодо військового обов’язку, військової служби, мобілізаційної підготовки й мобілізації. Суд зазначив, що ці органи є структурними підрозділами ЗСУ.

Постанова ухвалена колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду 16 червня 2026 року у справі №183/12045/24 (провадження №51-483км26).

Джерело: Судово-юридична газета